Ухвала суду № 79053788, 13.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/823/18 Справа № 705/623/18 Категорія: ч. 1 ст. 115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Соломки І. А., Дмитренка М. І. Наконечній М. М.з участю прокурораОчеретяного М.С.

обвинуваченогоПлахотнюка Р.І.

захисника Слободянюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8, захисника Слободянюка І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 вересня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 27.04.2001 року Уманським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.141, ст.44, ст.208, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.05.2004 року по відбуттю строку покарання;

2) 24.12.2004 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст.187 КК України до 4-х років позбавлення волі;

3) 31.03.2010 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

4) 10.11.2010 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.358, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі. 03.08.2013 року звільнений умовно-достроково на підставі ст.81 КК України згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.07.2013 року;

5) 30.11.2015 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 19.09.2017 року по відбуттю строку покарання, судимості у законному порядку не зняті та не погашені,

визнано винним та засуджено за ч.1 ст.115 КК України на строк дев'ять років.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахується з моменту проголошення вироку.

Зарахувано ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 грудня 2017 року по 27 вересня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 залишений у виді тримання під вартою в межах строків, визначених ухвалою суду від 27 вересня 2018 року.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення експертизи №1-000811 від 5 квітня 2018 року, в сумі 1144 гривні, стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.

Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст.ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_8 засуджений за те, що 15 грудня 2017 року, близько 17 години, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який переріс у бійку, з метою заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, тримаючи в руці кухонного ножа, наніс ним три удари в обличчя та один удар ножем в ділянку лівого стегна, від яких ОСОБА_9 залишився в положенні сидячи на стільці та втратив свідомість, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: лінійної вертикальної рани в ділянці міжбрів'я, вертикальної лінійної рани в ділянці лівого крила носа та вище нього в колоносовій ділянці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також колото-різаної рани лівого стегна з ушкодженням лівої стегнової артерії, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею та призвело до знекровлення організму, яка виникла від дії гострих предметів, цілком можливо від нанесення удару кухонним ножем, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_9 Після чого, ОСОБА_8, з метою приховування скоєного ним кримінального правопорушення, вставив ніж, яким спричинив ножові поранення ОСОБА_9, в ліву руку останнього, тим самим маючи намір імітувати самогубство, та залишив місце скоєння кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з вироком суду в своїх апеляціях:

- прокурор не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання 13 років позбавлення волі.

- обвинувачений ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати в зв'язку з істотним порушенням КПК України і численних порушень його конституційних прав. При цьому ОСОБА_8 зазначає, що дана справа сфальсифікована органами досудового розслідування, з жодним матеріалом досудового розслідування він не був ознайомлений, свідки, які проходили по даному кримінальному провадженню без винятку являються зацікавленими особами в підтримці сторони обвинувачення. Крім того вказує, що експерт не приховуючи своєї прихильності до сторони обвинувачення вже не припускав, а переконував суд, що травми які були на обличчі у потерпілого нанесені кухонним ножем. Більш того, експерт заявив, що поранення від якого наступила смерть потерпілого було нанесено (професіоналом), оскільки поранення було нанесено чітко та професійно. Апелянт вважає, що обвинувачення у навмисному вбивстві, яке йому кваліфікують є грубою фальсифікацією даної справи та не справедливим рішенням суду першої інстанції по обвинуваченню його в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

- захисник Слободянюк І.В. просить скасувати вирок районного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції або змінити вирок і застосувати статтю Кримінального Кодексу України про менш тяжке кримінальне правопорушення. При цьому вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме, покази судово медичного експерта ОСОБА_10 суперечать іншим дослідженим доказам. Неправильне застосування кримінального закону:

- під час розгляду справи не встановлено мотивів які б вказували на прямий умисел ОСОБА_8 вчинити вбивство потерпілого, за життя вони були друзями, між ними раніше не було конфліктів.

- у звязку з агресивними діями потерпілого ОСОБА_9, ОСОБА_8 перебував у стані який загрожував його життю та здоров'ю, він ткнув ножем в область ноги ОСОБА_11 для того щоб останній прийшов до тями та його відпустив.

- на той момент ОСОБА_8 не бачив куди саме він попав ножем, але вважав що це місце не є небезпечним для життя потерпілого.

- після того як він побачив кров, ОСОБА_8 надав потерпілому невідкладну допомогу та перевязав рану при цьому вважав, що небезпека для життя потерпілого відсутня, а сам потерпілий відмовився від допомоги.

Судом не враховано, що потерпілий ОСОБА_9, перебував у важкому ступені алкогольного сп'яніння, яке не давало йому можливості адекватно оцінити небезпеку, а після того як ОСОБА_8 залишив його самого він зняв повязку що призвело до втрати крові та смерті.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та підтримали свої апеляційні скарги і просили вирок суду скасувати та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у злочині передбаченому ч.1 ст.115 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.

Як свідчать матеріали кримінальної провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній них скаргах скаргах обвинуваченого та його захисника про те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з'ясовані всі обставини справи, була допущена однобічність судового слідства, не грунтуються на матеріалах справи.

Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд першої інстанції обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.115 КК України, тому доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника про неправивильну кваліфікацію його дій у зв'язку з тим, що його дії слід кваліфікувати як вбивство через необережність, а в разі встановлення судом обставин, які загрожували життю ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України є безпідставними та не грунтуються на матеріалах справи. З приводу того, що потерпілий вчиняв проти ОСОБА_8яке небудь суспільно небезпечне діяння або створював реальну загрозу заподіяння шкоди, суду не надано ніяких належних доказів.

Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме даними відеозапису проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_8, в ході якого останній в присутності захисника описав та показав на місці вчинення кримінального правопорушення події, які відбувались 15 грудня 2017 року за його участю та участю потерпілого; даними висновку експерта №05-7-02/516 від 16.01.2018 року, складеного за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9, з якого видно кількість нанесених ударів, їх характер та локалізація, наслідки їх отримання в ході конфлікту, який виник між ОСОБА_8, та потерпілим ОСОБА_9, тому колегія суддів вважає дані доводи апеляційних скарг про перевищення меж необхідної оборони з боку ОСОБА_8 або вбивство через необережність такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на доказах покладених в основу обвинувачення.

Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на дані відеозапису проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_8, його захисника Слободянюка І.В., спеціаліста ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_13, ОСОБА_14 в ході якого останній детально розповідає та на місці показує про обставини, скоєння вбивства ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_8 вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі, причетній до злочину, а також про мотиви, які спонукали його це зробити, що надалі знайшло своє підтвердження в ході слідства, в тому числі у висновках експерта про виявлені у потерпілого тілесні ушкодження в області лівого стегна та лиця, які могли утворитися від ударів ножем. (т.1 а.п. 103-106).

Аналізуючи дані вказаної слідчої дії про те, що під час конфлікту з потерпілим, ОСОБА_8 наніс останньому удари ножем в область лівого стегна та лиця, з метою детального зясування механізму утворення тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілого, судом першої інстанції було проведено допит судово-медичного експерта, який надав під час досудового розслідування висновок з приводу причин смерті потерпілого ОСОБА_9 та характеру і тяжкості виявлених у нього тілесних ушкоджень. Експерт в суді однозначно зазначив, що ножове поранення лівого стегна, від якого фактично і настала смерть потерпілого, не могло бути заподіяне за обставин, на які вказав обвинувачений. Характер такого тілесного ушкодження вказує на те, що воно було заподіяне в той час, коли потерпілий перебував у тому положенні, в якому був виявлений його труп, тобто сидячи. Удар був нанесений зверху вниз.

Крім того, судово-медичний експерт під час допиту в суді першої інстанції чітко вказав про те, що різниця у часі між ушкодженнями, заподіяними на обличчі потерпілого, і ушкодженням на стегні, становить кілька хвилин, і ушкодження на обличчі виникли від колючо-ріжучих предметів. Також, згідно висновку експерта, на тілі потерпілого не виявлено ознак самозахисту, що свідчить про те, що між ним і обвинуваченим фізичної бійки не відбувалось. Сам факт заподіяння ножового поранення в життєво важливу частину тіла, та характер поранення, яке неминуче призводить до раптової крововтрати, свідчить про умисний характер заподіяння такого тілесного ушкодження.

Зокрема, дані відеозапису проведення слідчого експерименту від 17 грудня 2017 року узгоджуються з висновками експерта №05-7-02/516 від 16.01.2018 року, складеного за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала внаслідок колото-різаної рани лівого стегна з ушкодженням лівої стегнової артерії, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею та призвела до знекровлення організму. Вказане тілесне ушкодження виникло від дії гострих предметів, цілком можливо від нанесення удару кухонним ножем і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Після отримання даного тілесного ушкодження потерпілий міг жити біля однієї хвилини, виконання самостійних свідомих дій в цей період є сумнівним через різке падіння артеріального тиску та алкогольне сп'яніння потерпілого. Давність настання смерті потерпілого може становити 16-24 год. (розтин розпочато 16.12.2017 року в 0 годин, закінчено 16.12.2017 року об 11 годині). Слідів самооборони на тілі не має. Різана та колото різана рани лиця виникли від дії гострих предметів, цілком можливо від нанесення ударів кухонним ножем незадовго до утворення попереднього тілесного ушкодження, до настання смерті ніякого відношення не мають і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Всі вказані тілесні ушкодження для власноручного нанесення не характерні. В момент отримання всіх наявних тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати в такому ж чи схожому положенні, в якому його труп був виявлений при проведенні огляду місця події 15.12.2017 року;

Таким чином, на думку колегії суддів дії ОСОБА_8 свідчать про направленість його умислу на позбавлення життя ОСОБА_9, характер заподіяння тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм спричинення свідчать, що обвинувачений умисно позбавив життя ОСОБА_9

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 15.12.2017 року та фото таблиці до нього, було оглянуто времянка в дворі будинку №6 по вулиці Космонавтів м.Умань Черкаської області. В ході огляду було виявлено труп ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, який перебував в положенні сидячи біля вікна на стільці, будучи спертим на плиту. В ході огляду трупа виявлено колото різану рану лоба, колото різану рану носа зліва, колото різану рану підборіддя, колото різану рану на лівому стегні з пораненням стегнової артерії. В лівій руці трупа знаходиться кухонний ніж з пластиковою рукояткою біло-голубого кольору, на лезі якого наявна речовина темно-бурого кольору, схожа на кров. На стінках плити опалення наявні плями темно-бурого кольору, схожі на кров.

Згідно з даними протоколу огляду трупа ОСОБА_9 від 16.12.2017 року, згідно якого у трупа поверх правого коліна було намотано еластичний бинт білого кольору. На обличчі в верхній частині між бровами наявна вертикальна колото-різана рана , в нижній частині обличчя між підборіддям та нижньою губою наявна горизонтальна колото-різана рана, на лівому стегні наявна горизонтальна колото-різана рана;

Згідно з даними протоколу огляду предметів від 16.12.2017 року, в ході якого, зокрема, були оглянуті: підштанник чорного кольору, на лівій частині якого на стегенній частині наявний отвір і вся ліва частина підштаників вкрита бурою речовиною; еластичний бинт білого кольору з плямами речовини бурого кольору; чорні джинсові штани з отвором в області лівого стегна, ліва штанина яких вкрита речовиною бурого кольору;

Крім того вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст.115 КК України підтверджується і іншими доказами зібраними по справі та дослідженими судом, а саме:

- даними протоколу огляду предметів від 17.12.2017 року, в ході якого, зокрема, була оглянута куртка чоловіча чорного кольору, видана ОСОБА_8, на передній лівій частині якої, а також на лівому рукаві, наявні плями речовини біологічного походження;

- даними висновку судово-психіатричної експертизи №9 від 10.01.2018 року, проведеної стосовно ОСОБА_8, згідно якої ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що при збереженні у нього процесів мисленні, пам'яті, інтелекту, вольового контролю - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. При вчиненні інкримінованих йому дій ОСОБА_8 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, котрий суттєво міг вплинути на його свідомість та поведінку;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-5-06/56 від 23.03.2018 року, згідно якого, походження крові від потерпілого ОСОБА_9 на ножі, вилученому 15.12.2017 року під час огляду місця події, не виключається;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-08/93 від 13.04.2018 року, згідно якого походження крові, виявленої на куртці, добровільно виданій ОСОБА_8, від потерпілого ОСОБА_9 не виключається.

