Ухвала суду № 79057784, 08.01.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/49/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.01.2019

м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" від 03.01.2019 ( вх. № 355/19 від 04.01.2019) про забезпечення позову по справі № 909/49/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Розважально-відпочинковий центр "Гаразд"

вул. Новгородська, 34-А, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Управління Івано-Франківської єпархії

Української православної церкви Київського патріархату

вул. Грюнвальдська, 3, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання недійсним (незаконним ) рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд"

звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату про визнання недійсним (незаконним) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27 грудня 2018 року № 1442 "Про надання дозволу на встановлення Богослужбової Каплиці "Святого Духа" та зобов'язання відповідачів - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату відновити стан орендованої Товариством з обмеженою діяльністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер; 2610100000:24:001:0078, а саме, звільнити земельну ділянку від тимчасових споруд і будівельних матеріалів, завезених, встановлених і влаштованих на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27 грудня 2018 року № 1442 "Про надання дозволу на встановлення Богослужбової Каплиці "Святого Духа".

Позов обґрунтований тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЦ "Гаразд" на праві оренди знаходиться земельна ділянка за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер; 2610100000:24:001:0078, з приводу якої, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення, яким фактично передав дану земельну ділянку Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату, без погодження і без відповідного, визначеного законом вилучення такої земельної ділянки у існуючого орендаря; на підставі вказаного рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, відповідачі, розпочали влаштування на ній тимчасових споруд і завезення будівельних матеріалів.

Одночасно з пред'явленням позову позивач подав заяву від 03.01.2019 ( вх. № 355/19 від 04.01.2019) про забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківській міській раді та її структурним підрозділам, Міському голові міста Івано-Франківська, Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату, приймати будь-які рішення (розпорядження) та вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки (прав на неї) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер: 2610100000:24:001:0078 до вирішення даної справи в суді.

В обгрунтування поданої заяви позивач посилається на висвітлені в пресі висловлювання міського голови про те, що на орендованій ТОВ "РВЦ "Гаразд" земельній ділянці буде храм.

На думку заявника, сказане свідчить про те, що на місці завезених будівельних матеріалів, буде розпочато будівництво культової споруди і розміщено ряд інших споруд.

Позивач вважає, що висловлювання про намір здійснювати будівництво на земельній ділянці ТОВ "РВЦ "Гаразд", буде реалізоване, у разі, неприйняття відповідного забезпечення позову.

Заявник звертає увагу суду, що Івано-Франківська міська рада вже намагалася протизаконно обмежити орендаря в його праві на оренду даної земельної ділянки, що стало предметом судових спорів у справах: № 909/480/15, №909/359/17, № 909/939/17.

При цьому стверджує, що дії, зі сторони орендодавця, його посадових осіб і структурних підрозділів, продовжувалися і в 2017-2018 роках, незважаючи на прийняті судові рішення, в яких право ТОВ "РВЦ "Гаразд" на оренду даної земельної ділянки було не тільки підтверджено але й пролонговано, визнано право на її забудову шляхом отримання містобудівних умов та обмежень тощо.

На думку позивача, всі вищезазначені обставини в сукупності свідчать про те, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради і сама Івано-Франківська міська рада, і міський голова, і Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату чітко, системно і наполегливо вчиняють дії по здійсненню перешкод в оренді позивачу, а також мають намір здійснити будівництво на даній земельній ділянці об'єкта, який не передбачений договором оренди.

Вважає, що Івано-Франківською міською радою згодом буде прийнято рішення в частині передачі земельної ділянки новому орендарю чи забудовнику.

Відмічає, що у випадку, продовження вчинення дій на орендованій позивачем земельній ділянці третіми особами, а саме влаштування на ній будь-яких споруд, будівельних матеріалів, влаштування інших об'єктів чи то прийняття рішення про передачу даної земельної ділянки в користування іншим особам з метою влаштування на ній будь-яких споруд, призведе до непоправної і не відновлювальної шкоди її законному орендарю - ТОВ "РВЦ "Гаразд", оскільки все це унеможливить виконання ймовірного рішення суду навіть при задоволені позову і відновлення його прав стане неможливим без ініціювання додаткових спорів, унеможливить для орендаря реалізацію його планів на освоєння даної земельної ділянки у відповідності до умов договору оренди і цільовому призначенню землі.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та позовні матеріали, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Адекватність заходу для забезпечення позову (виконання рішення суду), що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.11 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зазначена ухвала з урахуванням статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 4 названого Закону, зокрема у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).

Натомість, позивач боржниками визначає значне коло осіб: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківську міську раду та її структурні підрозділи, Міського голову міста Івано-Франківська, Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату, при цьому не конкретизує, не ідентифікує кожного з боржників; зокрема, не визначено, яким саме структурним підрозділам Івано-Франківської міської ради слід заборонити приймати будь-які рішення (розпорядження) та вчиняти будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки та які саме дії.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на те, що позивач звернувся із останньою передчасно, крім того не визначив конкретного виду заходів щодо забезпечення позову, як це вимагає ст.137 ГПК України.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу позивача на те, що заява (клопотання) про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно приписів ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" від 03.01.2019 (вх.№ 355/19 від 04.01.2019) про забезпечення позову шляхом заборони Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківській міській раді та її структурним підрозділам, Міському голові міста Івано-Франківська, Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату, приймати будь-які рішення (розпорядження) та вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки (прав на неї) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер: 2610100000:24:001:0078 до вирішення даної справи в суді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 09.01.2019.

Суддя Л.М. Неверовська