Рішення № 79064906, 08.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 січня 2019 року № 826/11929/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправними та скасування приписів та постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис С-0207/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 липня 2018 року, складений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис С-0207/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 липня 2018 року, складений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис С-0207/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 липня 2018 року, складений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис С-0207/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 липня 2018 року, складений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис С-0207/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02 липня 2018 року, складений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправною та скасувати з моменту прийняття постанову №З-1607/6-10/10-33/1607/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 липня 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправною та скасувати з моменту прийняття постанову №З-1607/5-10/10-32/1607/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 липня 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправною та скасувати з моменту прийняття постанову №З-1607/4-10/10-31/1607/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 липня 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправною та скасувати з моменту прийняття постанову №З-1607/3-10/10-30/1607/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 липня 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»;

- визнати протиправною та скасувати з моменту прийняття постанову №З-1607/2-10/10-29/1607/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 липня 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує, що оскаржувані приписи та постанови прийняті відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» під час проведення позапланової перевірки 02 липня 2018 року не було допущено жодних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Також представник позивача стверджує, що у протоколах, акті перевірки та оскаржуваних приписах не зазначено всі необхідні дані, що є порушенням вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244.

Крім того, на думку представника позивача, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. під час розгляду усіх п'яти справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» порушено вимоги вказаного Порядку №244.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювалися виїзди на об'єкти перевірки, визначені відповідними направленнями, однак позивачем відмовлено у доступі до об'єкту перевірки та не надано необхідні для проведення перевірки документи, а відтак оскаржувані приписи та постанови прийняті за обґрунтованих підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

04 жовтня 2018 року на підставі частини 7 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд розпочав розгляд справи по суті. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

27 червня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надано направлення №137.18/01 та №138.18/01 для проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва за адресою: Київська область, Вишгородський район, Гаврилівська сільська рада, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а також за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_5, щодо дотримання суб'єктом містобудування - Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області від 02 березня 2018 року №18П та на підставі звернення громадської організації «Стоп свавіллю» від 10 лютого 2018 року №326.

З метою проведення перевірки інспектори державного архітектурно-будівельного контролю 02 липня 2018 року прибули на об'єкти перевірки, що не заперечується позивачем.

Водночас, 02 липня 2018 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» складено акти про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в яких зазначено, що представник позивача Редька В.А. не допустив посадових осіб органу державного архутектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва за адресою: Київська область, Вишгородський район, Гаврилівська сільська рада, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а також за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_5, чим порушив положення пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Всі акти про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій підписані представником позивача із зауваженнями, у яких останній стверджує, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю були допущені на об'єкти - площадку №35, №34, №33, №32 та інкубаторій №4.

02 липня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. складено відносно позивача протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0207/1, №1-Л-З-0207/2, №1-Л-З-0207/3, №1-Л-З-0207/4 та №1-Л-З-0207/5, якими представнику позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, 02 липня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» виставлено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0207/1, №С-0207/2, №С-0207/3, №С-0207/4, №С-0207/5, якими від позивача вимагалось допустити посадових осіб Департаменту на об'єкти в термін до 13 липня 2018 року.

В подальшому, 16 липня 2018 року відповідачем відносно позивача прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1607/6-10/10-33/1607/06/02, №З-1607/5-10/10-32/1607/06/02, №З-1607/4-10/10-31/1607/06/02, №З-1607/3-10/10-30/1607/06/02 та №З-1607/2-10/10-29/1607/06/02, якими на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» накладено штраф у розмірі по 55 230,00 грн за порушення вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Незгода позивача із вказаними приписами та постановами зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Частиною 3 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

При цьому, відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку №533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно пункту 19 Порядку №533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 20 Порядку №533 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №533).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами пункту 2 частини 6 статті 2 зазначеного Закону, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розглядаючи вказану справу та підсумовуючи наведене суд зазначає, що до відповідальності за оскаржуваними постановами позивача було притягнуто за правопорушення - недопущення посадових осіб відповідача на об'єкти будівництва, хоча, пунктом 14 Порядку №533 чітко встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Представник позивача стверджував, що ним допущено інспекторів органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва та забезпечено доступ до необхідних для проведення перевірки документів, однак у наданні таких документів представником позивача було відмовлено.

Водночас, нормами чинного законодавства передбачено обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, саме надавати документи (без деталізації у якій формі - оригінали чи належним чином засвідчені копії), пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не забезпечення доступу у приміщення, де такі документи знаходяться.

З наведених вище обставин та положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позивач допустив порушення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI та підпункту 4 пункту 14 Порядку №553.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №822/895/17 (адміністративне провадження №К/9901/45540/18).

Стосовно посилань позивача на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» 10 липня 2018 року, 11 липня 2018 року, 12 липня 2018 року та 13 липня 2018 року на адресу відповідача направлялись повідомлення про готовність допустити посадових осіб Департаменту на об'єкти будівництва з метою проведення позапланової перевірки у термін до 13 липня 2018 року включно, не спростовують факту недопуску таких посадових осіб 02 липня 2018 року (навіть у разі їх подальшого допуску після 02 липня 2018 року), як і не підтверджують надання позивачем відповідачу необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В частині доводів позивача про відсутність у протоколах та актах від 02 липня 2018 року всіх необхідних реквізитів, які визначені Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, суд зазначає, що вказані протоколи та акти не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи. При цьому, навіть наявні дефекти стосовно форми вказаних протоколів та актів не спростовують змісту виявлених у них обставин.

Щодо доводів про надумані підстави для проведення перевірки, які викладені у зверненні громадської організації «Стоп свавіллю» від 10 лютого 2018 року №326, суд зазначає, що позивачем не було оскаржено у судовому порядку дії відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням порядку призначення такої перевірки.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних позивачем приписів та постанов.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко