Ухвала суду № 79056341, 08.01.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/133/19

Провадження № 1-кс/638/87/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі: слідчого судді Грищенко І.О., за участю:

прокурора Дмитрієва І.Ф.

захисника Назаренко Д.А.

секретаря Самогньозд О.І.

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання

старшого слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Туз О.І., подане за результатами розгляду матеріалу досудового розслідування, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220480000106 від 06 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, холостого, утриманців не має, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.04.2009 за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі , на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки,

за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2013 року за ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

відносно якого на протязі 2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 1 за результатами проведення досудового розслідування направлено до суду:

- 29.03.2018 року за результатами проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018220480000356 від 22.01.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України;

- 30.05.2018 року за результатами проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018220480000651 від 16.02.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч.2 ст.190 КК України;

- 08.08.2018 року за результатами проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018220480002337 від 17.06.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України;

- 30.10.2018 року за результатами проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018220480003790 від 02.10.2018 року обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотання від 08.01.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Доводи клопотання обгрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисні, корисливі злочини проти власності при наступних обставинах.

В період часу з 21.00 год. 05 січня 2019 року до 09.00 год. 06 січня 2019 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу з будинком АДРЕСА_3, побачив припаркований автомобіль «Фольксваген» з державним номерним знаком НОМЕР_2, який належить ОСОБА_11. Після чого у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно та повторно, ОСОБА_2, скориставшись тим, що двері вказаного автомобіля зачинені не на замок та за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом вільного доступу, викрав з вказаного автомобіля майно, яке належить ОСОБА_11., а саме: відео реєстратор «Blackvue DR650GW-2CH», вартість якого, згідно даних показань потерпілого ОСОБА_11. складає 10 600 грн., окуляри «Рейбан» в золотистій оправі, вартість яких згідно даних показань потерпілого ОСОБА_11. складає близько 4 000 грн., окуляри «Рейбан» в чорній оправі, вартість яких згідно даних показань потерпілого ОСОБА_11. складає близько 5 000 грн., зарядний пристрій для мобільного телефону, вартість якого згідно даних показань потерпілого ОСОБА_11. складає 150 грн., перемикач фар автомобіля, вартість якого згідно даних показань потерпілого складає 1400 грн. та електричний блок автомобіля, вартість якого на теперішній час не встановлено. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним за власним розсудом на свою користь, чим завдав своїми злочинними діями потерпілому ОСОБА_11. матеріальну шкоду, загальна сума якої наразі встановлюється.

Крім цього, 06 січня 2019 року, приблизно о 10.00 год., перебуваючи поблизу до будинку АДРЕСА_4, ОСОБА_2 побачив припаркований автомобіль «Фольксваген Гольф» з номерним знаком НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_5. Після чого у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно та повторно, ОСОБА_2, усвідомлюючи що за його діями ніхто не спостерігає, розбив невстановленим під час досудового розслідування предметом автомобільне скло на передній лівій (водійській) двері вищевказаного автомобіля, звідки таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «iPhone 7» в шкіряному чохлі коричневого кольору, вартість якого згідно даних показань потерпілого ОСОБА_5 складає близько 28000 грн., з встановленою в телефоні сім-картою з номером НОМЕР_1, яка не становить матеріальної цінності для потерпілого. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним за власним розсудом на свою користь, чим завдав своїми злочинними діями потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму, яка наразі встановлюється.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми протиправними та умисними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

06.01.2019 року об 12:30 год ОСОБА_2 фактично затримано за адресою: АДРЕСА_4 працівниками ВКП Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.

06.01.2019 року б о 16:10 год ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

07.01.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Підозра ґрунтується на :

-даних протоколів оглядів місця події, під час яких виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_11. та ОСОБА_5, проведених за адресою: АДРЕСА_4, - на даних протоколу огляді місці події, проведеному за адресою: АДРЕСА_3; на даних показань потерпілого ОСОБА_11. ,на даних показань потерпілого ОСОБА_5, які надали свідчення, що підтверджують факт викрадення в них майна, виявленого та вилученого під час оглядів місця події; - на даних показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10; на даних протоколу затримання ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 факт скоєння вищезазначених кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнав.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність одного або декількох ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сукупність здобутих під час досудового розслідування даних дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, покинути межі міста Харкова , тим самим перешкодити кримінальному провадженню .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив ряд середньої тяжкості корисливих злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, має не погашену у встановленому законом порядку судимість, відносно якого 29.03.2018 року , 30.05.2018 року , 08.08.2018 року та 30.10.2018 року Харківською місцевою прокуратурою №1 до Дзержинського районного суду м. Харкова направлено обвинувальні акти за обвинуваченням останнього у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, які на теперішній час знаходяться на стадії розгляду в суді, тому існує ризик, що останній може продовжити злочинну діяльність , про що свідчить множина та епізодійсність вчинення ним злочинів, з метою уникнення покарання, перебуваючи на свободі, має можливість змінити місце фактичного проживання, виїхати з території України, а також сховатись від органів досудового розслідування та суду іншим чином.

Крім цього, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не має постійного місця роботи та доходу, перебуваючи на свободі повторно вчинив умисні, середнього ступеню тяжкості злочини з корисливим умислом, про що йому повідомлено про підозру 07.01.2019 року, існує ризик, що останній може продовжити свою злочинну діяльність з особистих корисливих мотивів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують та застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому що відсутні підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Визнав себе винним. Вказав на те, що інкримінуємий йому злочин вчинив через тяжкий матеріальний стан. Також повідомив, про те, що стан його здоров"я є незадовільним . Просив прийняти до уваги , що раніше відносно нього вже було вжито запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Захисник заперечувала проти обрання такого запобіжного заходу та просила повірити підозрюваному та обрати інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому що її підзахисний надає допомогу своїй бабусі, яка є літньою та хворою людиною, про що свідчать дані медичних документів . Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підзахисного, який визнав свою вину.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення - злочину , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення .

Прокурором доведено наявність існування вказаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місті його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного міста роботи , репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків , передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає встановленим існування перерахованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Так, зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними:

підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, вчинив декілька епізодів кримінального правопорушення середньої тяжкості , санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 5 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має , відповідно наявні достатні підстави вважати, що вказана особа може вчинити інший аналогічний злочин. Вказане характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів.

Таким чином, проаналізувавши поведінку підозрюваної особи після вчинення інкримінує мого злочину, враховуючи реальне існування двох ризиків, оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, тому що не має офіційних джерел отримання доходів , та вчинив інкримінуємий йому злочин саме через тяжкий матеріальний стан, може переховуватися від слідчих органів та суду, тому, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, тому що інші альтернативні заходи недостатні для запобігання ризиків та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Після того, як 23.12.2018 року закінчився термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 год до 08 год , підозрюваний продовжив злочинну діяльність.

Що стосується стану здоров"я підозрюваної особи, то суду не представлено медичної документація, з даних якої б вбачалось , що за станом здоров"я особа не може утримуватися в місці попереднього ув"язнення. Також не надано доказів того, що ОСОБА_2 є єдиною особою в родині, яка може надавати догляд літній бабусі .

Таким чином, прокурор довів, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, тому що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, тому суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , за таких обставин клопотання підозрюваного та його захисника не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Враховуючи, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , яке не потягло за собою тяжких наслідків для потерпілої сторони, у суду наявні законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави .

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків і тому слідчий суддя визначає заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( розмір якого з 01.01.2019 року дорівнює 1 921 грн).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, - Постановив :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити частково .

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор » строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який слід рахувати починаючи з 12-30 год 06 січня 2019 року, тобто до 12-30 год 06 березня 2019 року.

Визначити суму застави в розмірі 19 210 ( дев"ятнадцять тисяч двісті десять ) гривень, яку можливо внести за наступними реквізитами:

Отримувач коштів- ТУ ДСА України в Харківській області ,

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 26281249,

банк отримувача- ДКСУ м. Київ,

код банку отримувача 820172

рахунок отримувача 37318098006674

(призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі , визначеному в ухвалі .

При внесенні визначеної суми застави підозрюваного з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому , який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Харківський слідчий ізолятор ".

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 , слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя І.О.Грищенко

Копію ухвали отримав:

"____" _____ 2019 р. ___ год. ____ хв. __(ОСОБА_2 )