Рішення № 79063058, 26.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 520/11333/16-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань №31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Ходжаяна А.В.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_2,

позивач ОСОБА_3, - не з'явився,

представника відповідача Одеської міської ради - Вінюкова В.М.,

представника відповідача Управління архітектури

та містобудування Одеської міської ради - Орловської І.В.,

представника третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

третя особа ОСОБА_9 - не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов'язання вчинити півні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Пучкової І.М., від 27.06.2018 року, справу № 520/11333/16-а було передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду від 07.10.2016 року відкрите провадження по справі та призначено адміністративну справу до розгляду.

06.08.2018 року вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу справ передана для розгляду судді Балан Я.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року, адміністративну справу №520/11333/16-а, за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов'язання вчинити півні дії, прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк п'ять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху на усунення недоліків позовної заяви.

29.10.2018 року, на виконання ухвали суду від 11.10.2018 року, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№32252/18 від 29.10.2018 року).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року, задоволено клопотання представника Одеської міської ради, про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради № 6489-VI від 25.03.2015 року «Про затвердження Генерального плану міста Одеси».

04.12.2018 року, закрито підготовче провадження у справі №520/11333/16-а, та призначено до судового розгляду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_9, про:

зобов'язання Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради внести зміни до графічної частини Генерального плану м. Одеси, якими віднести територію мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса до території одноквартирної (садибної) забудови;

зобов'язання Одеську міську раду, затвердити зміни до графічної частини Генерального плану м. Одеси, якими віднести територію мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса до території одноквартирної (садибної) забудови;

визнання протиправним та не чинним рішення Одеської міської ради №451-VIІ від 16.03.2016 року «Про затвердження детального плану території мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса».

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що ними виявлені порушення вимог містобудівного та земельного законодавства на території міста Одеси. Зокрема, всупереч нормам чинного законодавства та з порушенням вимог статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийнято оскаржуване рішення про затвердження детального плану території мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса». Позивачами наголошувалося, що рішенням виконкому Одеської міськради №188 від 20.03.2008 року, території існуючої житлової забудови району приватного сектору Великого Фонтану, Чубаївки, Дмитрівки, житлового масиву Таїрова, вул. Світанку, Ближніх Млинів та інших - зберігаються, проте, у графічній частині затвердженого рішенням Одеської міської ради № 6489-VI від 25.03.2015 року Генерального плану, передбачено, що ці мікрорайони віднесено до багатоквартирної житлової забудови. Крім того наголошувалось, що детальний план у межах населеного пункту повинен уточнювати положення генерального плану населеного пункту та визначати планувальну організацію і розвиток частини території. Позивачами зазначено, що детальним планом фактично змінено Генеральний план міста Одеси, категорію і цільове призначення земельної території, а саме, передбачено будівництво багатоквартирних будинків на землях приватної садибної забудови. Затверджений в такий спосіб детальний план позбавляє права територіальної громади приймати участь у вирішенні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території. А отже, рішення Одеської міської ради №451-VIІ від 16.03.2016 року «Про затвердження детального плану території мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса», яким передбачено таке будівництво, є протиправним.

Відповідачем, Одеською міською радою, подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається про безпідставність позовних вимог та вказано, що зі змісту позовної заяви не вбачається порушення прав та інтересів позивачів та третіх осіб, а рішення Одеської міської ради №451-VIІ від 16.03.2016 року прийнято на підставі та у межах повноважень, визначених законом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Одеською міською радою прийняте рішення №6489-VI від 25.03.2015 року (далі Рішення - №6489-VI), «Про затвердження Генерального плану м. Одеси», яким вирішено: затвердити Генеральний план м. Одеси, розроблений державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя»; Встановити, що містобудівна документація з планування територій м. Одеси, розроблена та затверджена до набрання чинності цим рішенням, діє в частині, що не суперечить Генеральному плану м. Одеси, затвердженому згідно із пунктом 1 цього рішення; Виконавчому комітету Одеської міської ради протягом 2015 року: привести власні рішення у відповідність з цим рішенням та Генеральним планом м. Одеси; внести Одеській міській раді пропозиції щодо приведення її рішень у відповідність до цього рішення та Генерального плану м. Одеси; вжити заходів щодо розроблення містобудівної документації з реалізації та уточнення положень Генерального плану м. Одеси; контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію з планування забудови територій та архітектури.

Рішенням Одеської міської ради №6009-VI від 24.12.2014 року, вирішено розробити детальний план території мікрорайону «Д» житлового району IV-5 «Південний» в м. Одесі.

У тексті позовної заяви зазначено, що 20 лютого 2016 року, з публікації в Одеському віснику, позивачам стало відомо про проведення 17.02.2016 року по 02.03.2016 року, громадських слухань до проекту «Детальний план території мікрорайону «Д» житлового району IV-5 «Південний» в м. Одесі.

02.03.2016 року, позивач, ОСОБА_2, звернувся до заступника начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради Касимову М.М., з «Пропозицією (зауваженнями)», про утворення погоджувальної комісії, щодо погодження спірних питань по врахуванню інтересів жителів, власників та користувачів земельних ділянок, домоволодінь території мікрорайону «Д» житлового району IV-5 «Південний» в м. Одесі, забезпеченням включення до складу комісії представників житлового району згідно протоколу зборів громади (т.І, а.с.16).

Листом Управління Архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-13/104/о від 11.03.2016 року, ОСОБА_2, був повідомлений, що детальний план території мікрорайону «Д» житлового району IV-5 «Південний» в м. Одесі, розроблено на підставі рішення Одеської міської ради №6009-VI від 24.12.2014 року та у відповідності п.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038 - VІ від 17.02.2011 року, уточнює положення Генерального плану. Поміж іншим зазначено, що створення погоджувальної комісії - не передбачено (т.І, а.с.26-33).

Суд зазначає, що позивачами було використане право на участь у громадських слуханнях, що підтверджується копіями звернень та пропозицій наявних у матеріалах справи (т. ІV, а.с.120,125-134).

16.03.2016 року Одеською міською радою було прийняте рішення №451-VIІ «Про затвердження детального плану території мікрорайону «Д» жилого району ІV - 5 «Південний» у м. Одесі» (далі - ДПТ). Яким вирішено: затвердити детальний план території мікрорайону «Д» жилого району IV - 5 «Південний» у м. Одесі; управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради протягом встановленого законом строку забезпечити оприлюднення матеріалів даної містобудівної документації та цього рішення у відповідних засобах масової інформації; Київській районній адміністрації Одеської міської ради забезпечити розміщення матеріалів зазначеного детального плану території у загальнодоступному місці приміщення районної адміністрації; контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Одеської міської ради з питань планування забудови територій, міського дизайну та архітектури.

19.10.2016 року, Одеською міською радою прийнято рішення №1316-VIІ «Про затвердження Плану зонування території (зонінгу) міста Одеса» (далі - Рішення №1316-VIІ), яким затверджено План зонування території (зонінг) міста Одеси (далі - План зонування).

Основним документом зонінгу відповідно до п.4.7. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив'язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати їх аналоговий документ на паперових носіях необхідного масштабу.

Відповідно до Генерального плану міста Одеси, затвердженого Рішенням № 6489-VI, територія, на якій розташована малоповерхова садибна забудова (вул. Трамвайна, пер. Трамвайний, вул. Тролейбусна, вул. Академіка Віль'ямса), визначена як багатоквартирна житлова забудова за рахунок реконструкції території на етапі реалізації 15-20 років.

Детальним планом території, затвердженим Рішенням № 451-VII, вищенаведена територія віднесена до змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови.

При цьому, згідно із листом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-13/104/о від 11.03.2016 року, у вказаному ДПТ на території існуючої малоповерхової житлової забудови пропонується розмістити загальноосвітню школу та дитячий садок-ясла за розрахунковий строк на віддалену перспективу (після 2031 року).

Як зазначає позивач, ОСОБА_2, з тексту вищевказаного листа та доданих до нього додатків, позивачі дізналися про те, що на їх думку, затверджений Генеральний план суттєво відрізняється від Генерального плану, який виносився на громадські слухання, а саме - графічна частина Генерального плану відрізняється від основних положень Генерального плану.

На думку позивачів, не відповідність Генерального плану детальному плану є недопустимим порушенням закону. Детальний план затверджено без врахування інтересів територіальної громади, з порушенням процедури громадських слухань, що змусило позивачів звернутися до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року, (далі - Закон № 3038-VI), планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною другою даної статті передбаченою, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Вказана стаття Закону також передбачає особливий порядок розроблення та затвердження Генерального плану міста.

Так, Генеральний план підлягає експертизі, порядок проведення якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 548.

Пунктами 5 та 6 зазначеного Порядку № 548 передбачено, що під час проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.

Під час проведення експертизи враховуються результати розгляду проектів містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою, зокрема висновки (за відповідним напрямом) органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, державної санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного та інших органів, яким відповідно до закону належать повноваження щодо розгляду містобудівної документації.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що Генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних інтересів.

Натомість, згідно з п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону № 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план території визначає: функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Детальний план не підлягає експертизі (п. 9 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (п. 10 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування ( п. 6 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.

Відповідно до ст. 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Як вже зазначалося судом, відповідно до Генерального плану міста Одеси, затвердженого Рішенням № 6489-VI, територія мікрорайону «Д» житлового району ІV - 5 «Південний» у м. Одесі, визначена як багатоквартирна житлова забудова.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об'єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.

Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об'єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об'єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.

У матеріалах справи, наявний висновок №07/16 по проекту «Детального мікрорайону «Д» житлового району ІV - 5 «Південний» у м. Одесі» №01-11/203 від 17.03.2016 року, в якому зазначено : «… В проекті ДПТ розглядається можливість закінчення формування забудови мікрорайону «Д» у межах Люстдорфської дороги, вул. Академіка Корольова та вул. Академіка Вільямса за рахунок реконструкції території : знесення малоцінної індивідуальної житлової та садової забудови, самовільно збудованих господарських будівель, об'єктів громадського призначення, освоєння територій, вільних від забудови, що дозволить більш раціонально використовувати дану територію.

Проектом ДПТ передбачено на 1-му етапі та на розрахунковий строк реалізації проектних рішень збереження без зміни меж земельних ділянок, на які наявні право установчі документи на землекористування або які знаходяться на стадії їх оформлення.

Архітектурно-планувальними рішеннями проекту ДПТ на 1-му етапі передбачено будівництво: двох 2-секційних 16-ти поверхових житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями (№№143, 152 Генерального плану), одного 2-секційного 10-поверхового житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями (№150 генерального плану), 2-х поверхового дитячого садка-ясел на 6-ть груп (№147 Генерального плану).

На розрахунковий період передбачено будівництво: 2-х поверхового дитячого садка-ясел на 18 груп (№148 генерального плану), 3 - поверхової будівлі середньої загальноосвітньої школи на 40 класів (№144 Генерального плану), нових ТП, котельних та пожежних резервуарів.

Прийняті проектні рішення не суперечать основним положенням Генерального плану міста….» (т. ІV а.с.136-146).

Вищевказане повністю підтверджується наданою до суду Одеською міською радою копією Детального плану території мікрорайону «Д» житлового району ІV - 5 «Південний» у м. Одесі (т. ІV а.с.147-210).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відповідність Детального плану території мікрорайону «Д» житлового району ІV - 5 «Південний» у м. Одесі Генеральному плану міста Одеси, а отже підстави для задоволення позовної заяви - відсутні.

Стосовно посилання позивачів на рішення виконкому Одеської міськради №188 від 20.03.2008 року, суд зазначає, що рішенням Одеської міської ради №6489-VI від 25.03.2015 року, зобов'язано Виконавчий комітет Одеської міської ради протягом 2015 року привести власні рішення у відповідність рішення №6489-VI та Генерального плану. Одеси. Наразі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №188 від 20.03.2018 року на офіційному сайті Одеської міської ради - відсутнє.

Крім того, суд зазначає, що рішення №№6489-VI від 25.03.2015 року, яким затверджено Генеральний план міста Одеси є чинним на сьогодні.

Суд хоче нагадати, що чинним законодавством України не встановлено вимог щодо необхідності узгодження прийняття рішення про затвердження генерального плану міста та рішення про затвердження детального плану території з будь-ким, зокрема, із власниками об'єктів нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, розташованих в межах відповідної території. Позивачі, вказуючи на порушення міською радою їх прав, не зазначають, яку саме норму чинного законодавства порушила міська рада, прийнявши такі рішення, що фактично зводиться до реалізації функції з організації планування території міста.

Слід також наголосити, що планування території здійснюється стосовно цілого міста, кварталу, району, мікрорайону, а не щодо окремих об'єктів нерухомого майна, земельних ділянок, у зв'язку з чим приналежність окремих об'єктів нерухомості, земельних ділянок певним особам жодним чином не спростовує потребу у плануванні відповідної території в цілому.

Під час судового засідання, позивачем ОСОБА_2, наголошувалося на невизначеність стосовно його права власності на земельну ділянку, у зв'язку з не відповідністю на його думку детального плану території Генеральному плану, стосовно цього питання, суд бажає зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Аналогічні твердження є і в багатьох інших судових справах що стосуються держави України.

У кожній справі, в якій ідеться про порушення права власності, чи його обмеження, суд перевіряє дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та збереженням фундаментальних прав особи. В тому числі, спираючись на те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Лонрот проти Швеції»).

Для оцінки поведінки держави в контексті дотримання вимог ст.1 Першого протоколу Суд має зробити повне дослідження різних інтересів у справі, беручи до уваги, що мета конвенції полягає в захисті прав, які є «очевидними та вагомими». Серед іншого, встановлюється наявність спірної ситуації. При цьому, коли питання суспільної користі дійсно виникає у справі, ЄСПЛ вимагає від державних органів влади «реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю» (див. рішення у справах «Василеску проти Румунії» та «Бейлер проти Іспанії») чого відповідно ми не можемо бачити, зокрема багато років наявна бездіяльність, щодо внесення змін до генерального плану відносно конкретних земельних ділянок, міська рада сама собі прийнятими рішеннями встановлює обмеження в погодженні та видачі різних дозвільних документів та забороняє іншим органам - структурним підрозділам видавати документи, чим звужує конституційні права та порушує принцип «мирного володінням майном» в розумінні ЄСПЛ.

Оскільки ідеологія ст.1 Першого протоколу фактично відображена як у Конституції, так і в Цивільному кодексі, суд враховує такі правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів про захист права та посилається на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймає притаманні його рішенням ідеї справедливості й гуманності.

Невиконання рішення національного суду ЄСПЛ розцінює як втручання в право потерпілої особи на мирне володіння своїм майном, як визначено в першому реченні п.1 ст.1 Першого протоколу (див. рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Ясіюнієне проти Литви», «Войтенко проти України» та «Джасійне проти Литви»).

При цьому, згідно із законодавством, розроблення та затвердження містобудівної документації не має своїм правовим наслідком припинення або будь-якого обмеження права власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі земельні ділянки, розташовані у відповідній території, що випливає з приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 3038-VI від 17.02.2011 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних допустимих та належних доказів неправомірності дій відповідачів, позивачами суду не надано.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691), Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя 10, код ЄДРПОУ 0248820), треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), ОСОБА_9 (АДРЕСА_4), про зобов'язання Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради внести зміни до графічної частини Генерального плану м. Одеси, якими віднести територію мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса до території одноквартирної (садибної) забудови; зобов'язання Одеську міську раду, затвердити зміни до графічної частини Генерального плану м. Одеси, якими віднести територію мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса до території одноквартирної (садибної) забудови; визнання протиправним та не чинним рішення Одеської міської ради №451-VIІ від 16.03.2016 року «Про затвердження детального плану території мікрорайону «Д» житлового району IV - 5 «Південний» у м. Одеса» - відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя Балан Я.В.

.