
Справа № 758/1436/18
Категорія 38
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Головне територіальне управління юстиції в особі Першої київської державної нотаріальної контори про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_3 з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту спільного проживання з померлою ОСОБА_4, а також визнання за позивачкою у порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог посилається не те, що зазначена квартира належала у рівних долях на праві власності їй та ОСОБА_4 згідно з Свідоцтвом про право власності на житло від 11.09.2007, виданим відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації м. Києва.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла та після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину цієї квартири.
Позивач зазначає, що з 24.11.1977 та на момент відкриття спадщини постійно проживала однією сім'єю разом із спадкодавцем у зазначеній квартирі, перебувала у шлюбі з її сином, який було розірвано 01.09.1994.
Зазначає, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю, з якою спільно утримувала квартиру, в якій проживали, купували разом продукти, здійснювали догляд та виховання спільної з сином спадкодавця доньки, ввели спільний бюджет та сплачували житлово-комунальні послуги. Спадкодавець хворіла на онкологічне захворювання та позивач доглядала її до смерті.
Син померлої - відповідач ОСОБА_3 з 1990 року та на даний час проживає в Німеччині, спадщини не прийняв, інших спадкоємців за законом немає. Як спадкоємець першої черги, відповідач заяву про видачу йому свідоцтва про спадкування не подавав і строк для подачі такої заяви сплив.
Посилаючись на статтю 1297 ЦК України, положеннями якої встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, просить встановити факт спільного проживання з померлою однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у 1990 році виїхав до Німеччини, його мати (спадкодавець) та його колишня дружина (позивач) постійно проживали разом в спільній квартирі. Позивачка здійснювала догляд за його мамою - спадкодавцем. Після смерті мами (спадкодавця) права власності на спадщину на своє ім'я не оформляв з тим, щоб у подальшому спадщина могла перейти до спільної з позивачкою дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час підготовчого судового засідання ухвалою суду від 21.09.2018 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування копії спадкової справи з Першої київської державної нотаріальної контори, залучено третю особу - Головне територіальне управління юстиції в особі Першої київської державної нотаріальної контори. Задоволено клопотання Позивача про допит в якості свідка сусідки померлої - ОСОБА_6 щодо обставин спільного проживання спадкодавця і Позивача.
В судовому засіданні 16.11.2018 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали з викладених у позові обставин, просили встановити факт спільного проживання позивача та спадкодавця однією сім'єю протягом 5 років до дня відкриття спадщини та визнати в порядку спадкування право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог та підтвердив зазначені у відзиві на позовну заяву наведені ним обставини.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце була повідомлена належним чином, про причини не явки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 45.50 метрів квадратних належить у рівних долях на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (позивач у справі) та ОСОБА_4 (спадкодавець), що підтверджується Свідоцтвом на права власності на житло, виданим 11 вересня 2007 року відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації у місті Києві (а.с. 10,11)
Син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 перебув у шлюбі з ОСОБА_1 з 15.10.1977 по 01.09.1994, що підтверджується відповідно Свідоцтвом про укладання шлюбу, виданим 07.07.1994 відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві (а.с 15) та Свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 01.09.1994 відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві (а.с. 16).
Позивач проживала в належній зі спадкодавцем на праві спільної часткової власності квартирі з 24.12.1977, що підтверджується Довідкою від 03.04.2017 № 02/07/02-1003 виданою Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» (а.с 18) та відміткою в паспорті позивачки (а.с. 8).
Під час судового розгляду позивачка пояснила, що з 1977 року постійно проживала в одній квартирі з спадкодавцем, у тому числі після розірвання шлюбу з сином спадкодавця, доглядала за ОСОБА_4 до її смерті у зв'язку з її онкологічним захворюванням, вони спільно покупали продукти харчування, вели спільно господарство, утримували квартиру та оплачували житлово-комунальні послуги за її користування, виховували спільну з відповідачем доньку (онуку), фактично між ними склалися взаємні права та обов'язки, з мамою колишнього її чоловіка (свекрухою) вони проживали однією сім'єю.
Відповідач під час судового засідання підтвердив, що позивач спільно проживала з його матір'ю - ОСОБА_4 до моменту її смерті в спірній квартирі, позивач доглядала та допомагала його хворій матері, разом з спадкодавцем виховували та утримували їх спільну доньку, яка є онукою спадкодавця. Підтвердив, що вони вели спільне господарство та утримували належну їм квартиру, фактично проживали однією сім'єю.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 підтвердила, що позивачка та спадкодавець фактично проживали однією сім'єю, весь час разом з померлою проживали в одній квартирі, спільно покупали продукти, вели спільне господарство, померла хворіла та позивач доглядала за нею, разом були пов'язані спільним побутом та бюджетом, придбавали речі та утримували спільну квартиру, вели спільний спосіб життя, фактично між ними були сімейні стосунки.
08 грудня 2009 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 16.12.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 4 ).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну їй 1\2 частину спірної квартири.
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Першої Київської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1
12.10.2017 Перша Київська державна нотаріальна контора листом за № 9874/02-14 (а.с 19) повідомила Позивача про те, що для отримання свідоцтва на право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 необхідно надати рішення суду про проживання з померлою однією сім'єю не менше 5 років до дня її смерті.
Спір, що розглядається, стосується встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та відносин та реалізації права на спадкування.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4 ст. 3 СК України).
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 21 Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
За правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Вирішуючи спір щодо встановлення спільного проживання однією сім'єю, суд приходить висновку, що факт проживання однією сім'єю Позивачки та спадкодавця не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини є доведеним, що підтверджується наданими сторонами та дослідженими під час судового розгляду доказами, а також показами свідка. Факт спільного проживання позивача та ОСОБА_4 не заперечував і сам відповідач.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю Позивача та ОСОБА_4 не менше 5 років до дня її смерті 08 грудня 2009 року.
Стосовно вимоги про визнання за Позивачем в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2 ст. 1220 ЦК України).
Відповідно що ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом у цьому спорі встановлено факт спільного проживання однією сім'єю Позивача - ОСОБА_1 та померлої - ОСОБА_4 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Правилами ч. 1. ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як убачається з листа першої Київської державної нотаріальної контори від 12.10.2017 за № 9874/02-14 (а.с. 19) умовою для отримання Позивачем свідоцтва на право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 є надання ним рішення суду про проживання з померлою однією сім'єю не менше 5 років до дня її смерті.
Із зазначеного листа не вбачається відмови нотаріальної контори від видачі свідоцтва на право на спадщину Позивачу, а лише визначені умови, які мають бути виконані (дотримані) Позивачем для реалізації ним права на спадкування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право на спадкування Позивачем за законом після померлої ОСОБА_4 не порушено та на час розгляду справи відсутній спір щодо реалізації Позивачем права на спадкування, а тому звернення з позовною вимогою про визнання за Позивачем в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, є передчасним.
За таких обставин, суд приходить висновку щодо необґрунтованості заявленої вимоги та відмовляє в цій частини позовних вимог.
На підставі даного судового рішення позивач не позбавлена можливості оформити спадщину в межах відкритої спадкової справи як спадкоємиця четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4
За правилам статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином судовий збір в сумі 704,80 грн. сплачений за вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1258, 1264, 1268, 1296, 1297, 1298 Цивільного кодексу України, ст. 3 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Встановити факт, а саме: визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, не менше як п'ять років до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4.
В решті позовних вимог позивачці - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 21 листопада 2018 року.
Суддя Т. В. Войтенко
Судове рішення № 79054265, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 16.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/1436/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: