Рішення № 79060202, 08.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 січня 2019 року о/об 09 год. 15 хв.Справа № 319/1377/18 провадження №ЗП/280/228/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд: 1) визнати за позивачем право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Порядком №975, з 12 квітня 2016 року, у зв'язку з тим, що встановлена позивачу ІІІ група інвалідності була саме наслідком поранення, контузії чи захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги; 3) зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в сумі 276150 грн. 00 коп. на дату розгляду справи судом відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Позивач у позові зазначив, що він з 13.11.1984 по 06.02.1987 проходив військову службу в Афганістані у складі обмеженого контингенту збройних сил СРСР. У період служби позивач отримав вогнепальні поранення у результаті бойового зіткнення підрозділу, де служив позивач, з військовими угрупуваннями опозиційних уряду країни, озброєних формувань. Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 12.04.2016 до довідки серії АВ №0548361 позивачу з 12.04.2016 вперше та довічно встановлено 3 групу інвалідності з причин захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. За твердженням Міністерства оборони України, підставою для відмови у наданні позивачу одноразової грошової допомоги слугувало те, що позивачем не надано документа, що свідчить про причини та обставини порання (контузії, травми або каліцтва). Проте, позивачем надавались до Міністерства оборони України витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.12.2015 за №4191 та виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 12.04.2016 до довідки серії АВ №0548361, якими встановлено, що поранення та інвалідність позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. Отже, відмова Міністерства оборони України у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з підстав неповноти наданих документів, а саме відсутності документа, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) є незаконною.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що виплату одноразової грошової допомоги запроваджено з 01.01.2007 після внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст.ст.16, 16-1 - 16-4 Закону). Відповідач з посиланням на приписи «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975, наказ Міністерства оборони України від 26.10.2016 за №564, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за №1497/29627 «Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум», наполягає на тому, що обов'язок прийняття Комісією рішення щодо призначення грошової допомоги узгоджується з обов'язком особи надати визначений перелік документів. Оскільки позивач не виконав вимоги Порядку та не надав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, підстав для призначення допомоги не має. Комісія не мала підстав та права приймати рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Цей документ має суттєве значення при прийнятті рішення, з урахуванням вимог ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Будь-яких відомостей в військово-облікових документах позивача, що знаходяться в військовому комісаріаті, щодо отримання ним поранень, а тим більше обставин отримання поранень, немає; первинні медичні документи відсутні; висновок СМЕ складений зі слів позивача, а ведення записів в військовому квитку про притягнення до відповідальності (кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної) жодним керівним документом не передбачено. Позивач не позбавлений права на виплату одноразової грошової допомоги, а має право на звернення для її отримання після подання всіх необхідних документів (зокрема після надання цього документу), про що позивачу було роз'яснено. Таким чином підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

За виданою позивачу Довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0548361 від 12.04.2016 Запорізькою обласною медико-соціальною експертною комісією №3 ОСОБА_1 безстроково встановлено IIІ групу інвалідності з 12.04.2016, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, ТАК, пов'язаного з проходженням військової служби при перебуванні у країнах, де проводились бойові дії.

У Витягу з протоколу засідання Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №4191 від 24.12.2015 зазначено наступне: «… Вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, правої ноги (контузія) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, наслідки яких рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, підтверджені висновком спеціаліста №58 від 07.12.2015, виданим Пологівським міжрайонним відділенням Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи, які у подальшому призвели до розвитку: «Післятравматичної дисциркуляторної енцефалопатії, вести становою було-мозочкового та церебростенічного синдромів», що підтверджено військово-обліковими та медичними документами, - ПОРАНЕННЯ, КОНТУЗІЯ, ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ВЕЛИСЬ БОЙОВІ ДІЇ. (Підстава: протокол №4191 від 24.12.2015) …».

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 16.05.2017 у справі №808/3422/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України - визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» в розмірі встановленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №74 від 20.07.2018 зазначено наступне: «… 24.Молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), документи якого надійшли відповідно до постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 16.05.2017 за справою №808/3422/16 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, якого 06.02.1987 звільнено зі строкової військової служби та 12.04.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія АВ №0548361 від 12.04.2016), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги …, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975. Висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 24.12.2015 №4191, який подано разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини порання. Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, які не подано на розгляд комісії. …».

Позов підлягає частковому задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

Згідно з ст.41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975 (надалі - «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»), зазначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як передбачено п.11 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Отже, «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) та який повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Враховуючи наведене суд погоджується з думкою позивача, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу №4191 від 24.12.2015 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючі архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження. Тобто, саме відповідач повинен був довести наявність передбачених ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстав для не здійснення призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У п.21.7 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого 14.08.2008 наказом Міністра оборони України №402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (надалі - «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»), постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України , затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).

Згідно з п.21.8 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи). Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення). Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Отже, рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу №4191 від 24.12.2015 складено відповідно до п.21.7 та п.21.8 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Дане рішення було подано відповідачу та ним досліджувалось.

Протилежного відповідач не довів.

Звідси, відповідач, на думку суду, необґрунтовано зазначив у п.24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №74 від 20.07.2018 про не подання ОСОБА_1 документів, передбачених п.21.7 та п.21.8 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

У ч.2 ст.245 КАС України не передбачена можливість суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання за позивачем права.

Таким чином, позовна вимога про визнання за позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Порядком №975, з 12 квітня 2016 року, у зв'язку з тим, що встановлена позивачу ІІІ група інвалідності була саме наслідком поранення, контузії чи захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби - є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачем нормативно та документально не обґрунтовано позовну вимогу у частині «…в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в сумі 276150 грн. 00 коп. на дату розгляду справи судом …» , то суд її вважає такою, не підлягає задоволенню.

За наведених обставин, суд, спираючись на положення ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час звернення до суду та розгляду справи), дійшов висновку про протиправність повторної відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у Протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №74 від 20.07.2018, тобто, без врахування змісту постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 16.05.2017 у справі №808/3422/16, що стало підставою для чергового звернення ОСОБА_1 до суду.

Тобто, оборонне відомство навіть за умови визнання його аналогічного рішення неправомірним постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 16.05.2017 у справі №808/3422/16, чітко дотримуючись своєї позиції повторно допустило порушення прав позивача, як військовослужбовця, які гарантовані йому державою у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи: №333/2371/17 у постанові від 07.03.2018; №623/1408/17 у постанові від 01.11.2018.

Зокрема, у Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №623/1408/17 у постанові від 01.11.2018 зазначив: «… Комісія Міноборони посилалась у рішенні від 31 березня 2017 року на вказані постанови судів, проте їх висновки щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги та протиправної бездіяльності відповідача щодо відмови у її призначенні повністю проігнорувала, незважаючи на те, що в резолютивній частині рішення суд зобов'язав Міноборони врахувати висновки суду. … Стосовно доводу скаржника про втручанням судами у його дискреційні повноваження суди дійшли правильного висновку, що з урахуванням фактичних обставин цієї справи, задля ефективного поновлення порушених прав, необхідно зобов'язати відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушення права позивача. …».

Враховуючи наведене, суд вважає, що права та інтереси позивача будуть захищені якщо буде: 1) визнано протиправними дії Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) щодо не призначення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; 2) визнано протиправним і скасовано пункт 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №74 від 20.07.2018; 3) зобов'язано Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) щодо не призначення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Визнати протиправним і скасувати пункт 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №74 від 20.07.2018.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 08.01.2019.

Суддя О.О. Прасов