Рішення № 79056375, 03.09.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2727/18

2/212/1720/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В.,за участі секретаря судового засідання Мариненко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» 24 квітня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно укладеного договору від 10.07.2006 ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначено, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування та підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується особистим підписом у Заяві. Позивачем умови договору в частині надання ОСОБА_2 кредитних коштів було виконано. Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору стосовного своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, іншими платежами згідно Договору про надання банківських послуг виникла заборгованість, яка станом на 28 лютого 2018 становила 12 336 грн. 59 коп.

При цьому зазначено, що на підставі судового наказу від 16.05.2008 з відповідача ОСОБА_2 вже було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 2371,93 грн., і тому цю суму слід відрахувати від зазначеної вище загальної суми. Отже, на підставі зазначеного представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитом, з урахуванням відсотків за користування кредитом та штрафами (без урахування раніше стягнутої суми боргу за судовим наказом) у розмірі 9 964,66 грн., суми штрафів відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. - штраф (фіксована частина), 498,23 грн. - штраф (процентна складова у розмірі 5 % від суми позову) а також судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засіданні не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином, однак судова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, була повернута до суду, у зв'язку зі спливом строку зберігання. На підставі зазначеного суд вважає не поважною причиною неявки відповідача до суду.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що між Закритим акціонерним товариством КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н від 10.07.2006 року на підставі заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», відповідач своїм підписом підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами Банку» складає між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» Договір про надання банківських послуг, про що свідчить особистий підпис у заяві.

Під час укладання Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За умовами укладеного договору ОСОБА_2 було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 було змінено найменування юридичної особи та внесено зміни до статуту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошті позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «Приватбанк» належним чином виконав всі покладені на нього обов'язки по наданню ОСОБА_2 кредитних коштів згідно умов Договору, що не було спростовано відповідачем.

В порушення умов укладеного Договору, відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за Кредитом, відсотками та іншими платежами на умовах, передбачених цим Договором перед ПАТ КБ «Приватбанк», не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, яка зазначена у відповідному розрахунку що міститься в матеріалах справи.

Відповідно ст.611 ч.1 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст.625 ч.1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк, що передбачено ст.ст.526,527,530 ЦК України.

Відповідно до умов п.8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, відповідач сплачує Банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» яка станом на 28.02.2018 становить 12 336,59 грн., яка складається з:

- 1757 грн.40 коп. - заборгованість за кредитом,

- 10 579 грн. 19 коп. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.

За розрахунком загальний розмір заборгованості становить 12 336, 59 грн. В матеріалах справи міститься судовий наказ, виданий Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 2 371 грн. 93 коп. на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» (ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк»у зв'язку із чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 було змінено найменування юридичної особи). Із загальної суми заборгованості за кредитом позивач у своєму розрахунку виключив 2 371 грн. 93 коп. яку було стягнуто раніше за судовим наказом. Тобто на момент розгляду справи загальна сума заборгованості за кредитом становить 9964, 66 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина);- 498 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова).

Однак, згідно зі ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В частині 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача окрім основної заборгованості за кредитом та відсотками за користування лише пеню та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення штрафів, що передбачені умовами кредитного договору.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,77,81,141,247,259,263-268,280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН : НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 10 липня 2006 року у розмірі 9 964 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю. В. Козлов