Рішення № 79045712, 03.01.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1387/18

Провадження № 2-о/188/1/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Гречко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за уточненою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Петропавлівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини ,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з даною заявою , в якій зазначає про наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р., помер його батько - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть від 05.01.1998 р., серії НОМЕР_2), після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1, який належав спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 22.06.1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Петропавлівської районної ради народних депутатів №263 від 07.09.1988 року.

Родинний зв'язок заявника зі спадкодавцем підтверджується копією свідоцтва про його народження , серії НОМЕР_3

За життя батько заявника заповіту не складав, що підтверджується довідкою Дмитрівської сільської ради від 10.08.2018 р., №1207.

Згідно з довідкою Дмитрівської сільської ради від 10.08.2018 р., №1206 на день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав один.

Сестри Заявника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька на користь заявника, про що подали нотаріальній конторі заяви про відмову від спадщини (копії додаються).

Актом, складеним депутатом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 03.08.2018 р., підтверджується, що заявник, починаючи з листопада 1997 року та по цей час проживає у житловому будинку батька, після смерті ОСОБА_2, його син ОСОБА_1, поховав його за власний рахунок.

Також вказана обставина підтверджується тим, що у паспорті заявника є відмітка про реєстрацію його місця проживання (починаючи з 28.10.1999 р.) у будинку батька за адресою АДРЕСА_2

Свідки, що поставили підписи у вказаному акті, можуть підтвердити вказані в ньому обставини в суді.

Отже , заявник фактично вступив в управління та володіння майном його батька ОСОБА_2, і на даний час проживає у його житловому будинку, володіє ним та користується.

15.08.2018 р., заявник особисто звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з питання оформлення своїх спадкових прав. Однак, нотаріус своєю постановою від 15.08.2018 р., відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, вказавши, що строк для прийняття спадщини ним пропущено.

Таким чином, заявник не має можливості іншим способом (крім як за рішенням суду) встановити факт вступу в управління та володіння спадковим майном, з метою отримання в Петропавлівській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, в якому він проживає близько 19 років.

У якості зацікавленої особи по даній справі має виступати саме Петропавлівська державна нотаріальна контора, оскільки судове рішення по вказаній справі про встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном стане підставою для видачі йому вказаною установою свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат по даній справі складає 352,40 грн., = 0,2 Х 1762 грн. (розмір прожиткового мінімуму на 1 працездатну особу станом на 01.01.2018 р.).

Заявник підтверджує, що ним не подано інших заяв з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Просить суд :

1. Прийняти дану заяву до розгляду.

2. Встановити факт вступу заявника - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року згідно свідоцтва про смерть від 05.01.1998 р., серії НОМЕР_2) на час відкриття спадщини

В судове засідання сторони не з"явилися. В своїх заявах просять суд справу розглянути без їхньої участі. Позивач позов підтримує , відповідач позов визнає .

В зв"язку з цим , суд ухвалив справу розглянути без участі сторін у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено , що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 22.06.1990 р. будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 ( свідоцтво про смерть НОМЕР_4 , видане 05.01.1998 р. виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ) .

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та заявником підтверджується копією свідоцтва про його народження , серії НОМЕР_5 , видане 11.11.1957 р. Дмитрівською с/р Петропавлівського району Дніпропетровської області .

Довідками Дмитрівської сільської ради від 10.08.2018 р. ( вих. № № 1207 та 1208 ) підтверджується той факт , що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований сам , проживав в АДРЕСА_4 Заповіту останній не посвідчував.

Спадкоємці першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовилися від своєї частки у спадщині , про що свідчать їхні заяви на ім"я Петропавлівської нотаріальної контори .

Актом обстеження житлових - побутових умов від 03.08.2018 р. зазначається , що з листопада 1997 р. на дату смерті ОСОБА_2 разом з останнім проживав його син - ОСОБА_1 , тобто заявник по справі. Після смерті спадкодавця заявник поховав його за власний рахунок , постійно проживає та господарює в будинку покійного батька .

Постановою державного нотаріуса Петропавлівської ДНК заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 по тим підставам , що останній пропустив строк на прийняття спадщини ( не був зареєстрований в будинку спадкодавця ) .

Відповідно до положень, які містяться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються за правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР у редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, коло спадкоємців за законом, відмова від спадщини.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як встановлено судом заявник відповідно до ст. 529 ЦК УРСР є спадкоємцем за законом першої черги.

За змістом ст. ст. 548 , 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із змісту вказаних норм вбачається, що необхідність встановлення факту спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини ЦК УРСР не передбачалось.

Вирішальне значення мав вступ в управління або володіння спадковим майном чи звернення до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із вищезазначених доказів, наданих заявником вбачається, що він до смерті свого батька проживав з ним однією сім'єю та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, має правовстановчі документи на спірний будинок , в якому зареєстрований та проживає по теперішній час, крім того володіє та користується майном, яке належало померлому.

Інші спадкоємці першої черги за законом від спадщини відмовилися . Наявність заповіту згідно інформації, наданої сільською радою , відсутня . Спадкова справа не заводилась.

З огляду на викладене та враховуючи те, що заявник фактично прийняв спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном, як це було передбачено нормами ЦК УРСР, заява підлягає задоволенню.

Також суд дійшов висновку, що заінтересовану особу слід звільнити від сплати судових витрат.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст ст. 4, 5, 13, 81, 141 206, 263-265, 315-319 , 354 ЦПК України , ст .ст.524, 529 , 549 , 549 ЦК УРСР , суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Петропавлівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини задовольнити .

Встановити факт прийняття заявником - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) спадщини , що залишилася після смерті його батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року згідно свідоцтва про смерть від 05.01.1998 р., серії НОМЕР_2) щляхом вступу в управління та володіння спадковим майном .

Заінтересовану особу звільнити від сплати судових витрат , які поніс заявник при розгляді справи .

Копію рішення невідкладно направити сторонам .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Петропавлівський районний суд. Особи , які були відсутні під час прийняття судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з часу отримання його копії .

Суддя М. П. Полубан