Ухвала суду № 79048773, 26.12.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2464/18

У Х В А Л А

26 грудня 2018 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Ніколової С.В. , з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В., з участю заявника ОСОБА_1, представника відділу ДВС Стаднічука В.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення державного виконавця,

встановив:

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання дії державного виконавця Волочиського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області незаконними та протиправними в частині накладення арешту на майно, скасування постанови про арешт майна та заборону його відчуження від 07.09.2016 року у виконавчому провадженні № 48020502, а також зобов'язання відділу ДВС вилучити запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

07 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Волочиського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області незаконними та протиправними в частині звернення стягнення на його доходи, визнання незаконною та скасування постанови від 31.10.2018 року у виконавчому провадженні № 48020502 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

В обґрунтування поданих скарг посилається на те, що державний виконавець до 27.11.2018 року не мав підстав для винесення постанови про звернення стягнення на його доходи, оскільки не пройшов строк оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, який слід обчислювати з дня отримання ним копії такої постанови - 16.11.2018 року. Також вважає, що арешт на належну йому квартиру, яка є єдиним його житлом, накладено всупереч положенням ч. 7 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 07 грудня 2018 року дані скарги були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подані ним скарги, просив їх задовольнити.

Представник відділу ДВС Стаднічук В.С. в судовому засіданні проти скарг заперечив, вважає оскаржувані постанови та дії державного виконавця законними та обґрунтованими.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи стягувач повідомлений належним чином.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарг та матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до висновку, що скарги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на виконанні Волочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться виконавчий лист №671/1624/14-ц, виданий 17.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованості за договором від 07.11.2012 року, яка виникла станом на 20 травня 2014 року, в розмірі 5700 грн. 56 коп. по кредиту, 2017 грн. 74 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1404 грн. 63 коп. заборгованості за відсотками, 4210 грн. 18 коп. заборгованості за комісією, а також 243 грн. 60 коп. понесених судових витрат.

06 липня 2015 року державним виконавцем Волочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48020502.

07 вересня 2016 року державним виконавцем Волочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пантелімоном А.В. у виконавчому провадженні № 48020502 було винесено постанову про арешт майна (квартиру АДРЕСА_1) та заборону його відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Частиною 5 цієї статті визначено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 48 Закону № 1404-VIII, чинною на час розгляду скарги, встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Законом України "Про виконавче провадження" (ч. 7 ст. 52) в редакції, що діяла на час винесення постанови від 07.09.2016 року про арешт майна (квартиру АДРЕСА_1) та заборону його відчуження, було встановлено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Сума стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 48020502 становить 13576 грн. 71 коп., тобто не перевищує 10 мінімальних розмірів заробітної плати (1450 грн. х 10 = 14500 грн.), згідно вимог Закону, що діяв на час винесення оскаржуваної постанови. Дана сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням не перевищує і встановленого чинним на даний час Законом № 1404-VIII аналогічної заборони звернення стягнення на єдине житло боржника у разі якщо, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (3723 грн. х 10 = 37230 грн.).

З врахуванням вищенаведеного, а також враховуючи, що у власності ОСОБА_1 перебуває єдине житло, сума яка визначена державним виконавцем до стягнення, є меншою 10 мінімальних розмірів заробітної плати, суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення ним постанови від 07.09.2016 року про арешт майна боржника ОСОБА_1, тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, суд також приймає до уваги, що арешт на єдине житло боржника фактично передує зверненню стягнення на це майно.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем 31 жовтня 2018 року в рамках виконавчого провадження № 48020502 також була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1, у якій зазначено, що боржник ОСОБА_1 працює у Волочиському КП ЖЕК та отримує дохід. Зобов'язано Волочиське КП ЖЕК здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу.

Стаття 68 Закону № 1404-VIII встановлює, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, уст анові, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не було виявлено коштів боржника у національній та іноземній валютах, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, а тому ним правомірно винесена постанова від 31.10.2018 року у виконавчому провадженні № 48020502 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

На підставі наведених вище доводів, а також відповідно до вимог закону про обов'язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України), суд приходить до висновку, що орган ДВС в цій частині діяв в межах своїх повноважень і не вбачає порушень прав чи свобод скаржника при виконанні рішення суду.

Посилання ОСОБА_1 на те, що оскаржувана ним постанова від 31.10.2018 року прийнята передчасно до закінчення строку оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження підтвердження в судовому засіданні не знайшли, та не узгоджуються з нормами Закону України "Про виконавче провадження". Пояснення представника ДВС про те, що на адресу боржника надсилалися копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, боржником в судовому засіданні не були спростовані.

На підставі викладеного, керуючись 12, 81, 258-261, 447, 451 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Волочиського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Пантелімона А.В. в частині накладення арешту на майно у виконавчому провадженні № 48020502 неправомірними.

Зобов'язати державного виконавця Волочиського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Пантелімона А.В. скасувати постанову про арешт майна та заборону його відчуження від 07.09.2016 року у виконавчому провадженні № 48020502.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та протиправними дій державного виконавця Волочиського РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області в частині звернення стягнення на доходи боржника, визнання незаконною та скасування постанови від 31.10.2018 року у виконавчому провадженні № 48020502 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника відмовити.

Апеляційна скарга подається на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 30 грудня 2018 року.

Суддя: