Вирок № 79050958, 29.12.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3530/18

Провадження № 1-кп/539/409/2018

Справа №539/3530/18

Провадження №1-кп/539/409/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю. А.

при секретарях Мирна Т.Ф., Карпенко Т.П.,

з участю : прокурорів Кіріченка В.М., Лобач Е.В.,

захисника Бондаренко О.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілого ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12018170240001039 про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, раніше судимого 23.12.2003 року Апеляційним судом Полтавської області за п.п.6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 02.04.2014 року за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання позбавлення волі 2 роки 1 місяць 26 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2018 року близько 14 год. ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку по АДРЕСА_2, помітив потерпілу ОСОБА_2, яка залишила велосипед «АИСТ» з сумкою, у якій знаходились грошові кошти в сумі 13707 грн. 92 коп., грошові кошти в сумі 660 грн. та мобільний телефон «BRAVIS A 506», які ОСОБА_4 вирішив викрасти.

Так, діючи повторно, умисно, з корисливими метою та мотивом, ОСОБА_4, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_2 відійшла від велосипеда та зайшла в двір, відкрито викрав велосипед «АИСТ» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1438 від 11.09.2018 року 1408 грн. 33 коп., належний ПАТ «Укрпошта» з сумкою, у якій знаходились грошові кошти в сумі 13707 грн. 92 коп., належні ПАТ «Укрпошта» та грошові кошти в сумі 660 грн. та мобільний телефон «BRAVIS A 506» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1438 від 11.09.2018 року 1305 грн., належні ОСОБА_2, та не зважаючи на зауваження потерпілої щодо припинення злочинних дій, ОСОБА_4 діючи відкрито довів свій злочинний умисел до кінця та з вищезазначеним викраденим майном покинув місце вчиненого злочину і розпорядився даним відкрито викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_4 відкрито викрав майно ПАТ «Укрпошта» на загальну суму 15116 грн. 25 коп. та майно ОСОБА_2 на загальну суму 1965 грн., спричинивши даним потерпілим майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що 23 серпня 2018 року він перебував по вулиці Ярослава Мудрого в м. Лубни, біля податкової інспекції, коли побачив, як поштарка, як пізніше виявилося ОСОБА_2, залишила біля будинку велосипед жовтого кольору із сумкою на ньому. Після цього він підійшов до даного велосипеду та забрав його разом із сумкою, сівши на даний велосипед та поїхавши на ньому з місця події. При цьому, не бачив щоб потерпіла ОСОБА_2 вибігала та щось йому вслід кричала та не бачив, щоб за ним хтось гнався. Позаду чув якісь крики, однак не зрозумів чи то йому кричали, чи ні. Він викрав сумку із газетами та коштами, можливо там був і мобільний телефон, оскільки він все спалив, крім грошей, які забрав собі, а велосипед залишив у кущах. Гроші точно не перераховував, однак сума, що там була, могла відповідати тій сумі, яка вказана в обвинувальному акті та цивільних позовах. Викрадені кошти витратив на власні потреби. Частину грошей він в подальшому видав працівникам поліції, а частину грошей дав ОСОБА_5, дитині ОСОБА_6, із якою він спільно сім'єю проживає без реєстрації шлюбу, частину коштів в сумі 2000 грн. він віддав ОСОБА_7, перед яким мав борг. Вказав, що цивільні позови потерпілих визнає.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину за зміненим обвинуваченням згідно зміненого обвинувального акту від 10.12.2018 року за обставин, викладених у мотивувальній частині вироку також підтверджується наступним :

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 23.08.2018 року близько 14 год. вона вийшла із податкової, що в м. Лубни та побачила як чоловік, як пізніше виявилося ОСОБА_4, підозріло дивився на її велосипед. Потім вона зайшла у справах до під'їзду одного будинку, залишивши велосипед із сумкою, у якій були її особисті грошові кошти в сумі 660 грн., грошові кошти ПАТ «Укрпошта» в сумі 13 707, 92 грн., її мобільний телефон Бравіс, газети, журнали та два гаманці, на вулиці біля паркану. Через деякий час почула як торохкотить велосипед, вийшла та побачила як ОСОБА_4 схопив велосипед, на якому була сумка, та поїхав на ньому, а вона почала йому кричати, щоб той зупинився, казала що його «посадять» за це, якийсь чоловік погнався за ОСОБА_4, однак не наздогнав та ОСОБА_4 не відреагував на її крики. Коли вона кричала ОСОБА_4, щоб той припинив свої злочинні дії, обвинувачений обертався в її сторону, однак розпочатих дій не припинив та поїхав на велосипеді далі. Як вона побачила, що ОСОБА_4 схопив велосипед між ними була відстань приблизно 5 метрів. Спочатку ОСОБА_4 котив в руках велосипед, а потім сів на нього та поїхав, як кричала до обвинуваченого, то останній чув ці її слова. На даний час викрадене у неї майно не повернуте та завдану злочином шкоду їй взагалі не відшкодовано;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснювала, що спільно проживає із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У серпні 2018 року ОСОБА_4 сказав їй, що йому віддали борг і він надав її дочці грошові кошти на суму 2000 грн. Як довідалася, що насправді сталося, взяла кредит та вони віддали грошові кошти на суму 2500 грн. потерпілому ПАТ «Укрпошта»;

-заявою потерпілої ОСОБА_2 від 23.08.2018 року про відкрите викрадення у неї майна, а саме : велосипеда, грошових коштів та мобільного телефону (а.с. 48);

- заявою представника ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_3 від 27.08.2018 року про відкрите викрадення майна ПАТ «Укрпошта» у листоноші, а саме велосипеду та грошових коштів в розмірі 13707,92 грн. (а.с. 50);

- актом інвентаризації від 23.08.2018 року та повідомленням від 23.08.2018 року, згідно яких встановлення факт нестачі коштів ПАТ «Укрпошта», які 23.08.2018 року відкрито викрав у листоноші ОСОБА_2 ОСОБА_4, на суму 13707,92 грн. (а.с. 51-52);

- довідкою ПАТ «Укрпошта» від 28.08.2018 року, інвентаризаційним описом основних засобів, паспортом з гарантійним талоном на велосипед, згідно яких велосипед «АИСТ», який відкрито викрав у листоноші ОСОБА_2 ОСОБА_4, перебуває на балансі ПАТ «Укрпошта» з балансовою вартістю 976,51 грн. (а.с. 53-56);

- актом службового розслідування по факт викрадення грошових коштів у листоноші ОСОБА_2 від 6.09.2018 року та наказом на проведення даного службового розслідування від 23.08.2018 року (а.с. 58-61);

- протоколом огляду місця події від 23.08.2018 року, а саме ділянки місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2, звідки ОСОБА_4 було відкрито викрадено майно у ОСОБА_2 (а.с. 79-83);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 24.08.2018 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_4 як такого, який 23.08.2018 року відкрито викрав належне їй та ПАТ «Укрпошта» майно (а.с. 88 - 91);

- протоколом огляду від 24.08.2018 року, в ході якого неповнолітня ОСОБА_5 у присутності законного представника матері ОСОБА_6, видала працівникам поліції 1500 грн., які їй 23.08.2018 року дав ОСОБА_4, які він відкрито викрав у ОСОБА_2 та які належать ПАТ «Укрпошта» (а.с. 92-95);

- протоколом огляду від 24.08.2018 року, в ході якого ОСОБА_4 видав працівникам поліції 1100 грн. та велосипед, які він 23.08.2018 року відкрито викрав у ОСОБА_2 та які належать ПАТ «Укрпошта» (а.с. 96- 102);

- протоколом огляду від 24.08.2018 року, в ході якого ОСОБА_4 видав працівникам поліції одяг, у якій він був вдягнений 23.08.2018 року, коли відкрито викрав у ОСОБА_2 належне їй та ПАТ «Укрпошта» майно (а.с. 103 - 107);

- висновком експерта від 11.09.2018 року № 1438, згідно якого вартість відкрито викрадених ОСОБА_4 : належного ПАТ «Укрпошта» велосипеда «АИСТ» може складати 1408,33 грн., належного ОСОБА_2 мобільного телефону «BRAVIS A 506» може складати 1305 грн. (а.с. 115-121 );

