Ухвала суду № 79052313, 04.01.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4374/18

Номер провадження 1-кс/623/19/2019

УХВАЛА

іменем України

04 січня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Ходака Є.С.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Бердієва Р.К.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Бердієва Р.К., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Ходаком Є.С., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 15.11.2018 року за № 12018220320001159 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, громадянина України, українця, з професійно- технічною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку, який не є особою з інвалідністю,раніше судимого:

1) 30.10.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 18.10.2017 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України;

- 05.08.2018 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України;

- 30.10.2018 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч.3 ст.185 КК України,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бердієв Р.К. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Ходаком Є.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.

Так, ОСОБА_2 14.11.2018, приблизно о 11 годині, знаходячись по вулиці Європейській в м. Ізюм Харківської області, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, маючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою та спільно зі своїм знайомим ОСОБА_4, незаконно проник на огороджену територію ПАТ «Укртелеком», яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Європейська, 137, де впевнившись, що за їхніми діями ніхто не слідкує, таємно викрали металевий пожежний ящик для піску об'ємом 0,5 м3 червоного кольору, що належать ПАТ «Укртелеком», вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3482/18 від 18.12.2018, становить 3495,04 грн., якими розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на вищевказану суму.

На підставі викладеного ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у сховище.

Відомості про даний злочин 15.11.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320001159 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець с. Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, громадянин України, українець, з середньо-технічною освітою, одружений, офіційно не працюючий, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю,раніше судимий: 1) 30.10.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 2) 18.10.2017 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України; 3) 05.08.2018 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України; 4) 30.10.2018 до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області направлено обвинувальний акт за ч.3 ст.185 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_2 04.01.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом пред'явлення особи для впізнання, протоколами допиту свідків, речовими доказами.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий за злочин проти власності, належних висновків для себе не зробив, вчинив новий злочин, на шлях виправлення не став та, перебуваючи на випробувальному терміні, знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, ніде не працює та не навчається, тобто має недостатньо міцні соціальні зв'язки та не має легального джерела прибутку, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на стан здоров'я.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 15 листопада 2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320001159 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

04.01.2019 об 11 год. 10 хв. в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідка та представника потерпілого, протоколом огляду речей (речового доказу), протоклом пред'явлення особи до впізнання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив, умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 38 420 грн. (1921 х 20 = 38 420,00) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бердієва Р.К. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 15 години 20 хвилин 04 січня 2019 року до 15 години 20 хвилин 04 березня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/4374/18; н/п - 1-кп/623/19/2019 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова