Ухвала суду № 79054603, 21.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44615/18

Провадження № 1-кс/761/30349/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Рослик А.А., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Стояна В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зі слів зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, розлученого, не працюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого за ч. 2 ст. 185 КК України,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100011767 від 05.11.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

21.11.2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №2 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Стоян В.А. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Буханистим О.В.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням відділу поліції №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100011767 від 05.11.2018 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2018 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 перебували на пункті прийому вторинної сировини по вул. Парково-Сирецькій, 6 в м. Києві, де в них, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник конфлікт з працівником пункту ОСОБА_5

Реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, 04.11.2018 року, близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи по вул. Парково-Сирецькій, 6 в м. Києві, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого ОСОБА_5, стоячи поряд з ним, наніс один удар кулаком у вухо потерпілого, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, від чого потерпілий ОСОБА_5 впав на землю. В той же час, ОСОБА_1, діючи умисно, відкрито, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, з кишені куртки потерпілого ОСОБА_5 взяли, тобто незаконно заволоділи, грошовими коштами потерпілого в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, частину яких одразу віддав ОСОБА_6, мобільним телефоном марки «Nokia» модель «105», ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_2, на абонентському рахунку якої грошових коштів не було, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, та вторинною сировиною металу, а саме міддю загальною масою 6 (шість) кілограм на загальну суму 750 (сімдесят п'ятдесят) гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.

20 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий вказує, що повідомлена підозра повністю підтверджується доказами, які на даний час є у розпорядженні органу досудового розслідування, та які додані до клопотання.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 не має у м. Києві постійного місця проживання, без місця реєстрації, не має сталих соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків чи потерпілих.

Відповідно до доводів клопотання запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як наслідок слідчий просить застосувати до підозрюваного саме такий запобіжний захід, тривалістю 60 днів.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, наведеним у клопотанні. Альтернативний розмір застави просив не визначати, оскільки злочин, пов'язаний із застосуванням насильства.

Підозрюваний проти заявленого клопотання заперечив. Свою причетність ОСОБА_1 до відкритого викрадення майна, поєднаного з насильством, що не небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, не заперечує, вказує, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.

З пояснень ОСОБА_1, а також наданих до клопотання матеріалів вбачається, що місця реєстрації, місця постійного проживання та місця роботи у м. Києві він не має.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № № 12018100100011767 від 05.11.2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно фабули правопорушення, 04.11.2018 року, близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 перебували на пункті прийому вторинної сировини по вул. Парково-Сирецькій, 6 в м. Києві, де в них, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник конфлікт з працівником пункту ОСОБА_5 та спільний умисел, направлений на викрадення чужого майна ОСОБА_5

20.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_7 підозрюється в тому, що 04.11.2018 року, близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи по вул. Парково-Сирецькій, 6 в м. Києві, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого ОСОБА_5, стоячи поряд з ним, наніс один удар кулаком у вухо потерпілого, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, від чого потерпілий ОСОБА_5 впав на землю. В той же час, ОСОБА_1, діючи умисно, відкрито, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, з кишені куртки потерпілого ОСОБА_5 взяли, тобто незаконно заволоділи, грошовими коштами потерпілого в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, частину яких одразу віддав ОСОБА_6, мобільним телефоном марки «Nokia» модель «105», ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_2, на абонентському рахунку якої грошових коштів не було, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, та вторинною сировиною металу, а саме міддю загальною масою 6 (шість) кілограм на загальну суму 750 (сімдесят п'ятдесят) гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Вказані дії ОСОБА_1 на даному етапі досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази, долучені до матеріалів клопотання та досліджені у судовому засіданні, а саме: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.11.2018 року, протокол огляду місця події від 05.11.2018 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.11.2018 року, який надав показання, що здійснив обмін мобільними телефонами, під час якого йому був переданий телефон «Nokia», модель «105», ІМЕІ: НОМЕР_1, з особою, яку він зможе впізнати за рисами обличчя, розмовою, будовою тіла, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2018 року, яким було встановлено особу ОСОБА_1, який здійснив передачу телефону «Nokia», модель «105», ІМЕІ: НОМЕР_1, ОСОБА_8, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1, який надав виклад фактичних обставин подій, що відбувались 04.11.2018 по вул. Парково-Сирецькій, 6 в м. Києві та повідомив, що він перебув у стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування та досліджені у судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо питання можливості застосування заявленого запобіжного заходу, саме у вигляді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, оскільки такий неодружений, дітей чи інших осіб на утриманні не має, не працюючий, без остійного місця проживання у м. Києві, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування чи ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків чи потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, враховуючи встановлену попередню змову групи осіб на вчинення викрадення чужого майна у відкритій формі, поєднаного з насильством, яке не небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слідчий суддя вважає, що інші, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, а відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини ; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, альтернативне невизначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності невизначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

У судовому засіданні прокурор з даного приводу вказав лише на той факт, що правопорушення вчинено із застосуванням насильства, водночас інших підстав та обставин для незастосування альтернативного розміру застави не навів.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше судимий за ч. 2 ст. 185 КК України, не має на території м. Києва місця проживання без місця реєстрації, відсутність даних щодо тілесних ушкоджень потерпілого, недоведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, з врахуванням відсутності достеменних даних щодо майнового стану підозрюваного, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Стояна В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту затримання, тобто з 20 години 00 хвилин 21 листопада 2018 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити тривалістю 60 днів, тобто до 19 січня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 860,00 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/44615/18, кримінальне провадження № 12018100100011767 від 05.11.2018 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 19 січня 2019 року.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський