Рішення № 79059140, 03.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2342/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів Негодюка Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів №339-ОС від 09.10.2018 року, №488-ОС від 16.10.2018 року, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.10.2018 року наказом начальника Північного регіонального управління ДПС України №339-ОС ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас за пунктом «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу.

16.10.2018 року наказом т.в.о. начальника 6 прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС «По особовому складу» №488-ос виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення майора ОСОБА_2 старшого офіцера групи міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Північного регіонального управління від 09.10.2018 року №339-ОС за пунктом «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» без права носіння військової форми одягу.

Вважає, своє звільнення незаконним та таким, що грубо порушує його права, а відтак, просить визнати протиправними та скасувати накази №339-ОС від 09.10.2018 року, №488-ОС від 16.10.2018 року, поновити на публічній службі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення непідлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні з 23.08.2017 на посаді начальника відділу прикордонної служби «Грабове» III категорії (тип В).

Згідно наказу начальника Північного регіонального управління від 22.09.2018 року №320-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 (П-001080) призначено старшим офіцером групи міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи Луцького прикордонного загону.

Наказом Північного РУ ДПС від 11.06.2018 року №338-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

Наказом Північного РУ ДПС від 11.06.2018 року № 195-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас пунктом «е» (через службову невідповідність) частини шостої із застосуванням частини восьмої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до наказу Луцького прикордонного загону від 12.06.2018 року №243-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу і усіх видів забезпечення.

13.09.2018 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано наказ Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.06.2018 року №338-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», наказ Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.06.2018 року №195-ОС «По особовому складу» в частині звільнення з військової служби майора ОСОБА_2, начальника відділу прикордонної служби «Грабове» 111 категорії (тип В), наказ Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.06.2018 року №243-ос «По особовому складу» в частині виключення майора ОСОБА_2, начальника відділу прикордонної служби «Грабове» III категорії (тип В) зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення з 12.06.2018 року. На виконання рішення суду, поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу прикордонної служби «Грабове» III категорії (тип В) з 12.06.2018 року.

Наказом начальника Північного регіонального управління від 09.10.2018 року №339-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас пунктом «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

У відповідності до наказу начальника Луцького прикордонного загону від 16.10.2018 року №488-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу і усіх видів забезпеченні та направлено на військовий облік до Шацького РВК Волинської області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України «Про Державну прикордонну службу України».

Частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року N 548-XIV, дія якого, у тому числі, поширюється на Державну прикордонну службу України.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року N 551-XIV, визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 83 цього Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення оголошується: офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, а також відносини, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009.

Згідно з п. 5 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до п. 6 Положення початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом № 2232-ХІІ.

Згідно зі ч. 1 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби.

Наказом начальника Північного регіонального управління від 09.10.2018 року № 339-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас пунктом «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

У відповідності до наказу начальника Луцького прикордонного загону від 16.10.2018 року № 488-ос «По особовому складу» майора ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу і усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Шацького РВК Волинської області.

Пунктом 292 Положення передбачено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Згідно п. 294 Положення не допускається виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби через звільнення в період його тимчасової непрацездатності та в період перебування військовослужбовця у відпустці.

Як встановлено судом з доданих до позову довідок вбачається, що ОСОБА_2 на момент виключення зі списків частини (а саме 16.10.2018 року) не перебував у статусі тимчасово непрацездатного чи у відпустці.

Таким чином, командир загону при прийнятті вказаного наказу діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб визначений чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, що відповідає ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Також в судовому засіданні позивача не заперечував той факт, що будучи військовослужбовцем, притягався до дисциплінарної відповідальності, які ним не оскаржувались у встановленому законодавством порядку (крім звільнень).

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення №1115/2009).

Згідно з пунктом 284 Положення №1115/2009 військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з наведеного, під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача на протязі останнього року служби було ряд не скасованих дисциплінарних стягнень, а саме:

«сувора догана» - наказ від 27.10.2017 року №2240-аг, за неналежну організацію оперативно службової діяльності на ділянці відділу прикордонної служби, порушення вимог пунктів 5, 6 розділу Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 15.04.2016 року №311;

«сувора догана» - наказ від 24.11.2017 року №2455-аг, за неналежне виконання службових обов'язків, незабезпечення належного порядку охорони, обліку, зберігання матеріальних засобів номенклатури відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту, що створило передумови його втрати, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України;

«сувора догана» - наказ від 26.12.2017 року №2744-аг, за неналежне виконання службових обов'язків, незабезпечення належного порядку використання АКС-74, що спричинило передумови до втрати його затвору, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України;

«догана» - наказ від 19.01.2018 року №25-ос, за порушення вимог п.п. 172, 279 Тимчасової інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї і боєприпасів, засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.05.2006 року № 421;

«сувора догана» - наказ від 13.03.2018 року №417-аг, за особисту безвідповідальність, нездійснення контролю за дотриманням посадовими особами законодавства під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, порушення ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог п. 7.2 Інструкції з оформлення посадовими особами ДПС України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 18.09.2013 року №898;

«догана» - наказ від 13.04.2018 року №136-ос, за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасній доповіді 13.04.2018 року про зміни в обстановці начальнику прикордонного загону.

«догана» - наказ від 24.04.2018 року №692-аг, за неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог ст.ст. 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 22, 80 Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України, затвердженого наказом Голови державного комітету у справах охорони державного кордону - командуючого Прикордонних військ України від 06.08.1998 року №328;

«сувора догана» - наказ від 17.05.2018 року №830-аг, за неналежне організацію зберігання зброї та боєприпасів, неналежне виконання вимог п. 3 Тимчасової інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї і боєприпасів, засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.05.2006 року №421.

Отже військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов'язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

У розумінні зазначеного спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном "систематичне невиконання умов контракту" необхідно розуміти вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

Згідно п. 87-1 Дисциплінарного статуту передбачає можливість оскарження рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 88 Дисциплінарного статуту).

Як зазначено вище, протягом одного року до позивача застосовано ряд дисциплінарних стягнень, які накладені у формі наказів та які в подальшому не були оскаржені позивачем у встановленому порядку та були наявними на час звільнення позивача зі служби.

Отже, наявність у позивача ряду дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року за різні за змістом і суттю проступки, є підставою для звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.

З урахуванням вказаних вище положень законодавства, суд зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваних наказів №339-ОС від 09.10.2018 року, №488-ОС від 16.10.2018 року у позивача були наявними більше двох стягнень, накладені письмовими наказами, що свідчить про систематичність невиконання позивачем умов контракту.

Таким чином, з огляду на зазначене, факт протиправності видачі оскаржуваних наказів відсутній.

З огляду на вищевикладене, наказ т.в.о начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 488-ос від 16.10.2018 року та наказ начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №339-ос від 09.10.2018 року є правомірними, з огляду на що не підлягають скасуванню.

В позові зазначено, що станом на день винесення оскаржуваного наказу №339-ОС від 09.10.2018 року, яким ОСОБА_2 звільнено зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням контракту, рішення суду про поновлення на посаді не набрало законної сили, а відтак на час винесення оскаржуваного наказу від 09.10.2018 року усі дисциплінарні стягнення відповідно до ч. 4 ст. 45 Дисциплінарного статуту втратили чинність. Суд не погоджується з такою мотивацією, вважає її надуманою, дана норма такого висновку не містить, оскільки рішення суду ОСОБА_2 було поновлено на посаді з дня звільнення.

Всі інші твердження позивача та його представника, з врахуванням вищенаведених обставин, не спростовують висновків суду, зроблених в ході судового розгляду справи та не впливають на вирішення спірних правовідносин.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачами прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 08.01.2019 року.