Рішення № 79063436, 08.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 січня 2019 р. № 520/10906/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату у неподанні у 15 -денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н) ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок ( за формою Додаток 13 наказу №530) щодо виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н) ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом 30 днів, з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не направив розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України (далі МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. п. 10 і 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервів з, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, посилаючись на те, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має. Позивач вважає такі дії відповідача противоправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач засобами поштового зв'язку направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач не має права на отримання грошової допомоги, оскільки інвалідність настала після спливу трьох місяців з дня звільнення та сплив трирічний строк з дня виникнення права позивача на реалізацію такого права. Крім того, позивачем також не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відповідно до архівної довідки, наданої ФГКУ «Центральный архив МО РФ» від 14.03.2017 року, копія якої міститься у матеріалах справи, позивача 21.04.1986 року призваний Ізюмським РВК Харківської області, прибув з військової частини 74998, зарахований до списків в/ч пп 51932 05.11.86 року (наказ № 322), звільнений по закінченні строку служби 12.05.1988 року, наказ № 148.

Вказані данні підтверджуються записами у військовому квитку, копію якого додано до матеріалів справи.

Як вбачається з вказаної вище довідки, особовий склад військової частини польова пошта 51932 з 25.12.79 року по 11.02.89 року брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 02 жовтня 2017 року № 2592 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв: захворювання, встановлені ЦВЛК МОУ у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, 1968 року народження, ТАК, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Як вбачається з матеріалів справи (згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 479748 від 27.12.2017) позивачу встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, - де велись бойові дії з 26.12.2017, строк дії до 26.12.2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно п. 6 ч.2 ст.16 цього ж Закону - встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Стосовно посилання відповідача в оскаржуваному рішенні та у відзиві на адміністративний позов на постанову Верховного Суду у справі № 750/5074/17 від 26.06.2018 року, суд, проаналізувавши обставини справи, зазначає наступне.

Верховний Суд розглядав справу за позовом особи, якій внаслідок поранення та контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, інвалідність третьої групи встановлено у 2010 році та підтверджено у 2013 році. Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що особливі критерії, для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, як то: визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби; відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби - визначались законодавством (статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідній редакції та Порядком 499), чинним у чітко визначений період: з 1 січня 2007 року по І січня 2014 року.

Позивачу ж інвалідність з тих же підстав встановлена в 2017 році.

З 1 січня 2007 року но 1 січня 2014 року обмеження шодо часу настання інвалідності було прямо встановлене законом.

На день встановлення інвалідності позивачу вказані правовідносини регулюються чинним п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону, згідно якому одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.»

Отже, вказані норми не є тотожними.

Крім того, вказаним рішенням Верховного Суду надавалася оцінка рішенню Міністарства оборони України, яке є розпорядником бюджетних коштів та наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.

У справі, що розглядається, предметом оскарження є невиконання Харківським обласним військовим комісаріатом обов'язку щодо направлення у 15-денний строк висновку розпоряднику бюджетних коштів, з підстав відсутності в позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відтак, справа, що розглядається різниться з вказаним рішенням Верховного Суду не тільки часовим проміжком, та редакцією норм права, що підлягає застосуванню, але й предметом оскаржування та складом сторін.

За таких обставин, посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 750/5074/17 не є обгрунтованим, та не підлягає застосуванню, оскільки висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, стосуються інших норм права та різних за змістом положень норм права, а також іншої редакції нормативно-правового акту, яким ці норми права закріплені.

Відповідно до ч. 9. ст. 16-3 зазначеного Закону, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.7. Наказу Міноборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі Наказ МОУ № 530 від 14.08.14) визначено, що у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.

Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється зокрема витягом з протоколу засідання ВЛК.

Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до п. 4.8. зазначеного Положення, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу первинно встановлено інвалідність - 3 групу - з 26.12.2017 року з причин захворювання, так, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву щодо того, що позивачем не надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, каліцтва), або про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або відомостей, що особою було вчинено такі правопорушення, або про вчинення неправомірних у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або щодо навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, які на час проходження позивачем військової служби були кримінально караними діяннями

Зазначену довідку видано Обласною Медико-санітарною експертною комісією на підставі витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, в якому значиться висновок «захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії». Зазначений протокол складений з урахуванням висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 641/Ж від 05.04.2017 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Зміст витягу з протоколу № 2592 від 02 жовтня 2017 року засідання Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України та висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи безперечно свідчить про те, що у позивача дійсно мали місце захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби позивачем при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Зазначені документи не відкликані та не скасовані.

Інвалідність позивачу встановлена у зв`язку з захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до п. 21.22 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців. (п. 21.22).

Таким чином, оскільки обов'язок щодо оформлення, розшуку та подання документів на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), в Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено на обласного військового комісара за місцем проживання цих осіб, у позивача відсутній обов'язок щодо надання таких документів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку служби. Жодних відомостей щодо звільнення позивача у зв'язку з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або відомостей, що особою було вчинено такі правопорушення, або про вчинення неправомірних у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або щодо навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, які на час проходження позивачем військової служби були кримінально караними діяннями, матеріали справи, в тому числі архівні довідки, не містять.

Відповідачем на підтвердження наявності таких обставин доказів не надано.

З огляду на вищевикладене, в суду не має підстав вважати довідку Обласної МСЕК, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи та протокол Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України такими, що не відповідають дійсності.

Наказом Міноборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" чітко визначено, що копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, подається на особу, що звертається за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок поранення (контузії), виключно у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Суд зазначає, що щодо категорії осіб, до якої належить позивач, ані при встановлені причинного зв`язку поранення ( контузії, травми або каліцтва), ані для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги надання документу про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) відповідно до законодавства не вимагається.

За таких обставин витребування від позивача документа про обставини поранення, контузії суперечить приписам вищевказаних нормативних актів та є противоправним.

Крім того, як вбачається з відповіді відповідача, в якій міститься відмова в направленні висновку до МО України, в основу рішення про відмову в направленні висновку не покладено факт ненадання позивачем вказаних документів, а відтак, відповідач з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України не може посилатися на вказані обставини.

Стосовно повноважень виконання відповідачем обов'язку подання висновку про призначення грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.7 Наказу МОУ № 530 від 14.08.14 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до п.12. Порядку № 975 - призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 зазначеного Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу вказаних норми вбачається, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів в розумінні відповідних нормативно-правових актів та не уповноважений на вирішення питань щодо наявності правових підстав для призначення та виплати або відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідній категорії військовослужбовців.

Відповідно до п. 13 вищезазначеного Порядку на Харківський обласний військовий комісаріат покладений обов'язок подання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів, визначеному у п. 12 цього ж Порядку.

Зазначене повноваження відповідача є обов'язком та не передбачає право відповідача діяти на власний розсуд стосовно питання щодо подання або неподання такого висновку.

За таких обставин, неподання такого висновку, та відмова в поданні такого висновку з підстав відсутності в позивача права на одноразову грошову допомогу є невиконання обов'язку, встановленого законодавством України та перевищенням повноважень в питання вирішення питань щодо наявності або відсутності права позивача на призначення такої допомоги.

Як вбачається з Додатку 13 Наказу МОУ № 530 від 14.08.14 висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги містить графу, в якій зокрема визначається думка командування щодо можливості або неможливості призначення такої допомоги. При цьому, зазначення думки командування не є рішенням по суті питання про призначення або відмову в призначення вказаної допомоги, та лише визначає думку командування, яка зокрема може бути не прийнята до уваги розпорядником бюджетних коштів при вирішенні питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової допомоги військовослужбовцю.

Проте визначення змісту думки командування є дискреційним повноваженням відповідача, яке, втім, не може впливати на виконання обов'язку відповідача щодо подання висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень З боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку відповідач у листі на адресу позивача від 30.05.2018 року № 1544/ВСЗ відмовився від виконання покладеного на нього законодавством України обов'язку подання висновку розпорядникові бюджетних коштів про можливість призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, фактично підмінивши собою орган, уповноважений приймати відповідні рішення та прийнявши рішення про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу за відсутності відповідних повноважень, що унеможливило реалізацію позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги. Суд вважає такі дії протиправними, а права позивача такими, що підлягають відновленню.

Відповідно до а. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки визначення змісту висновку, що подається відповідачем розпорядникові бюджетних коштів передбачає право відповідача діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості призначення грошової допомоги ОСОБА_1 з урахуванням того, що щодо осіб, яким встановлено інвалідність, що настала внаслідок захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, подання разом з заявою про призначення одноразової грошової допомоги документу, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Застосування наведеної норми є прерогативою суду, та передбачає право діяти на власний розсуд.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у владного суб'єкта наміру допускати порушення закону у процедурі перерахунку та виплати пенсії. З огляду на зазначені обставини та норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Харківський обласний військовий комісаріат (адреса: вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ: 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату у неподанні у 15 -денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості призначення та виплати ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н) ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок ( за формою Додаток 13 наказу №530) щодо можливості призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату (адреса: вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ: 08166355) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101 , код за ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в загальному розмірі 704 грн.80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.