Рішення № 79061751, 27.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4724/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Ходжаяна А.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Мирончака А.П.,

представника відповідача - Сербіна Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою «IRON DESTINY LTD» до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря, про визнання протиправними дій, повернення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось «IRON DESTINY LTD» до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря, про:

визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції по охороні навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря щодо видачі претензії №100033 від 09.07.2018р., щодо здійснення відбору проб баластних вод;

повернення за рахунок державного бюджету збитків у розмірі 25 654,21 доларів США (721 571,88 гривень за курсом НБУ 28,126838 гривень за 1 долар США на дату подачі позовної заяви).

В обґрунтування позовних вимог «IRON DESTINY LTD» зазначено, що Державною екологічною інспекцією північно-західного регіону Чорного моря було виписано претензію за №100033 від 09.07.2018 року про сплату 19949,29 доларів США за забруднення внутрішніх морських вод. Однак, вказаною претензією не зазначено, які саме норми діючого законодавства були порушені позивачем. При цьому, зазначено лише право Відповідача на складання претензій відповідно до ст.202, та ст.72 Закону України «Про охорону навколишнього середовища». Як зазначає позивач, висновок відповідача про порушення природоохоронного законодавства є необґрунтованим з огляду на наступне: Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. №269 (надалі - Правила), скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води. При цьому, будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, інспекторами надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні. Окрім того, відповідно до журналу забору баластних вод судна "IRON DESTINY", перед заходом в акваторію порту Южний, баластні води були забрані саме в Чорному морі. Також Позивач наголошує на тому, що відповідно до пункту 51 Правил порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Однак, на сьогоднішній день такий порядок відсутній, що унеможливлює здійснення з боку екологічної інспекції взяття проб та проведення їх аналізу, та, відповідно, виявлення факту забруднення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що 04.07.2018 року, державними інспекторами посту екологічного контролю Морського торговельного порту «Южний» встановлено, що з судна «IRON DESTINY» здійснюється скид вод невстановленого походження. Під час скиду, поряд з кормовою частиною судна в районі причалу №18 ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» на водній поверхні води спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження, про що складено акт обстеження підконтрольної території від 04.07.2018 року та зафіксовано засобами відео фіксації. Відповідач зазначає, що протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб вод №345 від 06.07.2018 року встановлено перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 2,5 ради, заліза у 2,8 рази, що на думку відповідача надає підстави стверджувати про забруднення судном "IRON DESTINY", акваторії Аджалицького лиману. А отже, на думку відповідача, підстави та обґрунтування адміністративного позову є незаконними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Згідно рапорту головного спеціаліста ПЕК «МТК «Южний» Костінюка Д.Є., 04.07.2018 року, о 12 годині 00 хвилин, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря посту екологічного контролю «Морський торговельний порт «Южний» Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря виявлено, що в районі причалу №18 ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» з судна «IRON DESTINY», ІМО 8202018 здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману. Зазначено, що під час скиду спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Вказані факти зафіксовано засобами відео фіксації (а.с.183).

Держінспекторами здійснено відбір проб поверхневих вод в районі корми судна «IRON DESTINY», складено схему відбору поверхневих вод (т.І,а.с.187).

Як зазначає позивач, 04.07.2018 року на адресу представника позивача (агента) та капітана судна, надійшов лист відповідача за №2208/08, про проведення Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря заходів пов'язаних зі збором інформації, метою яких є отримання відомостей про масові явища та процеси пов'язанні зі скидом вод в акваторію Аджалицького лиману, під час якого спостерігались видимі плавучі частки невідомого походження. Забрудненням. (т.І,а.с.98).

На підставі вищевказаного листа, капітаном судна "IRON DESTINY" (IMO 8202018) не було допущено представників Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря, з метою відбору проб баластних вод та запропоновано провести вищевказані заходи наступного дня у присутності представника «P& club».

У судовому засіданні, представник позивача пояснив, що «P&> club», це особлива форма організації морського страхування на взаємній основі між судновласниками. «P&I club» покривають вимоги третіх осіб до судновласників, коли ці вимоги мають характер приватної правової (цивільної) відповідальності, тобто відповідальності майнового характеру. Такі вимоги можуть заявляти члени суднового екіпажу. Введення судна в «P&і club» гарантує судновласнику, а також члену екіпажу цього судна, відшкодування збитків.

Як зазначає позивач, оскільки акту відбору проб води біля судна «IRON DESTINY» та протоколу лабораторних вимірювань держінспекторами Відповідача не було надано капітану для ознайомлення, представники Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря не були допущені з метою відбору проб баластних вод.

При цьому, зі слів позивача, капітаном було надано пояснення, про неможливість здійснити відбір проб, з огляну на те, що танки з баластними водами на момент візиту були порожні (відкачені).

05.07.2018 року, у зв'язку з недопущенням представників Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря на борт «IRON DESTINY», на капітана корабля ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення №100445 за статтею 188-5 КУпАП та винесено Постанову №100445 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 765,00 гривень (т.І,а.с.192-193).

Внаслідок не здійснення екологічного контролю ізольованого баласту судна, 05.06.2018 року на супровідних документах (штурманській розписці) Відповідачем було проставлено штамп «екологічний контроль ввіз/вивіз заборонено» (т.І,а.с.129).

06.07.2018 року, з метою недопущення простою судна, за запрошенням капітана «IRON DESTINY», були проведені заходи пов'язані зі збором інформації, щодо забруднення акваторії ЮФ ДП «АМПУ» та відібрані проби вод з неізольованої баластної системи, про що було складено акт відбору проб №322 від 06.07.2018 року (т.І,а.с.197).

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод №345 від 06.07.2018 року у відібраних пробах встановлено перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 2,5 рази, заліза 2,8 рази (т.І,а.с.198).

09.07.2018 року, Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря, було винесено претензію №100033, згідно якої, судно «IRON DESTINY», ІМО 8202018, перебуваючи у внутрішніх морських водах України, акваторії Южненської філії ДП «АМПУ» забруднило внутрішні морські води України. Згідно зазначеної претензії, 06.07.2018 року встановлено факт забруднення внутрішніх морських вод України, внаслідок скиду з судна «IRON DESTINY» забрудненої води з неізольованої баластної системи з перевищенням нормативів гранично допустимих концентрацій завислих речовин та заліза, чим нанесено збитки державі на суму 19 949,29 доларів США (т.I а.с.92-93).

Не погоджуючись з вищевказаною претензією «IRON DESTINY LTD» звернулось до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування штампів для засвідчення результатів здійснення державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища радіологічного та екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.03.2012 № 162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 за № 733/21046 (надалі - Порядок), у разі якщо вантаж, крім радіологічного, підлягає також екологічному контролю, на товаросупровідних документах після їх проведення за умови відсутності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил радіаційної та екологічної безпеки проставляються два штампи «Радіологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ДОЗВОЛЕНО» та «Екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ДОЗВОЛЕНО».

Пунктом 6 Порядку визначено, що штамп «Екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ЗАБОРОНЕНО» проставляється на товаросупровідних документах після проведення екологічного контролю вантажу за умови наявності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної безпеки.

Відповідач не заперечував про відсутність будь-яких порушень вимог природоохоронного законодавства стосовно вантажу, який було завантажено на судно «IRON DESTINY».

Пунктами 8 та 9 Порядку передбачено, що штампи «Екологічний контроль транспортного засобу - В'ЇЗД/ВИЇЗД ДОЗВОЛЕНО», «Радіологічний контроль транспортного засобу - В'ЇЗД/ВИЇЗД ДОЗВОЛЕНО» засвідчують проведення в пункті пропуску через державний кордон України екологічного чи радіологічного контролю тільки транспортного засобу і проставляються на товаросупровідних документах за умови відсутності порушень вимог природоохоронного законодавства, норм і правил екологічної чи радіаційної безпеки. Штамп «Екологічний контроль судна - ВИХІД ДОЗВОЛЕНО» проставляється на судновій екологічній декларації після завершення екологічного контролю судна.

