Ухвала суду № 79060388, 09.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"09" січня 2019 р. Справа № 300/60/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови від 15.11.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови від 15.11.2018 року.

Пунктами 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною 2 статті 94 даного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Перевіряючи на відповідність позовну заяву встановленим вимогам статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивачем додано належним чином не засвідчені копії письмових доказів, зокрема: копії постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 809/1391/16 від 03.11.2016 року (стор. 1, 2, 3, 4), копії постанови про закінчення виконавчого провадження за № ВП 40553439 від 15.11.2018 року (стор. 1, 2), копії ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-263/08/0970 від 21.11.2018 року (стор. 1, 2, 3, 4, 5), копії скарги Міністру юстиції України від 31.08.2018 року, копії довідки Головного управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області за № 15 від 02.01.2019 року; копії конверта (просте відправлення) - відправлення позивачу постанови про закінчення виконавчого провадження за № ВП 40553439.

Так, відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем визначено Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерство юстиції України як відповідачів, проте, не долучено копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості вказаних учасників справи, а саме: копії постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 809/1391/16 від 03.11.2016 року, копії постанови про закінчення виконавчого провадження за № ВП 40553439 від 15.11.2018 року, копії ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-263/08/0970 від 21.11.2018 року, копії скарги Міністру юстиції України від 31.08.2018 року, копії конверта (просте відправлення) - відправлення позивачу постанови про закінчення виконавчого провадження за № ВП 40553439.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору або його зменшення та відстрочення. В обгрунтування заяви позивач вказує на те, що її річний дохід (пенсія) за попередній 2018 рік складає 16 910,00 гривень. Сума судового збору за подання трьох позовних вимог немайнового характеру 2305 гривень, а це складає 13,632 % від річного доходу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічно, відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

На підтвердження даних обставин позивачем надано копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про розмір пенсії за № 15 від 02.01.2019 року.

При цьому суд зазначає, що вищевказана довідка жодним чином не підтверджує факту відсутності в позивача інших джерел доходів. До заяви про звільнення від сплати судового збору позивач не додала жодного іншого доказу, відповідно до якого суд може позитивно розглянути клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати довідка органу доходів і зборів про розмір (або відсутність) інших доходів за попередній календарний рік. Такий підхід до вирішення питання про звільнення заявника від сплати судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 13.02.2018 та 19.03.2018 по справі № 800/533/17.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження обґрунтування клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору є недостатніми, відтак, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, його зменшення чи відстрочення - слід відмовити.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921 гривню.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 двома позовними вимогами немайнового характеру складає 1536,80 гривень.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачено.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 1536,80 гривень.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору його зменшення чи відстрочення - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови від 15.11.2018 року - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання письмових доказів по справі у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

- надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 1536,80 гривень або належних доказів, які підтверджують обставини необхідні для вирішення питання щодо звільнення, зменшення розміру або відстрочення сплати судового збору.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Панікар І.В.