Рішення № 79063014, 26.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6096/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №559/х-11 від 25.10.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №559/х-11 від 25.10.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є суддею Суворовського районного суду м.Одеси у відставці. Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 22.10.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5-2984/18, встановлено, що станом на 01.01.2018 року суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 31716,00 грн. На підставі отриманої довідки, 24.10.2018 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 01.01.2018 року. Листом відповідач від 25.10.2018 року за №559/Ж-11 повідомив позивача про те, що перерахунок його довічного грошового утримання здійснено з 01.08.2018 року у зв'язку із набранням 22.07.2018 року чинності Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VIII. Відмова у перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 року (перерахунок здійснено з 01.08.2018 року) мотивована тим, що вказаний Закон набув чинності з 22.07.2018 року. Позивач вважає такі дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду 26.12.2018 року було відкрито провадження по справі. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача 14.12.2018 року за (вхід.№39144/18) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 здійснювався з 01.08.2018 року у зв'язку з набранням чинності (22.07.2018 року) Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або)суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415. На підставі заяви позивача від 30.07.2018 року №3889, згідно Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або)суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415 здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки від 26.07.2018 року №5-1999/18, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, згідно до якого розмір пенсії позивача з 01.08.2018 року склав 28544,40 грн. Борг по перерахунку склав 5248,80 грн. та був виплачений основним способом у плановий період в жовтні місяці 2018 року. Відповідач вважає, що проводити перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018 року не має законних підстав. Згідно із Законом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отриманих платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (розрахунку на місяць). Але з 05.01.2017 року набув чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 року № 1798, відповідно до якого щомісячне довічне грошове утримання не обмежується максимальним розміром та не встановлюється особливий порядок виплати працюючим пенсіонерам. Враховуючи вищезазначене, з 01.06.2015 року пенсії, призначені в порядку та на умовах, визначених Законом №3723, не перераховуються. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивача - ОСОБА_1, постановою Верховної Ради України від 25.12.2014 року за №V-III було звільнено з посади судді Суворовського районного суду м.Одеси у відставку та призначено щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною 4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 -VII (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 26.11.2015 року (справа № 522/23371/15-а) УПФ України в Приморському районі м.Одеси зобов'язано призначити, нарахувати та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, відповідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області про заробітну плату від 16.01.2015 року № 5-281/15 починаючи з 17 травня 2015 року.

22.10.2018 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області видало ОСОБА_1 довідку №5-2984/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої, станом на 01.01.2018 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 31716,00 грн.

На підставі отриманої довідки, 24.10.2018 року позивач звернувся із заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2018 року.

Відповідач листом від 25.10.2018 року за №559/Ж-11 повідомив позивача, що управлінням здійснено ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки від 26.07.2018 року №5-1999/18, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, згідно до якого розмір пенсії позивача з 01.08.2018 року склав 28544,40 грн. Перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснювався з 01.08.2018 року, у зв'язку із набранням чинності (22.07.2018 року) Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415. Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

22 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Відповідно до п. 6 ч. 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону, внесено зміни в абзац другий пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та замінено слово та цифри "1600 гривень" словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Таким чином, суд робить висновок, що нормами вказаного закону чітко передбачено, що дія вказаного пункту поширюється на правовідносини, які виникли починаючи з 01 січня 2017 року, а не з дня набрання чинності Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" - 22.07.2018 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762,00 грн.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем невірно витлумачено норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", в якому чітко зазначено, з якого періоду (01.01.2017 року) положення вказаного Закону мають застосовуватися, та протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, призначеного ОСОБА_1 з 01.01.2018 року.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України, чітко передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин в даній адміністративній справі викладена Верховним Судом у рішенні від 01.11.2018 року по справі №0640/3835/18 (адміністративне провадження Пз/9901/52/18).

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № ПН1884 від 21.11.2018 року, у зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №559/х-11 від 25.10.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №559/х-11 від 25.10.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65014, ІПН НОМЕР_1) сплачений квитанцією №ПН1884 від 21.11.2018 року судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єфіменко К.С.

.