Відтак, необхідність у проставлянні штампу «Екологічний контроль судна - ВИХІД ДОЗВОЛЕНО» має місце лише у разі здійснення екологічного контролю судна, проведення якого може мати місце виключно у випадках, встановлених чинним законодавством України та наявності правових підстав для його проведення. Відсутність же правових підстав для здійснення екологічного контролю зумовлюють й відсутність необхідності проставляння штампу «Екологічний контроль судна - ВИХІД ДОЗВОЛЕНО» як умови для виходу судна з порту.

В порушення вищевказаного Порядку штамп «екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ЗАБОРОНЕНО» відповідачем було проставлено внаслідок не здійснення екологічного контролю ізольованого баласту судна. Даний факт не заперечувався відповідачем, а був зазначений у відзиві на позовну заяву (т.І а.с.178).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 (надалі - Типова технологічна схема), а також абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин:

- наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про морські порти», саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Акту перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього середовища в підрозділах філії від 04.07.2018 року, складеного Южненською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», встановлено, що під час обстеження акваторії Малого Аджалицького лиману в районі причалів 15-22, в тому числі біля причалу №18 де був пришвартований теплохід "IRON DESTINY" (IMO 8202018), - забруднення акваторії не було виявлено (т.І,а.с.99).

Якщо мають місце факти скидання чи виникнення у районні скидання забруднюючих речовин, то сама наявність таких фактів також не є підставою для здійснення екологічного контролю судна, оскільки абзацом сьомим пункту 10 Типової технологічної схеми передбачено, що підстави для здійснення екологічного контролю мають місце лише у тому разі, якщо таке скидання чи виникнення забруднюючих речовин фактично призвело до забруднення якості води. Тобто, для визначення підстав для здійснення екологічного контролю судна має бути також встановлено, чи має місце забруднення якості води порівняно з фоновими показниками, яке утворилося внаслідок зазначеного скидання або виникнення забруднюючих речовин.

Відтак, лише за наявності всіх визначених чинним законодавством ознак (встановлений факт скидання чи виникнення забруднюючих речовин, а також встановлений факт забруднення) можливе здійснення екологічного контролю судна.

Відповідно до пункту 6 Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 року за №1347/20085, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (поверхневих, морських, лляльних, зворотних та баластних (крім ізольованого баласту), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об'єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. №269 (надалі - Правила), скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, відповідачем надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні.

У судовому засіданні 21 грудня 2018 року, було оглянуто наданий Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря відео доказ (компакт диск, серійний номер ZE6275-DVD-J47F4), з якого вбачається, що судно "IRON DESTINY" скидає баластні води. Проте, представник позивача зазначив, що ними не заперечувався факт скидання судном баластних вод, а стосовно утворення жовтуватої піни, яку видно на відео пояснив, що при падінні морської води з висоти може утворюватися піна, це звичайне явище у морі. У даному твердженні, представник позивача посилався на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_6, доктора біологічних наук, академіка НАН України, головний наук, співр. Одеського відділення Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України, м. Одеса (ІНФОРМАЦІЯ_2). Окрім того наголошував, що з наданого відео не вбачається скидання видимих плавучих слідів нафти, нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районі скидання, окрім утворення піни.

Суд зазначає, що даний доказ, підтверджує факт злиття баластних вод, що не спростовується позивачем, проте не підтверджує факт забруднення судном "IRON DESTINY" акваторії Аджалицького лиману.

Відповідно до журналу забору баластних вод судна "IRON DESTINY", перед заходом в акваторію порту Южний, баластні води були забрані саме в Чорному морі (т.І,а.с.114-129).

Відповідно до пункту 51 Правил порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Однак, на думку позивача, у зв'язку з відсутністю на сьогоднішній день такого порядку - неможливе здійснення з боку екологічної інспекції взяття проб та проведення їх аналізу, та, відповідно, виявлення факту забруднення.

За правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зазначеною в постанові цього суду від 04.12.2013 №К/800/9629/13, ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.

Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров'я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.

Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров'я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин.

Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 431 (надалі - Правила N 269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт у результаті господарської діяльності людини.

Правила N 269 в розділі "Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден", зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.

Пунктом 4 Правил №269 в редакції на час спірних правовідносин заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:

вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;

відходів та сміття;

вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.

Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден:

які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;

які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту за своїм змістовним навантаженням не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.

Цей висновок також підтверджується Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), відповідно до положень якої пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.

Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані наведено в додатку 1 Інструкції N 695. В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

За таких обставин відповідач помилково застосував пункт 4 Правил N269 до ізольованого баласту.

Стаття 67 Водного кодексу України забороняє заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту та не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 ДСанПІН 199-97 передбачено, що скидання ізольованого баласту в територіальних водах держави може бути допущене тільки у тому випадку, якщо він пройшов на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтної флори та фауни, або якщо баласт був забраний (замінений) за межами територіальних вод держави, із порту якої вийшло судно.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що передбачено дві умови для допуску до ізольованого баласту в територіальних водах України:

- він має пройти на судні обробку проти мікробіологічної та паразитарно-гідробіонтної флори та фауни (для її реалізації необхідно виконати підпункт 4.4.7 пункту 4.4. ДСанПІН 199-97, згідно якого скидання чистого (ізольованого) баласту в територіальних водах України дозволяється за умови наявності на судні системи по обробці баластних вод, яка забезпечує її знезараження, або пред'явлення результатів лабораторного дослідження їх на судні або в порту прибування);

- якщо ізольований баласт був забраний (замінений) за межами територіальних вод держави, із порту якої вийшло судно (для її реалізації необхідно виконати підпункт 4.4.5 пункту 4.4 ДСанПІН 199-97, у судновому журналі повинно бути зазначено географічні координати, дати і кількість прийнятого на борт баласту).

При цьому, що 22.06.2018р., судно "IRON DESTINY" (IMO 8202018) перед заходом у територіальне море України провело зміну баласту. Ця операція зафіксована в судновому журналі.

Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що порядок інспектування суден передбачає обмеження інспектування лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. Порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції передбачає інспектування посадовими особами, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету. Також, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої, що викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що «IRON DESTINY LTD», під час подання позовної заяви, було сплачено судовий збір у розмірі 10 852,19 гривень, згідно платіжного доручення №3686 від 11.09.2018 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов «IRON DESTINY LTD» (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Republic of the Marshall Islands MN, 96960) до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12-а лінія, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, код ЄДРПОУ 38016986), про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції по охороні навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря щодо видачі претензії №100033 від 09.07.2018р., щодо здійснення відбору проб баластних вод; повернення за рахунок державного бюджету збитків у розмірі 25 654,21 доларів США (721 571,88 гривень за курсом НБУ 28,126838 гривень за 1 долар США на дату подачі позовної заяви) - задовольнити.

Дії Державної екологічної інспекції по охороні навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря, щодо видачі претензії №100033 від 09.07.2018р., щодо здійснення відбору проб баластних вод - визнати протиправними.

Повернути за рахунок Державного бюджету понесені «IRON DESTINY LTD» збитки у розмірі 25 654,21 доларів США (721 571,88 гривень за курсом НБУ 28,126838 гривень за 1 долар США на дату подачі позовної заяви);

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12-а лінія, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, код ЄДРПОУ 38016986), понесені «IRON DESTINY LTD» судові витрати у розмірі 384,82 доларів США (10 852,19 гривень за курсом НБУ 28,200688 за 1 долар США на дату сплати судового збору).

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 27 грудня 2018 року.

Суддя Балан Я.В.

.