Рішення № 79060575, 29.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2018 року м. Київ № 810/3090/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розрахунок № 351 від 10.08.2017 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до акта ВА №0110661 від 10.08.2017).

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 відкрито провадження у справі №810/3090/17 за вказаним позовом ФОП ОСОБА_1, закінчено підготовче провадження у справі та дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний розрахунок № 351 від 10.08.2017 складено з порушенням вимог діючого законодавства, а тому такий розрахунок є незаконним. Зокрема, ні акт ВА «№ 0110661 від 10.08.2017, ні довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.08.2017 не містять даних про ваговий комплекс, яким проводилося зважування, а також відомостей про те чи пройшло таке зважувальне обладнання у встановленому порядку метрологічну атестацію. Позивач вказує, що в силу положень п. 19 Порядку № 879, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, що під час проведення габаритно-вагового контролю та складанні оскаржуваного розрахунку орган Укртрансбезпеки мав в обов'язковом порядку керуватись методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, якої на той час, щн не було затверджено. Крім того, позивач вказав на те, що після зважування та виявлення порушень правил проїзду великовагових транспортних засобів, транспортний засіб позивача не був тимчасово затриманий згідно ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Відповідач позовних вимог не визнав, надав суду письмовий відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшло клопотання про заміну Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті, оскільки Управління є структурним підпрозділом апарату центрального органу.

Водночас, суд не вбачає підстав для заміни відповідача на належного, оскільки спірний розрахунок прийнятий саме Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а не Державною службою України з безпеки на транспорті. При цьому, Управління є суб'єктом владних повноважень та у відзиві на позов про його заміну на іншого відповідача не клопотало. Отже, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

В обґрунтування доводів заперечень відповідач пояснив, що перевірка транспортного засобу, належного позивачу, здійснена правомірно, з урахуванням всіх обставин справи та з використанням справного зважувального та вимірювального обладнання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 провадження у даній справі зупинялось до 16.01.2018. Ухвалою суду від 16.01.2018 провадження у справі було поновлено.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується даними наявних у матеріалах справи розписки позивача та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0113326505454. Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви до суду від сторін не надходило.

У матеріалах справи наявне клопотання позивача від 06.11.2017 про здійснення судового розгляду даної справи за відсутності представника позивача у письмовому провадженні.

На підставі ст. 12 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 10.08.2017 при проведенні рейдевої перевірки у пункті проведення габаритно-вагового контролю автодороги М 12 «Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка 716 км + 405 м» співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було зупинено та проведено габаритно-ваговий контроль (зважування) належного позивачу автомобіля (тягача) марки DAF модель CF 85.380 д.н.з. НОМЕР_1, причіп марки KRONE модель ADP 27 д.н.з. НОМЕР_2, водій якого, ОСОБА_2, як зазначає відповідач, зі слів водія він здійснював перевезення вантажу за маршрутом смт. Ракитне, Київська область - смт. Долинська, Кіровоградська область.

За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля працівниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на підставі чеку зважування № 09161 від 10.08.2017 встановлено факт перевищення транспортним засособом встановлених вагових обмежень загальної маси такого транспортного засобу (а саме замість допустимих 40 тон навантаження становило 44 560 кг) та осьових навантжаень (а саме на здвоєну ось замість допустимих 16 тон навантаження становило 19 420 кг) про що складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.08.2017 та акт ВА №0110661 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.08.2017.

Посадовою особою відповідача здійснено розрахунок № 351 від 10.08.2017, яким позивачу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з урахванням акта ВА № 0110661 від 10.08.2017 у розмірі 463,59 євро.

Не погоджуючись із вказаним розрахунком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон №2344-III).

За визначеннями наведеним у ст. 1 Закон №2344-III (тут і надалі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до вимог ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно п. 2 і 3 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 встановлено, що правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3 цієї постанови, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), за змістом п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 п. 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області як територіальний орган Укртрансбезпеки має повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт і здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, перевірку документів на здійснення перевезень, а також нараховує плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

За приписами п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів уповноважених підрозділів Національної поліції, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку №1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку №1567).

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансінспекція", та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку №1567).

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (п. 17 Порядку №1567).

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (п. 19 Порядку №1567).

