Рішення № 79058224, 08.01.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2479/18Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Романенко Н.М.

розглянув у відкритому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН" до Акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" про стягнення 16971,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2479/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 03.12.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.01.2019 р.

Позивач повідомлений про час і місце судового засідання, в якому ухвалено рішення, проте правом на участь в ньому не скористався, надіславши письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 08.01.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН" (далі - ТОВ СП „НІБУЛОН") звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (на теперішній час товариство змінило назву на Акціонерне товариство „Українська залізниця" в особі регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця", про що відповідач повідомив суд 08.01.2019 р. шляхом подачі відповідної заяви) (далі - АТ „Українська залізниця") 16971,50 грн збитків, завданих нестачею вантажу. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762,00 грн та витрат на проведення експертизи у розмірі 480,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ СП „НІБУЛОН" посилається на ст.ст.193,224-226,314,315 ГК України, ст.ст.22,95,526,924 ЦК України, п.п.6,52,105, 110,111,113-115,127,129,131 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (із змінами), п.7 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (із змінами), зміст постанов Верховного Суду України від 23.03.2016 р. по справі № 6-2086цс15, Вищого господарського суду України від 11.10.2016 р. по справі № 916/945/16, від 11.12.2017 р. по справі № 905/98/17, п.п.2.7,2.10,3.4,3.9,3.13 роз'яснення президії Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601, залізничну накладну від 02.09.2018 р. № 44102705, акт про виявлення нестачі вантажу від 06.09.2018 р., лист ТОВ СП „НІБУЛОН" від 06.09.2018 р. № 6-1/35 з вимогою прийняти участь у комісійній видачі та скласти комерційний акт, лист залізниці від 06.09.2018 р. № 318/М з відмовою у комісійній видачі вантажу, скаргу ТОВ СП „НІБУЛОН" від 06.09.2018 р. № 10851/3-18/35 на відмову у складанні комерційного акту, відповідь залізниці на скаргу від 07.09.2018 р. № ДН5-17/117, лист ТОВ СП „НІБУЛОН" від 07.09.2018 р. № 07-4/35 з пропозицією до залізниці направити представника для участі у прийманні вантажу та проведенні експертизи Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, акт приймання продукції за кількістю від 07.09.2018 р. № 30, акт переважування вагону від 07.09.2018 р., пояснювальну записку прийомоздавальників від 07.09.2018 р., довідку від 04.10.2018 р. № 12734/3-18/27 про вартість вантажу, лист ПАТ ,,Крюківський вагонобудівний завод" від 28.07.2016 р. № 50-01-36/1337, акт експертизи від 10.09.2018 р. № 120-1223, докази її замовлення та оплати тощо.

АТ „Українська залізниця" у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі, зазначаючи про те, що вагон подано під вивантаження на під'їзну колію TOB СП „НІБУЛОН", яке власними силами проводило навантаження та самостійно визначало масу вантажу, запірно-пломбувальні пристрої (ЗПП) на вагоні, в якому виявлено нестачу, не пошкоджені, номери ЗПП відповідають вказаним у перевізному документі, технічної несправності вагону № 95632659 не виявлено. З посиланням на п.111 Статуту залізниць України відповідач вказує, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника.

Враховуючи викладене, зміст ч.3 ст.310 ГК України, яка закріплює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, те, що вантаж доставлено та видано одержувачу, який прийняв його без жодних зауважень, а також те, що експертиза проведена лише через п'ять днів після передачі вагону одержувачу, на думку відповідача, він не може нести відповідальність, у т.ч. за дії позивача, вчинені з вагоном після його видачі. Окремо у відзиві звернуто увагу суду на те, що експертиза розпочата 06.09.2018 р., у той час як про неї повідомлено залізницю 07.09.2018 р.

У відповіді на відзив ТОВ СП „НІБУЛОН" просить позовні вимоги задовольнити, оскільки: будь-яких зауважень щодо маси вантажу з боку перевізника при його прийнятті до перевезення не було; залізниця безпідставно всупереч положенням п.52 та пп.,,а" п.129 Статуту залізниць України відмовилась проводити комісійну видачу вантажу та складати комерційний акт; твердження відповідача щодо технічної справності вагону є хибними і не відповідають дійсності, т.я. відповідно до акту експертизи, проведеної Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, та акту приймання продукції за кількістю вантаж прибув на станцію призначення з ознаками втрати в процесі перевезення; за відсутності доказів неправильного визначення відправником маси вантажу доказування відсутності вини перевізника покладається на залізницю; викрадення вантажу з вагону під час його знаходження на території позивача унеможливлюється цілодобовою охороною, яка здійснюється із застосуванням систем відеоспостереження; наявність поглиблень на вантажі свідчить про втрату його частини саме під час перевезення; пам'ятки про подавання та забирання не повинні містити в собі інформацію відправника або одержувача вантажу щодо технічної несправності вагону.

АТ „Українська залізниця" у запереченнях на відповідь на відзив додатково повідомляє, що в п.12 Правил видачі вантажів (ст.35,42,46,47,48,52,53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (із змінами), міститься вичерпний перелік випадків, коли на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу вантажу. В решті випадків, якщо вантаж прибув у справних критих вагонах, обладнаних ЗПП, видача проводиться залізницею без перевірки.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

02.09.2018 р. зі станції відправлення Скороходове Південної залізниці ТОВ СП „НІБУЛОН" (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ СП „НІБУЛОН" (одержувач) відправлено вантаж (насипом зерно пшениці), в т.ч. у вагоні № 95632659 з вантажем масою 67800 кг. Вагон обладнаний ЗПП. Вантаж прибув на станцію призначення 05.09.2018 р. Вказані обставини підтверджуються залізничною накладною від 02.09.2018 р. № 44102705.

06.09.2018 р. на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці працівниками ТОВ СП „НІБУЛОН" здійснено переважування вагону № 95632659 та виявлено нестачу вантажу в кількості 2950 кг, про що складено відповідний акт.

Того ж дня ТОВ СП „НІБУЛОН" звернулось до начальника станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці з листом № 6-1/35, в якому повідомило про невідповідність маси вантажу у вагоні № 95632659, відправленому за залізничною накладною від 02.09.2018 р. № 44102705, даним, зазначеним в перевізному документі, та вимагало прийняти участь у комісійному переважуванні вагону, а також скласти комерційний акт. Перевізника повідомлено, що вагон виставлений на під'їзну колію в очікуванні видачі вантажу за участю представників залізниці і вивантажуватись до складання комерційного акту не буде, цілодобова охорона вагону з вантажем забезпечується власними силами ТОВ СП „НІБУЛОН".

Листом залізниці від 06.09.2018 р. № 318/М відмовлено ТОВ СП „НІБУЛОН" у комісійній видачі вантажу у зв'язку з прибуттям вагону на станцію у технічно справному стані з непошкодженими ЗПП.

Отримавши цей лист, ТОВ СП „НІБУЛОН" оформило 06.09.2018 р. скаргу № 10851/3-18/35 на відмову у складанні комерційного акту, в якій з посиланням на п.52 та п.129 Статуту залізниць України вказало на незаконність відмови залізниці від участі у комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту.

Листом від 07.09.2018 р. № ДН5-17/117 перевізник повідомив одержувача про відсутність підстав для проведення комісійної видачі вантажу та задоволення скарги від 06.09.2018 р. № 10851/3-18/35.

Після цього ТОВ СП „НІБУЛОН" складено лист від 07.09.2018 р. № 07-4/35, в якому запропоновано станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці направити уповноваженого представника для участі у прийманні вантажу по кількості та складанні акту експертизи за участю експертів Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Вказаний лист 07.09.2018 р. одержано АТ „Українська залізниця", доказом чого є штамп з відміткою про отримання.

10.09.2018 р. Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи № 120-1223, проведеної за участю представників ТОВ СП „НІБУЛОН" - прийомоздавальника та вагаря. Відповідно до цього висновку при зважуванні та огляді залізничного вагону № 95632659, завантаженого зерном пшениці, з непорушеними пломбами відправника, виявлено, що: загальна маса нетто складає 64850 кг, що на 2950 кг менше, ніж зазначено в залізничній накладній.

Експертом встановлено, що: у вагоні № 95632659 в місці з'єднання кришки і другого (від сходів вагона) розвантажувального бункера з протилежної від штурвалів сторони вагону виявлено задуту свіжу монтажну піну; при знятті ЗПП у присутності експерта на завантажувальних люках та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки виявлено нерівномірне розміщення вантажу, а саме: між другим та третім люками від сходів наявний скіс вантажу, характерний для стікаючого зерна пшениці вниз, завглибшки візуально до 0,7 м та довжиною до 2,0 м біля стінки вагону з чітко позначеною смугою до середини ширини вагону у бік середнього розвантажувального люка з протилежної сторони від штурвалів; візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися недоліку вантажу.

В подальшому ТОВ СП „НІБУЛОН" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, їх відповідність нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позов, враховуючи наступне.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, залізнична накладна від 02.09.2018 р. № 44102705 свідчить про укладення між ТОВ СП „НІБУЛОН" (відправник) та АТ „Українська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким теж є ТОВ СП „НІБУЛОН".

Відповідно до пп.„а" п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;… в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу… Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що під час переважування вагону № 95632659 ТОВ СП „НІБУЛОН" виявлено нестачу вантажу, у зв'язку з чим воно направило письмову вимогу скласти комерційний акт, у задоволенні якої перевізником відмовлено.

Згідно п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.

В п.3.4 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) зазначено, що якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому п.16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122. У разі додержання порядку оскарження відмови начальника станції у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією або позовом, до яких необхідно додати докази оскарження дій начальника залізничної станції та акти приймання вантажу.

Крім того в п.3.22 цього ж роз'яснення повідомлено, що, якщо з посиланням на статтю 52 Статуту залізниця видала вантаж без перевірки, а після відкриття вагона (контейнера) виявлено їх несправність прихованого характеру, внаслідок чого виникли втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, одержувач має право звернутися до залізниці з вимогою видати вантаж з перевіркою та оформленням її результатів комерційним актом.

