Рішення № 79059631, 09.01.2019, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2231/18

2/171/180/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"09" січня 2019 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Семеновї Н.М.

за участю секретаря судового засідання Ровної Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія є гроші» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним договором №3300905607-002079 від 27.04.2018 р. про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що виникла станом на 18.10.2018 р., в сумі 12820,10 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, а саме: заборгованість за кредитом 1500 гривень 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 4955 гривні 10 коп., заборгованість з пені 6365 гривень 00 коп.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з'явилися.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 27.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 3300905607-002079 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 12-19 копія договору з графіком розрахунків).

Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті https://e-groshi.com, виконанням певних дій, що свідчать про укладення договору і відповідно до умов якого ТОВ «ФК є гроші» надало позичальнику кошти в сумі 5300,000 гривень, сума процентів за користування позикою становить 2320,34 грн. за 22 днів, проценти за користування позикою становлять 1,99 % за кожен день користування позикою, що становить 726,35 процентів річних, фіксована процентна ставка за цим договором становить 1,99 % (105,47 грн.) за кожен день, починаючи з дати видачі позики і протягом строку користування. Строк, на який надається позика за цим договором становить 22 дні, дата надання позики 27.04.2018 р., дата повернення позики не пізніше 23:00 18.05.2018 р. включно.

Повідомленням від 27.04.2018 р. підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія є гроші» було перераховано на картковий рахунок відповідача вказану позику.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачено Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII та Законом України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII.

Зокрема, в частині 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 цього Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом НОМЕР_2, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Відповідно до умов п. 10.1.3. договору позичальник зобов'язується вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 18.10.2018 р., має заборгованість за вказаним договором в сумі 12820,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом 1500 гривень 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 4955 гривні 10 коп., заборгованість з пені 6365 гривень 00 коп. (а.с. 20-25 розрахунок).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, до суду не подала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3статті 12ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень,так як відповідно до частини 6 статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини,на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд йшов висновку, що позовні вимоги ТОВ«Фінансова компанія є гроші» про стягнення заборгованості слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором №3300905607-002079 від 27.04.2018 р., в сумі 12820 гривень 10 коп.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню повністю, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в заявленому розмірі.

Разом з тим, пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано копії: договору про надання юридичних послуг № 01/08-2 від 01.08.2018 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія є гроші» (а.с. 41), акту приймання передачі наданих послуг № 182 від 01.10.2018 р. (а.с. 42), платіжного доручення про сплату 1500,00 грн. за надані послуги (а.с. 43) та виписки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 займається діяльністю у сфері права (а.с.44).

Таким чином, враховуючи, що положеннями статті 137 ЦПК України передбачено відшкодування витрат пов'язаних з правничою допомогою саме адвоката, а не особи, яка займається підприємницькою діяльністю в сфері права, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані щодо надання позивачу професійної правничої допомоги саме адвокатом, позивачем в позові взагалі не зазначені підстави відшкодування понесних витрат, тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 133, 137, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші», код ЄДРПОУ 41538600, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10-К, суму заборгованості за договором №3300905607-002079 від 27.04.2018 р. про надання позики,в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що виникла станом на 18.10.2018 р., в сумі 12820 гривень 10 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя:Н. М. Семенова