Положеннями п. 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 22 Порядку №1567, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Як видно з наданих відповідачем до матеріалів справи копій документів, наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.07.2017 № 742 затверджений графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 07 серпня 2017 року по 13 серпня 2017 року, відповідно до якого та згідно направлення на перевірку від 08.08.2017 №000129, уповноважені співробітники управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області для проведення рейдової перевірки транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями - таксі) в межах України і міжнародному сполученні за додержанням вимог автотранспортного законодавства України, зокрема, на автодорозі М 12 «Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка 716 км + 405 м».

Крім того, відповідачем до матеріалів справи була надана копія затвердженого та погодженого з відповідними компетентними відомствами та виконавчим органом місцевого самоврядування графік щоденної (цілодобової) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на серпень 2017 року, згідно якого на 10.08.2017 був визначений час роботи вказаного пересуваного пункту в т.ч. на ділянці дороги - М 12 «Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка 716 км + 405 м з 00:00 до 24:00.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

За визначеннями п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку №879).

За приписами п. 12 та 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Позивач стверджує, що при здійсненні габаритно-вагового контролю водієві не надано доказів справності вимірювального та зважувального обладнання, що ставить під сумнів достовірність результатів такого контролю.

Як вбачається з тексту акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів ВА №0110661 від 10.08.2017, водій належного позивачу транспортного засобу з актом був ознайомлений та підписав вказаний акт без жодних зауважень. Також матеріали справи не містять доказів звернення представника позивача до уповноваженого органу із заявою щодо надання підтверджуючих документів справності вказаного вище обладнання в подальшому, за результатами отримання оспорюваного розрахунку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не передбачає опису типу та характеристик ваг, якими проводиться зважування транспортного засобу.

Таким чином, твердження позивача у позовній заяві стосовно того, що співробітники Укртрансбезпеки мали відобразити відомосмті про ваговий комплекс, яким проводилося зважування, його повірку та проходження метрологічнуої атестації суд розцінює як необгрунтовані.

Поряд з цим, в тексті відзиву на позов відповідач зазначив, що зважування транспортного засобу позивача здійснювалось за допомогою ваг автомобільних підкладних типу Cheklope Freeweigh зав. № 008212, виробник «Central Weighing», Англія. Згідно наданої відповідачем копії свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки від 29.06.2017 №34-00/2594 чинного до 29.06.2018 вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. №008212 за результатами повірки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92, повірка підтверджується підписом і відтиском повірочного тавра державного повірителя по експлуатації ваг, тому станом на 10.08.2017, тобто на дату проведення зважування транспортного засобу позивача, метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Стосовно посилання позивача на п. 19 Порядку № 879, який на час складання оспорюваного розрахунку діяв у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385, суд зазначає наступне.

Так, дійсно п. 19 Порядку № 879 (у дедакції Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385) передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

При цьому, хоча вказаним положенням Порядку № 879 і передбачена наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу, водночас, як на дату проведення габаритно-вагового контролю, так і на даний час відповідна методика Мінекономрозвитку не затверджена.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08 (далі - Методика).

Вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, на час виникнення спірних правовідносин органам Укртрансбезпеки було надано повноваження з проведення перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, але у відповідності з методикою визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затвердженою Мінекономрозвитку або затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2017 співробітниками відповідача було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF модель CF 85.380 д.н.з. НОМЕР_1, з причіпом KRONE ADP 27 д.н.з. НОМЕР_2, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та здійснено габаритно-ваговий контроль, у ході здійснення якої встановлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу та осьових навантажень.

За результатами перевірки транспортного засобу контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки був складений акт ВА №0110661 від 10.08.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.08.2017 №351 у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 463,59 євро.

Між тим, суд зазначає, що на час складання акта ВА № 0110661 від 10.08.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не було затверджено методику визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Відсутні посилання на таку методику і у відзиві відповідача на адміністративний позов.

Враховуючи відсутність на час складання акту перевірки та розрахунку плати за проїзд методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, суд дійшов висновку про відсутність на час виникнення спірних правовідносин правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищенння вагових параметрів.

За таких обставин суд вважає, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем. А тому відповідач у спірних правовідносинах при складанні оскаржуваного розрахунку діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 08.09.2017 №35, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у сумі 640 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок № 351 від 10.08.2017 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до акта ВА № 0110661 від 10.08.2017) на суму 463,59 євро, платником якого визначений ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; 25031, м. Кропивницький, вул. Автомобілістів, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, адреса: 09600, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.