Рішення № 79060131, 27.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2018 року м. Ужгород№ 807/424/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Жупан А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 січня 2019 року.

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області (далі - відповідач, Тячівське ОУПФ), в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Закарпатської області по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій, оформлене протоколом №11 від 26.01.2018 року, про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. 2) Зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду Закарпатської області призначити та виплачувати ОСОБА_3 пільгову пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту звернення з заявою про призначення пенсії - з 19 жовтня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Тячівського ОУПФ України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, рішенням відповідача, оформленого протоколом №11 від 26.01.2018 року, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного періоду роботи у зоні відчуження (5 днів), оскільки згідно архівної довідки №136 від 15.02.2017 року, виданої Центральним архівним відділом Національної Гвардії с. Білий Берег відноситься до зони гарантованого добровільного відселення; с. Денисовичі до зони безумовного обов'язкового відселення. Таку відмову вважає протиправною, оскільки його участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується належними та достатніми доказами. Відтак, відповідачем порушено його право на пенсійне забезпечення, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, на визначених законом умовах.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

В судових засіданнях позивач надавав пояснення, відповідно до яких зазначив, що перший раз він був у Чорнобилі приблизно 5 травня 1986 року орієнтовно 7-8 днів, у них було посилене харчування, давали пігулки, щодня змінювали спецодяг. Зранку їх привозили в ЧАЕС, ввечері відвозили на місце дислокації. Вони будували огорожу та встановлювали сигналізацію, як в тюрмах. Їх навіть не запускати в Київ без перевірки на рівень радіації. Другий раз позивач був в Чорнобилі в кінці серпня 1986 року, приблизно 7-10 днів, але вже трохи далі. Встановлювали додаткову огорожу, ремонтували попередню огорожу і сигналізацію. Місце роботи зазначив - інженерно-технічна служба охорони. Також вказав, що підписував розписку про нерозголошення військової таємниці. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що у поданих позивачем для призначення пенсії документах, зокрема у довідці військової частини 3001 №4/447 від 18.08.1993 року зазначено, що гр. ОСОБА_3 «...Пребивал в г. Чернобыле с_6.05.1986 года по 17.05.1986 года. Приказ об убитий №012 от 6.05.86г. приказ о прибитий №021 от 19.05.1986 года. с 21.08. по 28.08.1986 года. Приказ №195 от 21.08.1986г...». Тим часом у відповідь на запит управління Центральним архівним відділом Національної гвардії України надано архівну довідку № 136 від 15.02.2017 року про те, що по архівних документах військової частини 7429 рядовий ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення в період: - з 6.05.1986 р. (наказ №12 від 6.05.86 р.) по 17.05.1986 р. (наказ №21 від 19.05.86 р.) - с. Білий Берег; - з 28.05.1986 р. (наказ №195 від 21.08.86 р.) по 1.09.1986 р. (наказ №205 від 2.09.1986 р.) - с. Денисовичі. Таким чином, довідка військової частини 3001 №4/447 від 18.08.1993 р. надана гр. ОСОБА_4 при поданні заяви про призначення пенсії містить - розбіжності з первинними правовстановлюючими документами, що зберігаються в державному архіві, у зв'язку з чим відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком, згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що в наданих позивачем для призначення пенсії документах та витребуваних управлінням є розбіжності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився 15 жовтня 1967 року.

Позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 року, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2 виданого 29 вересня 1993 року.

19 жовтня 2017 року позивач звернувся до Тячівського ОУПФ України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заяви було додано: трудову книжку, військовий квиток, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку військової частини 3001 №4/447 від 18.08.1993 року.

Рішенням комісії Тячівського ОУПФУ Закарпатської області по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій, оформленого протоколом № 11 від 26 січня 2018 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії по віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного періоду роботи у зоні відчуження (5 днів) (згідно архівної довідки №136 від 15.02.2017 року виданої Центральним архівним відділом Національної Гвардії с. Білий Берег відноситься до зони гарантованого добровільного відселення; с. Денисовичі до зони безумовного обов'язкового відселення).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, оформленого протоколом № 11 від 26 січня 2018 року та скориставшись своїм правом, позивач звернувся до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку рішенню Тячівського ОУПФУ Закарпатської області, оформленого протоколом № 11 від 26 січня 2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон 796).

Відповідно до ст. 55 Закону 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

За правилами абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону 796 особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Згідно з абз. 7 п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 закону 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно зі статтею 65 Закону 796 документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 25 серпня 1992 року № 501 (діяв на момент видачі позивачу посвідчення) посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження;

в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 398/3509/16-а (2-а/398/54/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було встановлено судом, позивач згідно посвідчення від 29 вересня 1993 року серії НОМЕР_2 та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Підставою для видачі зазначеного посвідчення послужив факт виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у період проходження військової служби з 06 травня 1986 року по 17 травня 1986 року та з 21 серпня 1986 року по 28 серпня 1986 року.

Так, ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд вважає, що документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав в наслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», або «Потерпілий від чорнобильської катастрофи».

Отже, наявність вказаного посвідчення вже є підтвердженням того, що позивач у 1988-1990 роках працював в зоні відчуження не менше 5 календарних днів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні оригіналів документів, зокрема, згідно запису у військовому квитку позивача НОМЕР_3, позивач приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 05.05.1986 року по 28.06.1986 року, з 03.07.1986 року до 15.08.1986 року. Відповідно до довідки військової частини 3001 №4/447 від 18.08.1993 року ОСОБА_3 проходив дійсну військову службу у в/частині 7429, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Перебував у м. Чорнобиль з 06.05.1986 року по 17.05.1986 року, з 21.08.1986 року по 28.08.1986 року. Отримав дозу опромінення 4,4 рентгена. Військова частина 7429 перейменована у військову частину 3001.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії списку військовослужбовців строкової служби в/ч 7429 взявших участь у несенні служби в зоні Чорнобильської АЕС в період ліквідації наслідків аварії від 15.02.1991 року вбачається, що в даному списку позивач зазначений, однак тільки у водія вказаний путівний листок до ЧАЕС (а.с.101). Вищезазначене судом трактується як факт того, що всі із зазначеного списку були направлені саме у ЧАЕС.

Таким чином, зазначеними вище письмовими доказами підтверджується факт виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 06 травня 1986 року по 17 травня 1986 року та з 21 серпня 1986 року по 28 серпня 1986 року, тобто протягом понад 5-ти календарних днів у 1986 році у м. Чорнобиль, що відноситься до зони відчуження.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, а надані ним до заяви про призначення пенсії документи є належними доказами на підтвердження передбачених законом відомостей на підставі, яких здійснюється таке призначення. Відтак, позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що доводи представника відповідача, що в архівній довідці №136 від 15.02.2017 року, виданій Центральним архівним відділом Національної Гвардії, зазначено про те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зонах радіоактивного забруднення у с. Білий Берег та с. Денисовичі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії, оскільки позивач не є особою, відповідальною за збереження необхідних документів військової частини та не повинен нести негативні наслідки наявності неточностей у зазначенні населених пунктів, у яких він здійснював роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у вигляді відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Вказані ж розбіжності в довідках не спростовують факту його участі в такій ліквідації.

Крім того, як зазначалось вище, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є достатнім підтвердженням обставин, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що посвідчення позивача про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС недійсним не визнавалось, та такий його статус не оскаржується.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що відмова у призначенні пенсії ОСОБА_3 суперечить вимогам законодавства. Таким чином, рішення комісії Тячівського ОУПФУ Закарпатської області по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій, оформлене протоколом № 11 від 26 січня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_3 пільгової пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності

Позивач досяг пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. Із заявою про призначення пенсії до Тячівського ОУПФ звернувся 19 жовтня 2017 року.

Таким чином, пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 19 жовтня 2017 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тячівським ОУПФ не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Матеріалами справи підтверджується право позивача на призначення такої пенсії. У зв'язку з чим, суд приходить висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, за відсутності на те правових підстав, а відтак позовні вимоги слід задовольнити, а порушені права позивача підлягають захисту судом шляхом визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити таку пенсію.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. Робітнича, м. Тячів, 90500, код ЄДРПОУ 41246752) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, оформлене протоколом №11 від 26.01.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 пільгової пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. Робітнича, м. Тячів, 90500, код ЄДРПОУ 41246752) призначити ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 жовтня 2017 року.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяЯ.М. Калинич