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, який показав, що він є рідним братом ОСОБА_9 О 7 годині ранку 15.12.2017 року ОСОБА_15 пішов на роботу. Перед цим бачив свого брата, у якого ніяких тілесних ушкоджень не було і він був тверезий. Сам по собі його брат був «безобідним», у тому числі в стані алкогольного сп'яніння. В стані сп'яніння міг лише виражатись нецензурними словами, при цьому лише сидів і не ходив. Увечері, коли ОСОБА_15 вже повернувся з роботи, до них зайшов ОСОБА_16, сказав, що зайде до ОСОБА_11 (ОСОБА_9). Однак, через деякий час ОСОБА_16 повернувся і позвав ОСОБА_15 Коли ОСОБА_15 зайшов у времянку, де жив його брат, то побачив, що брат сидить у кутку на стільці, права рука піднята, в лівій руці ніж, і на лобі брата поріз як від ножа. Підлога, одяг та штори були в крові. Зазначив, що його брат ОСОБА_9 ніколи не міг взяти в руки ножа, міг лише нецензурно виражатися;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який у судовому засіданні показав, що він практично кожного дня заходив до ОСОБА_9, так як орендує у дворі ОСОБА_9 гараж. При цьому допомагав ОСОБА_9 їжею, роботою. 15 грудня 2017 року приблизно о 12 годині він приїхав до гаража і зайшов до ОСОБА_9 у времянку, так як привіз хліба. У ОСОБА_9 якраз перебував обвинувачений. Свідок запитав у ОСОБА_9 хто цей чоловік (маючи на увазі обвинуваченого), на що той відповів, що це його товариш. Свідок побачив, що на столі стоїть пляшка горілки, яка була трохи надпита. Свідок попросив, щоб ОСОБА_9 не пив, останній запевнив, що пити більше не буде. Свідок трохи побув у ОСОБА_9, під час розмови обвинувачений запитував про можливість працевлаштування. В цей час вдома у ОСОБА_9 було чисто. На обличчі ОСОБА_9 свідок ран та порізів не бачив. Після чого свідок поїхав і повернувся десь о 17 годині та побачив, що двері у времянці, де жив ОСОБА_9, привідчинені. Так як свідок був зайнятий, то у времянку не зайшов. Повернувся повторно близько 22 години, так як привіз ОСОБА_9 наволочки, які передала дружина свідка. Двері у времянку знову були привідчинені. Тоді свідок зайшов, увімкнув у времянці світло і побачив ОСОБА_9, який сидів на стільці, в лівій руці у нього був ніж, і на лівій нозі лежала квадратна ганчірка червоного кольору. Кисть лівої руки була в порізах. Свідок пішов до ОСОБА_15, вийшла дружина останнього, яка і позвала свого чоловіка. Свідок з ОСОБА_15 зайшли у времянку, ОСОБА_16 підійшов до ОСОБА_9, пальцями перевірив пульс на шиї, ОСОБА_9 був вже холодний. Також, свідок побачив, що диван у ОСОБА_9 вже був розстелений. Пляшки горілки, яка була вдень, свідок не знайшов. Прийшла дружина ОСОБА_15, яка і викликала поліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_17, яка у судовому засіданні показала, що вона являється дружиною потерпілого ОСОБА_15 15 грудня 2017 року зранку вона ОСОБА_9 не бачила, з дому на роботу пішла о 7 годині 40 хвилин, а повернулася близько 20 години 30 хвилин. Коли повернулася, то у ОСОБА_9 було вимкнене світло. Приблизно о 22 годині приїхав ОСОБА_16, який зайшов до ОСОБА_9 і прибіг до свідка, повідомив, що з ОСОБА_9 (ОСОБА_9) щось не так. Свідок розбудила свого чоловіка ОСОБА_15, який спав, і вони втрьох зайшли до ОСОБА_9, якого виявили на кухні. Він сидів на стільці, голова закинута назад з відкритим ротом, ліва рука, в якій був ніж, була сперта на ногу, на лівій нозі був накинутий рушник. Під стільцем, на якому сидів ОСОБА_9, була калюжа крові. ОСОБА_16 підійшов до ОСОБА_9, приклав пальці до шиї, щоб перевірити чи він живий, а свідок вийшла на вулицю і почала викликати поліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_18, який у судовому засіданні показав, що 15 грудня 2017 року до нього приблизно о 23 годині 30 хвилин зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що ОСОБА_9 мертвий. Коли свідок прийшов до будинку ОСОБА_9, то в дворі стояли ОСОБА_16 та ОСОБА_15, які сказали, що ОСОБА_9 вбили. Вони втрьох зайшли до будинку, де проживав ОСОБА_9. Чи заходили ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в будинок раніше, свідок не знав. У будинку свідок побачив, що ОСОБА_9 сидів, обіпершись на пічку, ліва рука лежала на стегні ноги, в руці був ніж. Нижче коліна на одній з ніг був замотаний рушник, а вище коліна у нозі була «дирка».

Колегія суддів вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 розглянута об'єктивно, повно і всебічно та судом першої інстанції досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення та суд вжив заходів до перевірки всіх доказів по справі та в межах своїх прав та обов'зків дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.94 КПК України.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що обвинувачений ОСОБА_8 саме з метою умисного вбивства ОСОБА_9 наніс останньому колото-різану рану лівого стегна з ушкодженням лівої стегнової артерії, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею та призвела знекровлення організму, внаслідок чого настала смерть останнього на місці події.

Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м'якості покарання призначеного ОСОБА_19 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив один епізод злочинної діяльності, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_8 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

На думку колегії суддів, даний висновок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора про призначення ОСОБА_8 надмірно м'якого покарання, не переконливими, які не підлягають до задоволення. Призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та призначено в межах санкцій ч.1 ст.115 КК України, яке не є мінімальним відповідно до санкції ч.1 ст.115 КК України, тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2018 року, тому апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8, захисника Слободянюка І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, прокурора у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2018 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим в той самий строк, з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :