
Справа № 702/898/18
Провадження № 2-а/702/3/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2019 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
під головуванням судді: Мазай Н. В.
за участю секретаря судових засідань : Ясінської О.А.
сторони : не з"явились
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Ярового Олександра Миколайовича про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачівпро визнання дій незаконними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Підставами позову вважає те, що постановою інспектора роти №2 батальонуУПП в Житомирській області Ярового Олександра Миколайовича (надалі - відповідач) від 31.10.2018 року серії НК № 344110 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено штраф в сумі 340 грн. За змістом постанови, 31.10.2018 року о 19 год. 10 хв., на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин 111 км., він керуючи автомобілем SCANIAR420, д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом TRAILORS413C, д.н.з.НОМЕР_2 у якого відсутній передбачений конструкцією правий захисний пристрій бризковик, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. З постановою він не згоден, ПДР не порушував з огляду на наступне. Перед виїздом з гаража на маршрут ним було проведено огляд ТЗ та не виявлено жодних недоліків, бризковик було пошкоджено під час руху автомобіля не задовго до його зупинки відповідачем. Відсутність бризковика неможливо усунути без допомоги майстра, і подальший рух автомобіля за таких умов не суперечить вимогами ПДР України. Відповідач, при зупинці його ТЗ назвав причиною зупинки саме відсутність бризковика на напівпричепі, про, що не міг знати перебуваючи перед автомобілем в темну пору доби, тобто не мав причин для зупинки його т/з. При складанні протоколу та розгляду справи по суті на місці і винесенні постанови відповідачем було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, а саме: не наведено достатніх і допустимих доказів, нібито, скоєного правопорушення, не з'ясовано характер вчиненого діяння, дані про особу, її майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не надав доказів в підтвердження того, що причеп до автомобіля, яким він керував, за своєю конструкцією повинен бути обладнаний бризковиками. Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для встановлення наявності в його діях складу адміністративного правопорушення відповідачем зібрано не було, постанова таких доказів не містить, і суду такі докази також не надано. Відповідач грубо порушив вимог ст.ст.278, 279 КУпАП. Просить визнати дії інспектора роти № 2 батальйону УПП в Житомирській області Ярового О.М., який виніс оскаржувану постанову незаконними, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 344110 від 31.10.2018 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в сумі 340 грн - скасувати, справу закрити.
Відповідачем 12.12.2018 подано відзив на позовну заяву. За змістом відзиву постановою інспектора роти № 2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Ярового О.М. серії НК №344110 від 31.10.2018 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, тобто керування водієм транспортним засобом з пошкодженими бризговиками, чим порушено вимоги п. 31.4.7 е ПДР України. Статтею 31 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ (далі - Закон) надано право поліції застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП підтверджується відеофіксацією події. Відсутність можливості скористатись правовою допомогою під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, на що посилався позивач в позовній заяві, не є обставиною, яка сама по собі свідчить про неправомірність дій відповідача, оскільки позивач мав можливість захистити свої права та скористатись правовою допомогою під час оскарження рішення відповідача в судовому порядку. Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція статті 121 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Інспектор чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку.Постанову було оголошено позивачу негайно після закінчення розгляду справи, ознайомили зі змістом винесеної постанови та роз'яснили порядок оскарження постанови та строки сплати штрафу, а тому розгляд справи та винесення постанови відбулося у відповідності до вимог КУпАП. Інспектором патрульної поліції винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП. Стаття 33 КУпАП (з урахуванням змін, внесених Законом № 596-VIIIвід 14.07.2015), встановлює загальні правила накладення стягнення за адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не надано. Достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, відеофіксація події та не заперечування фактичних обставин події самим позивачем, що в розумінні статті 251 КУпАП та КАС України є належним доказом.Такі докази будуть достатніми, допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які безсумнівно спростують пояснення та свідчення поліцейських і самого позивача. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Просять в позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
26.11.2018 ухвалою суду замінено неналежну сторону, а саме відповідача у справі Головне управління Національної поліції Житомирської області на належного відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області, задоволено клопотання про витребування доказів,а саме від УПП в Житомирській області копію матеріалів, на підставі яких винесена постанова серії НК № 344110 від 31.10.2018, в тому числі матеріали фото та відеофіксації події про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ " Про судоустрій і статус суддів", районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до поданої позовної заяви просить справу розглянути у його відсутність. При розгляді справи покладається на думку суду.
Відповідач інспектор роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП лейтенант поліції Яровий О.М. в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представники відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП України в судове засідання не з»явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відеозапис події, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії НК № 344110 від 31.10.2018ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.4) за те, що він 31.10.2018 о 19 год. 10 хв. на а/д Київ-Ковель-Ягодин 111 км керував автомобілем SCANIAR420, д.н.з.НОМЕР_3 з н/причіпом TRAILORS413C, д.н.з.НОМЕР_2, у якого відсутній передбачений конструкцією правий захисний пристрій бризковик, чим порушив п. 31.4.7 (е) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ( ч. 1 ст. 72 КАС України). Згідно ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб»єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 344110 від 31.10.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд враховує таке.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту «е» пункту 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно з законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами(ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП підтверджується постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП серії НК № 344110 від 31.10.2018, відеофіксацією події, згідно з якої вбачається, що позивач керував транспортним засобом з н/причіпом, у якого був відсутній передбачений конструкцією задній правий бризговик на н/причепі н/з НОМЕР_2. Однак позивач стверджував, що бризговик є, але тільки надірваний.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ч. 2 ст.23 Закону).
ДСТУ 3649:2010. Національний стандарт України. Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» поширюються на колісні транспортні засоби (далі КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O (причепи, включаючи напівпричепи), призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 1.8. наказу про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 року за № 2169/22481, передбачено, що конструкція ТЗ має відповідати ідентифікаційним даним, зазначеним у реєстраційних документах ТЗ. Вимоги щодо перевірки конструктивного та технічного стану колісного транспортного засобу, його складників наведено в додатку 1 до цих Вимог. У цьому додатку наведено вимоги: Правил Європейської економічної комісії ООН з поправками (далі - Правила ЄЕК ООН), що додаються до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені та /або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року (далі - Женевська угода 1958 року); Регламентів, Директив, Рішень ЄС щодо затвердження конструкції ТЗ, за якими визначають еквівалентними Правила ЄЕК ООН; Зведеної резолюції стосовно конструкції транспортних засобів (CP.3) - (ECE/TRANS/WP.29/78/Rev.2 від 30 червня 2011 року) - документ Європейської економічної комісії ООН (далі - Зведена резолюція); стандартів законодавчо регульованої сфери. Ці вимоги застосовують не вище рівня, який був чинним на дату реєстрації ТЗ.
Пунктом 1.7 розділу № 1 Загальних характеристик технічного стану ТЗ та його складників Додатку № 1 до «Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки» визначено, що пристрої перешкоджання викиданню з-під пневматичних коліс твердих предметів, бруду:бризковики, грязезахисні фартухи у передбачених виробником або документами з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання випадках мають відповідати вимогам пункту 6.8.13 ДСТУ 3649:2010. У випадку здвоєних шин ширина бризковиків має бути не меншою ніж відстань між крайніми зовнішніми точками цих шин.
Відповідно до п. 6.8.13 ДСТУ 3649:2010 КТЗ мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин, що спростовує твердження позивача про можливість експлуатації н/причепа без пристроїв захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду про, що є посилання в позовній заяві.
Відповідно до вимог пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств - виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Крім цього, суд зазначає, що згідно з п. 2.3 ПДР водій для забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом зобов'язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.
Згідно з абзацом другим пункту 31.5 Правил у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.
Суд критично оцінює посилання позивача в позовній заяві на виникнення технічних несправностей в дорозі та вважає їх такими, що дані з метою ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки про них позивач не зазначає на місці зупинки працівником поліції транспортного засобу та не надав суду доказів перешкоджання йому працівником поліції чи іншою особою в наданні пояснень, саме вказаного змісту, на місці зупинки транспортного засобу.
Дані довідки № 68 від 08.11.2018, відповідно до якої автомобіль Сканія держ. номер НОМЕР_3 з напівпричепом Трейлор держ.номер НОМЕР_2 при виїзді з гаража 31.10.2018 був оглянутий механіком підприємства на предмет технічного стану транспортного засобу. Технічний стан був задовільний, бризговики на автомобілі та напівпричепі були в наявності судом оцінюються критично з огляду на те, що вказана довідка видана 08.11.2018, після події, директором ТОВ та не можуть бути достатніми для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Будь-яких інших доказів (шляхових листів тощо) позивачем суду не надано.
Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обмеження реалізації ним прав, закріплених статтею 268 КУпАП, оскільки позивач був присутній на місці складання постанови, був повідомлений про її складання, під час спілкування ним висловлювались свої заперечення та доводи по суті вчиненого правопорушення, але працівник поліції не взяв їх до уваги, що свідчить про можливість реалізації своїх прав та об'єктивне рішення інспектора, як посадової особи, що приймає рішення у справі.
Посилаючись в адміністративному позові на те, що його пояснення з приводу заперечення вчинення ним адміністративного правопорушення інспектором до уваги не прийняті, позивач в судове засідання не з»явився, за змістом позовної заяви просить розглядати справу у його відсутність, будь-яких пояснень та доказів на підтвердження фактів, викладених в позовній заяві суду не надав.
Не зазначення працівником поліції доказів в оспорюваній постанові про накладення адміністративного стягнення на позивача, з урахуванням присутності позивача на місці складення постанови та обізнаність позивача про наявність відео фіксації порушення, надання даних доказів суду, не є достатньою підставою для визнання дій працівника поліції незаконними та скасування постанови, оскільки не спростовує даних викладених в самій постанові.
Посилання позивача на те, що працівник поліції зупинив його транспортний засіб безпричинно спростовується ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІ, відповідно до якої надано право поліції застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису та не є самостійною, достатньою підставою для визнання дій працівника поліції незаконними та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд враховує положення ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не надав достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження своєї позиції, яка суперечить встановленим судом фактичним обставинам справи, а відповідач, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 77 КАС УКраїни, довів правомірність прийнятого рішення, в зв»язку з чим суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 344110 від 31.10.2018 відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи наявність у справі належних доказів того, що у діях позивача присутній склад адміністративного правопорушення, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП є цілком законною та обґрунтованою, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями2, 19, 77, 78, 79, 229, 241-246, 250, 286, 295, 296 КАС України, суд
у х в а л и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Ярового Олександра Миколайовича про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України, місце знаходження вул. Покровська, 96 м. Житомир.
Відповідач: Інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Яровий Олександр Миколайович, адреса: вул. Покровська, 96 м. Житомир.
Суддя: Н.В. Мазай
Судове рішення № 79053492, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 702/898/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: