Ухвала суду № 79058950, 09.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2674/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління ДФС у Волинській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за участю сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2018 року №0219441-1301-0303/2, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 20833,30 грн.

Ухвалою від 22 грудня 2018 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

04 січня 2019 року представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи її складністю справи, яка полягає у порядку визначення податкового зобов'язання з транспортного податку, що в свою чергу потребує детального пояснення обставин справи зі сторони учасників судового процесу. Вважає, що об'єктивно встановити усі обставини у справі можливо лише під час її розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, просить у разі незадоволення заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження здійснювати її розгляд з викликом сторін (а.с.45).

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Заява представника відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Предметом розгляду у справі, що розглядається, є спір між фізичною особою ОСОБА_1 та ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2018 року №0219441-1301-0303/2, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 20833,30 грн.

За правилами пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки дана справа в розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, то виходячи також із її значення для сторін, категорії, обсягу та характеру доказів, відсутності потреби у призначенні експертизи, виклику свідків, кількості учасників справи та відсутності значного суспільного інтересу, відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення. Відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Представник відповідача не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми статті 12 КАС України.

Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 КАС України).

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

04 січня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, мав право, зокрема, викласти заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відтак, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень, щодо наведених позивачем обставин, у доведенні суду їх переконливості.

При вирішенні даного клопотання суд також враховує, що до відзиву відповідач не подав жодного доказу, відтак його доводи про позбавлення можливості подати додаткові докази як підставу для призначення справи до судового розгляду суд до уваги не бере.

Отже, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим заяву представника відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 12, 77, 79, 166, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за участю сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк