Рішення № 79063525, 09.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. № 520/9572/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому, з підстав протиправності дій, просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у незарахуванні періодів роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців) до загального страхового стажу та протиправною відмову у призначенні з цих підстав пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити пенсію за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зарахувавши до її загального страхового стажу періоди роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач протиправно, на думку позивача, відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з заявою від 11.01.2018 року про призначення пенсії за віком.

Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова винесено рішення оформлене протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 11.04.2018 року, яким прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно заяви від 11.01.2018 року та наданих документів, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач приймаючи дане рішення виходив з того, що запис в трудовій книжці щодо періодів роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців) неможливо зарахувати до загального страхового стажу, оскільки такі записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж позивача складає 11 років 11 місяців 4 дні.

Не погоджуючись із відмовою у призначені пенсії за віком, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Положеннями ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, тобто до стажу роботи, який давав право на призначення трудової пенсії зараховувалась виключно робота на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 5 листопада 1991 року.

Як передбачено положеннями ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 5 листопада 1991 року до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

При цьому, відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 5 листопада 1991 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить запис про те, що ОСОБА_1 з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року працювала продавцем у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року працювала сторожем у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців). Вказані записи в трудовій книжці позивача свідчать про наявність страхового стажу ОСОБА_1 у вказаних періодах.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що періоди роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців) неможливо зарахувати до загального страхового стажу позивача, у зв'язку з внесенням записів щодо вказаних періодів роботи у трудову книжку з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на особисті права позивача.

Зазначена позиція узгоджується із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідачем взагалі не зазначено, які саме порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників допущено при внесенні записів до трудової книжки позивача щодо періодів роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців).

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було направлено лист від 29.03.2018 року №7321/30-02-02 з повідомленням позивача, що протягом трьох місяців з дня подання заяви, ОСОБА_1 може донести уточнюючі довідки про стаж роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року. Проте відповідачем не надано до суду ані листа від 29.03.2018 року №7321/30-02-02, ані доказів направлення до позивча вказаного листа.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача страхового стажу у періоди з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1, згідно заяви від 11.01.2018 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо незарахування періодів роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців) до загального страхового стажу та протиправно відмовлено у призначенні з вказаних підстав позивачу пенсії за віком.

Як зазначено відповідачем, статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія за віком призначається особам, які досягли пенсійного віку за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідач, вважаючи, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж роботи визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відмовив позивачу у призначені пенсії за віком.

Згідно висновків відповідача загальний страховий стаж позивача складає 11 років 11 місяців 4 дні. Проте судовим розглядом встановлено, що позивач окрім страхового стажу визначеного відповідачем, має страховий стаж за періоди роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком.

Враховуючи викладене та висновки суду про протиправність дій відповідача, суд, з метою відновлення порушених прав ОСОБА_1, вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити пенсію за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців).

Крім того, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова приймаючи рішення оформлене протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 11.04.2018 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1, діяло всупереч приписів чинного законодавства України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на протиправність рішення відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог та вважає за доцільне скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова оформлене протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 11.04.2018 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова оформлене протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 11.04.2018 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо незарахування періодів роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців) до загального страхового стажу ОСОБА_1 та протиправною відмову у призначенні з цих підстав пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити пенсію за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1980 року по 16.03.1985 року у Фірмовому магазині «Український сувенір» (4 роки 8 місяців 15 днів) та з 29.04.1995 року по 28.09.2001 року у Приватній фірмі «Слам-Авто» (6 років 5 місяців).

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.