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.09.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, в ході якого ОСОБА_4 розповів та показав як саме він вчинив відкрите викрадення майна у ОСОБА_2 23.08.2018 року, а саме як він спочатку побачив жінку, яка на велосипеді від'їздила від податкової інспекції в м. Лубни та він вирішив заволодіти даним велосипедом із сумкою, яка була на ньому. Після чого, коли дана жінка залишила велосипед на вулиці за зайшла до будинку, він швидко сів на даний велосипед , на якому була сумка, та почав рух на ньому та в цей час вибігла дана жінка та почала гнатися за ним, при цьому кричала йому, щоб він повернув велосипед та речі на ньому. При цьому він не зупинився та продовжив рух через вулицю Г.Тютюнника та таким чином доїхав до центрального пляжу р. Сула, де під деревами залишив даний велосипед. У сумці виявив грошові кошти близько 14 000 грн. купюрами по 500, 100 та 50 грн. та окремо грошові кошти в сумі близько 700 грн., а також мобільний телефон Бравіс, які забрав з собою, а сумку із газетами в ній - спалив. Грошові кошти використав на власні потреби. Так, 2000 грн. віддав дитині його співмешканки ОСОБА_6. Ще 2000 грн. віддав ОСОБА_7, перед яким мав борг. Викрадений телефон Бравіс він продав. (а.с. 122-125);

- цифровим носієм інформації СД-Р диском із камер відеоспостереження Лубенської ОДПІ та протоколом його огляду, на якому зафіксовано як 23.08.2018 року в період часу з 14-00 год. до 14-30 год. біля Лубенської ОДПІ стоїть велосипед жовтого кольору із сумкою на ньому та до нього виходить потерпіла ОСОБА_2 та в цей час на дане місце підходить ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2 забирає даний велосипед із сумкою, а ОСОБА_4 йде за нею. У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_4 визнати той факт, що на даному відеозаписі зображені вони (а.с. 128-132);

- цифровим носієм інформації СД-Р диском із камер відеоспостереження магазину «Хвилинка», що в м. Лубни та протоколом його огляду, на якому зафіксовано як 23.08.2018 року в період часу з 14-00 год. до 14-30 год. біля магазину «Хвилинка» за адресою м. Лубни вул. Я.Мудрого, 36 в сторону стадіону спочатку проходить ОСОБА_4, а потім ОСОБА_4 на велосипеді жовтого кольору із сумкою на ньому проїздить повз даний магазин. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав той факт, що на даному відеозаписі зображений він (а.с. 133-137);

Суд вважає, що фактичне часткове визнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України є способом захисту обвинуваченого з метою зменшення обсягу кримінальної відповідальності за вчинене.

При цьому, суд враховує наступне.

Так, обвинувачений в судовому засіданні пояснював, що він не розумів, що при викраденні майна був кимось помічений, а тому з його показань фактично вбачається, що він вважає, що вчинив крадіжку, а не грабіж.

Суд не погоджується із даною позицією сторони захисту з огляду на наступне.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Під час досудового розслідування в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_4, будучи підозрюваним, пояснював, що його дії, пов'язані із заволодінням майна потерпілої на початку вчинення злочину вчинялися непомітно для потерпілої, тобто таємно. Однак в ході вчинення злочину та до моменту, коли злочин було закінчено, тобто коли обвинувачений отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном, дії ОСОБА_4 були помічені потерпілою, яка намагалася повернути своє майно, кричала до нього, що він усвідомлював, та, не дивлячись на це, ОСОБА_4 не зупинився та довів злочин до кінця, оскільки він пояснював, що побачив як потерпіла кричить до нього та женеться за ним. Суд вважає, що у даному випадку ОСОБА_4 усвідомлював, що його дії сприймаються потерпілою як злочинні та пов'язані із заволодіння майна потерпілої, а тому злочин, який розпочався як крадіжка, був завершений як грабіж.

Викладене також узгоджується та підтверджується показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка пояснювала, що кричала ОСОБА_4 щоб він зупинився та ОСОБА_4 це чув, однак не зупинився та із викраденим майном на велосипеді зник з місця події.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду по справі № 192/2621/16-к висловленою у постанові від 15.03.2018 року.

Таким чином, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України поза розумним сумнівом.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставини справи, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки обвинуваченим частково на суму 2500 грн. згідно касового ордеру від 13.09.2018 року про що зазначено у цивільному позові ПАТ «Укрпошта», відшкодовано завдану потерпілому ПАТ «Укрпошта» майнову шкоду.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною справи, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є рецидив злочинів, оскільки ним вчинено новий умисний злочин як особою, яка має судимість за умисний злочин (ст. ст. 115, 263 КК України згідно вироку від 23.12.2003 року).

Таким чином, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного ОСОБА_4, який раніше судимий, вину в скоєному визнав частково, за місцем проживання характеризується негативно, те, що частину майна, яке відкрито викрав обвинувачений, потерпілому ПАТ «Укрпошта» має бути повернуто за вироком суду, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують його покарання, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі.

Враховуючи обставини вчиненого злочину, особу винного, думку потерпілої та представника потерпілого, склад та вартість відкрито викраденого у потерпілих майна, те, що завдана майнова шкода потерпілому «ПАТ «Укрпошта» відшкодована частково, а потерпілій ОСОБА_2 завдана шкода не відшкодована взагалі, час, який пройшов після звільнення обвинуваченого з місць позбавлення волі умовно - достроково до вчинення даного злочину, висновок досудової доповіді відділу пробації, підстав для застосування відносно обвинуваченого ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

При цьому часткове відшкодування завданої шкоди на суму 2500 грн., те що за вироком суду потерпілому ПАТ «Укрпошта» має бути частково повернуто майно, а саме велосипед, 1500 грн. та 1100 грн., конкретні обставини вчинення злочину та ставлення винного до вчиненого, який також в судовому засіданні попрохав вибачення у потерпілих судом вже враховано при призначенні ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили необхідно застосувати тримання під вартою для забезпечення виконання вироку суду, враховуючи, що судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по проведеній по справі експертизі.

По справі потерпілим ПАТ «Укрпошта» заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди на суму 11207,92 грн., а саме вартості відкрито викрадених грошових коштів юридичної особи, за виключення вже повернутих 2500 грн. згідно касового ордеру від 13.09.2018 року, які залишаються невідшкодованими. (а.с. 19-21).

Суд вважає за необхідне цивільний позов про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позов про відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню на суму 8607,92 грн. (11207,92 грн. - 1100 грн. - 1500 грн.), тобто в розмірі відкрито викрадених обвинуваченим грошових коштів ПАТ «Укрпошта», які станом на час розгляду справи залишаються неповернутими за виключенням грошових коштів на суму 2600 грн. (1500 грн. + 1100 грн.), які підлягають поверненню ПАТ «Укрпошта» за даним вироком.

Як зазначив в судовому засіданні представник потерпілого ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_3, у позові враховано добровільно відшкодовані обвинуваченим кошти на суму 2500 грн., однак не враховано грошові кошти, визнані речовими доказами на суму 1100 грн. та 1500 грн., які мають бути повернуті за результатами розгляду справи та в ціну цивільного позову не включалася вартість велосипеда, який також має бути повернутий потерпілому за наслідками розгляду даної справи.

Крім цього, потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди на суму 2660 грн., яка складається із вартості відкрито викрадених мобільного телефона «BRAVIS A 506» на суму 2000 грн. та грошових коштів на суму 660 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди. Наявність та розмір моральної шкоди потерпіла обгрунтовувала тим, що внаслідок відкритого викрадення майна, а саме грошових коштів та мобільного телефону, вона була позбавлена права власності на належне їй майно протягом тривалого часу, без телефону не могла спілкуватися, що необхідно для виконання службових обов'язків, а придбати новий мобільний телефон вона не має можливості через відсутність необхідних для цього коштів (а.с. 32).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині вимог про відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню частково на суму 1965 грн., а саме в розмірі викрадених грошових коштів, що належали потерпілій на суму 660 грн. та дійсної вартості викраденого у потерпілої телефону в сумі 1305 грн., що встановлено висновком проведеної по справі експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у: п.2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, п.3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає задоволенню частково в розмірі 1000 грн. При цьому суд вважає, що моральна шкода, заподіяна потерпілій ОСОБА_2, полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з відкритим викраденням її майна. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна вчиненням умисного злочину, глибину душевних страждань потерпілої, вимушеність змін в організації потерпілою свого життя, яка через вчинення грабежу її майна була позбавлена права власності на належне їй майно протягом тривалого часу та залишається позбавленою його на час прийняття даного рішення, вимоги розумності і справедливості.

Керуючись ст. 374 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 застосувати до набрання вироком законної сили тримання під вартою, взявши його негайно під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу взяття під варту з 29.12.2018 року.

Цивільний позов ПАТ «Укрпошта» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрпошта» 8607 грн. 92 коп. майнової шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1965 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, а всього 2965 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи № 1438 від 11.09.2018 року в сумі 858 грн. (а.с. 114).

Речові докази по справі : грошові кошти в сумі 1500 грн. - повернути ПАТ «Укрпошта» як йому належні, грошові коши в сумі 1100 грн. - повернути ПАТ «Укрпошта» як йому належні, велосипед «АИСТ» - повернути ПАТ «Укрпошта» як йому належний, футболку та пару кросівок - повернути ОСОБА_4 як йому належні. (а.с. 108-111).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_4, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Ю.А. Іващенко