Рішення № 79062930, 26.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6265/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65069) до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Чорноморського козацтва,95, м. Одеса, 65003) про визнання неправомірної відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (а.с.6-9) звернувся ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі Суворовське ОУПФ), в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача про здійснення перерахунку йому - ОСОБА_1, довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату йому - ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді починаючи з 01 січня 2018 року, виходячи з суддівської винагороди 36121 гривні та виплатити недораховану суму грошового утримання починаючи з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно (сума становить 21 262 гривень).

Позивач зазначив, що він є суддею у відставці Суворовського районного суду м. Одеси згідно з Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року №1600-VІІІ та отримує державне довічне грошове утримання судді у відставці.

31.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді з 01.01.2018 року, враховуючи суддівську грошову винагороду у розмірі - 36121 грн та надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5-2002/18 від 26.07.2018 року.

Але здійснено перерахунок довічного грошове утримання лише с 01.08.2018 року. У перерахунку довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року по липень 2018 року було відмовлено.

Відповідач у відповіді №409/П-5 від 28.11.2018 року на його звернення обґрунтовував це тим, що при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці вони керувались Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415- VІІІ (далі Закон України № 2415- VІІІ), яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Закон набрав чинності 22.07.2018 року, у зв'язку з чим перерахунок проводиться з 01.08.2018 року.

Позивач зазначив, що він не згодний з вказаною відмовою у перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, оскільки відповідно до ч. 6 п. 6 Перехідних положень Закону України № 2415-VІІІ внесено зміни до абзацу другого пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

З огляду на зазначене, на думку позивача, Закон надає пряму вказівку про застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини саме з 1 січня 2017 року. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні. Таким чином, з 1 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що статтями 124, 126 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Приписами ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Конституційний Суд України у рішеннях №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, від 20.03.2002 року №5-рп/2002; від 01.12.2004 року №19-рп/2004; від 11.10.2005 року №8-рп/2005; від 22.05.2008 року №10-рп/2008, від 08.06. 2016 року №4-рп/2016 зазначав, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Такими гарантіями є, зокрема, надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо). Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Позивач вважає, що у зв'язку з перерахунком довічного грошового утримання з 01.08.2018 року, а не з 01.01.2018 року, його право на отримання належного довічного грошового утримання було звужене, що свідчить про порушення відповідачем чинного законодавства щодо гарантій незалежності суддів.

Таким чином, відповідач при відмові в перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року не діяв на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, що свідчить про протиправність його дій.

Згідно ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позивач просив задовольнити позов, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату йому довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року

Ухвалою суду від 04.12.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Ухвалою суду від 18.12.2018 року залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (а.с.34-35).

Представник відповідача надав до суду 14.12.2018 року відзив на позов (а.с.28-29), в якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивачу здійснений перерахунок пенсії з 01.08.2018 року, оскільки відповідно до п. 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Законом України № 2415-VІІІ внесено зміни в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Оскільки Закон № 2415- VІІІ набрав чинності 22.07.2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться починаючи з 01.08.2018.

Отже, Управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача.

Також відповідач у відзиві на позов вважав безпідставним включення у суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання матеріальної допомоги. Крім того, вважав, що з ОУПФ не підлягає стягненню судовий збір, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці Суворовського районного суду м. Одеси згідно з Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року №1600-VІІІ (а.с.11).

Відповідно до ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону №2856-VІ від 23.12.2010 року, який був чинний на момент виходу у відставку позивача, суддя, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Позивачу за його вибором було призначено щомісячне довічне грошове утримання.

У відповідності до ч. 2 ст.133 Закону України №2453-VІ «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Позивач отримав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-2002/18 від 26.07.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, згідно з якою станом на 01.01.2018 року його суддівська винагорода склала 36121,00 грн.

Пунктом 1 розділу 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Заява про призначення щомісячного довічного утримання може бути подана суддею особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, завіреної в установленому законодавством порядку.

Згідно п. п. 1, 3, 4 розділу II Порядку № 3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської

У відповідності з вказаними вимогами Порядку №3-1 позивач 27.07.2018 року звернувся до Суворовського ОУПФ із заявою та отриманою довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-2002/18 від 26.07.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, згідно з якою станом на 01.01.2018 року його суддівська винагорода склала 36121,00 грн, про перерахунок йому щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, проте перерахунок йому був здійснений з 01.08.2018 року.

Позивач будучи незгодним з перерахунком з 01.08.2018 року звернувся до відповідача з відповідною заявою, на яку отримав відповідь від 28.11.2018 року №409/П-5, в який відповідач обґрунтував свої дії щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 року тим, що вони керувались Законом України № 2415-VІІІ, який набрав чинності з 22.07.2018 року (а.с.15).

Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку йому довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідачем не заперечується право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але ОУПФ вважає правомірним здійснення вказаного перерахунку з 01.08.2018 року, оскільки Закон № 2415-VІІІ набрав чинності 22.07.2018 року.

Проте суд вважає, що вказана позиція відповідача ґрунтується на помилковому тлумаченні норм права.

Згідно п. 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2415-VІІІ, який набрав чинності з 22.07.2018 року, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Згідно пп. 6 п. 6 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2415-VІІІ, в абзаці 2 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 2, ст. 25) слово та цифри « 1600 гривень» замінити словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Отже, редакція п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, яким була передбачена інша розрахункова величина у розмірі 1600,00 грн. для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, після внесення змін стала наступною: « 3. Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» було установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у позивача виникло з 01.01.2018 року, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762,00 грн, який є розрахунковою величиною у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.

Досліджуючи правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування. Неможливо звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (рішення від 24.06.1999 року № 6-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002; від 01.12.2004 року №19-рп/2004; від 11.10.2005 року №8-рп/2005; від 18.06.2007 року № 4-рп/2007; від 22.05.2008 року №10-рп/2008; 3-рп/2013 від 03.06.2013 року, від 08.06.2016 року № 4-рп/2016; від 27.02.2018 року № 1-р/2018).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Суд критично оцінює доводи відповідача зазначені у відзиві на позов, щодо безпідставного включення у суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання матеріальної допомоги, оскільки вказана складова відсутня у довідці позивача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 740,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,6,7,9,139,242-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 65069, РНОКПП НОМЕР_1) до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Чорноморського козацтва,95, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 40388751) про визнання неправомірної відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, викладену у відповіді від 28.11.2018 року за №409/П-5, про здійснення перерахунку ОСОБА_1, довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-2002/18 від 26.07.2018 року;

Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді починаючи з 01 січня 2018 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області №5-2002/18 від 26.07.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, згідно з якою станом на 01.01.2018 року його суддівська винагорода склала 36121,00 грн, та виплатити недораховану суму грошового утримання починаючи з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно.

Стягнути з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 740,80грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва

.