Рішення № 79064413, 08.01.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2019 року Чернігів Справа № 620/3970/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоотриманої додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - ЧО УПФУ, Управління), в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоотриману додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у сумі 1 576,68 грн за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 включно.

Позов мотивовано тим, що ст.51 Закону України від 28.02.1991 №796 "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоровью, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Втім, позивач вважає, що за шість попередніх місяців, отримував пенсію не в повному обсязі, що на його думку є протиправним.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали від 10.12.2018 для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що дії Управління відповідають нормам чинного законодавства та відсутні підстави виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, котра втратила чинність.

Одночасно, відповідач просить провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Враховуючи наданий відповідачем відзив, суд зазначає, що вказана справа підпадає під визначення, наведене у п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), а тому дія ч.4 ст.260 КАСУ, яка передбачає право відповідача на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не розповсюджується на цю справу в силу ч.7 ст.260 КАСУ. За наведених обставин, суд вважає таке клопотання необґрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС (II категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та отримує додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн за шкоду, заподіяну здоров'ю, що знаходить своє відображення у рішенні органу ПФУ (а.с.8).

ОСОБА_1 не погоджується з таким розміром пенсії, зазначаючи, що розмір його додаткової пенсії має відповідати положенням ст.51 Закону України від 28.02.1991 №796 "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам віднесеним до категорії 2, та становити 30% мінімальної пенсії за віком.

Вважаючи, що відповідач за шість попередніх місяців виплачував пенсію не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом, надавши власний розрахунок пенсії, згідно якого, відповідач повинен виплатити йому 1 576,68 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).

Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.51 Закону України від 28.02.1991 №796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 ч.13 Порядку особам, що належать до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 170,82 грн.

Як встановлено судом, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС (II категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та отримує додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн. З наведеного вбачається, що дії Управління відповідають вимогам чинного законодавства стосовно обрахунку додаткової пенсії особам віднесеним до 2 категорії ЧАЕС.

При цьому, на спростування позиції позивача, суд звертає увагу, що останній в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, котра втратила чинність. Крім того, суд не може прийняти до уваги рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 у справі № 1-11/2018(3830/15) оскільки, ані цим рішенням, ані жодним іншим не визнано не конституційними положення ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вказане рішення не регулює питання спірних правовідносин.

Також слід звернути увагу на те, що позивач не звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії та не може перебирати на себе повноваження Управління щодо перерахунку пенсії самостійно розраховуючи розмір своєї пенсії, як і суд не може виконувати дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. В даному випадку Управління жодних рішень щодо позивача не приймало, а тому відсутнє порушене право що підлягає судовому захисту.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Враховуючи, що дії Управління відповідають нормам чинного законодавства та відсутні підстави виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції котра втратила чинність, вимоги позивача до Управління щодо стягнення недоотриманої додаткової пенсії, задоволенню не підлягають. Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоотриманої додаткової пенсії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоотриманої додаткової пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

Відповідач - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру,44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209)

Повне рішення суду складено 08.01.2019.

Суддя Л.О. Житняк