Ухвала суду № 79057665, 09.01.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"09" січня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/7/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до: Фізичної особи - підприємця Варчин Ігора Сергійовича

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Житомирської області 04.01.2019 надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи - підприємця Варчин Ігора Сергійовича за договором №б/н від 07.02.2018 заборгованості в розмірі 69720,20 грн., з яких: 58820,83 грн. заборгованості за кредитом, 1241,02 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 8000,00 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 1658,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу судового наказу та подані заявником докази, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені з наступних підстав.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.1. ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

В заяві АТ КБ "Приватбанк" від 11.12.2018 про видачу судового наказу, окрім суми основної заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 1658,35 грн.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно норм ст. 546 ЦК України неустойка являється одним із видів забезпечення виконанння зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Заборгованість - це сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Якщо до цього терміну заборгованість не погашена, то вона стає простроченою.

Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю, яка не сплачена у строк, визначений договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання, неналежного виконання зобов'язань.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті ( п.7 ч.1 ст. 155 ГПК України).

Процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав застосування до боржника пені, її розміру, періоду нарахування, строку позовної давності тощо.

На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно ч.3 ст.152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Таким чином, відповідно до приписів ст.148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення 58820,83 грн. заборгованості за кредитом, 1241,02 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 8000,00 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

При цьому, заявлена до стягнення сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 1658,35 грн., не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження, оскільки не має ознак безспірності, наявність якої є обов'язковою умовою для видачі судового наказу.

Враховуючи викладене, у видачі судового наказу в частині стягнення з фізичної особи підприємця Варчин Ігора Сергійовича пені у розмірі 1658,35 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Варчина Ігора Сергійовича 1658,35 грн. пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сікорська Н.А. 1- до справи

2-3- сторонам ( рек. з пов.)