Як вже вказано вище, Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи від 10.09.2018 р. № 120-1223 (для участі в експертизі представника залізниці викликано листом від 07.09.2018 р. № 07-4/35, проте він з невідомих причин не з'явився), в якому зафіксовано, що: маса нетто складає 64850 кг, що на 2950 кг менше, ніж зазначено в перевізному документі; біля стінки вагону наявне поглиблення, характерне для стікаючого зерна пшениці; в місці з'єднання кришки і другого розвантажувального бункера виявлено свіжу монтажну піну.

З урахуванням того, що ТОВ СП „НІБУЛОН" надано до суду докази оскарження відмови начальника станції у складанні комерційного акту, а також змісту експертного дослідження, господарський суд доходить висновку, що позивачем у належний спосіб доведено прибуття на станцію призначення вагону з ознаками втрати вантажу, яка могла виникнути в т.ч. у процесі перевезення. Такі обставини мали бути відображені в комерційному акті, проте в порушення п.п.52 та 129 Статуту залізниць України перевізник комерційний акт не склав. Крім того на виконання п.113 Статуту залізниць України ПАТ „Українська залізниця" не надано доказів виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв'язку з чим суд покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.

В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Отже, ТОВ СП „НІБУЛОН" має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної вартості в сумі 16971,50 грн, розрахунок якої цілком обґрунтовано здійснено позивачем, виходячи з таких показників:

- вартість за 1 тону вантажу (зерно пшениці) - 6500,00 грн з ПДВ, яка вказана в довідці від 04.10.2018 р. № 12734/3-18/27;

- маса відповідальної нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу зерна пшениці (інші вантажі) - 2611 кг.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги викладені у відзиві на позов доводи АТ „Українська залізниця" про те, що ним видано вантаж у схоронному стані, а також про те, що немає ознак втрати вантажу під час перевезення, оскільки такі твердження суперечать фактичним обставинам справи.

Що стосується посилань відповідача на правомірність його відмови в комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту, адже вагон прибув на станцію призначення з непошкодженими ЗПП, то в цій частині потрібно зазначити, що як п.52 Статуту залізниць України, так і п.12 Правил видачі вантажів (ст.35,42,46,47,48,52,53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (із змінами), встановлюють обов'язок залізниці на станціях призначення перевірити масу і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, а не тільки у випадку пошкодження пломб відправника.

Відносно доводу АТ „Українська залізниця" про те, що відмова в комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту зумовлена виявленням невідповідності маси вантажу залізничній накладній після прийняття вагону та без участі працівників залізниці, господарський суд зауважує, що будь-які докази впливу на вантаж та/або на вагон з боку ТОВ СП „НІБУЛОН" чи інших осіб до моменту проведення експертизи в матеріалах справи відсутні, а, відтак, позиція відповідача в цій частині ґрунтується на припущеннях.

Посилання залізниці на приписи ч.3 ст.310 ГК України, яка закріплює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, є недоречними, т.я. в цій нормі йдеться про припинення відповідальності за збереження вантажу після видачі одержувачу, а не про звільнення від відповідальності за втрату вантажу під час перевезення.

Стосовно того, що експертиза розпочата 06.09.2018 р., а ПАТ „Українська залізниця" повідомлено про неї тільки 07.09.2018 р., господарський суд вказує, що посилання на ці обставини були б враховані судом, якби перевізник скористався своїм правом на участь у експертному дослідженні, проте для участі в експертизі, яка являється по суті єдиним способом доведення фактів технічної несправності вагону та/або втрати вантажу в процесі перевезення, представник залізниці з невідомих причин не прибув. При цьому в акті експертизи наявне повідомлення експерта з приводу обізнаності щодо відповідальності за завідомо неправдивий висновок згідно ст.101 ГПК України, що унеможливлює сумніви в достовірності викладених експертом обставин, допоки не буде доведено інше.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п.1 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок АТ „Українська залізниця", судом включаються витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 1762,00 грн та вартості експертизи у розмірі 480,00 грн, замовлення проведення якої підтверджується договором про надання послуг від 30.08.2016 р. № 938, додатком № 1 до вказаного договору, додатковими угодами від 19.01.2017 р. № 1, від 15.05.2017 р. № 2, від 02.01.2018 р. № 3, актом приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2018 р. № 120-1223, рахунком на оплату від 10.09.2018 р. № 120-1223, платіжним дорученням від 17.09.2018 р. № 61946 про перерахування 1440,00 грн (в процесі проведення експертизи оглянуто 3 вагони, нестача лише по одному з яких являється предметом дослідження по даній справі).

Керуючись ст.ст.129,233,237,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код 14291113) 16971/шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну/ грн 50 коп. збитків, завданих нестачею вантажу, 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/ грн 00 коп. судового збору та 480/чотириста вісімдесят/ грн 00 коп. витрат на проведення експертизи.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 січня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман