Рішення № 79041661, 21.09.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.09.2018 Єдиний унікальний номер 205/3993/18

Єдиний унікальний номер 205/3993/2018

Провадження № 2/205/2314/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 червня 2018 року поштою направила до суду позов до відповідачів ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який надійшов до суду 11 червня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2018 року цивільна справа була прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2018 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення несплаченого страхового відшкодування в розмірі 41 738 гривень 74 коп. було закрито.

Позивач у своєму позові, заяві про зменшення позовних вимог та заяві про часткову відмову від позовних вимог, а також відповіді на відзив посилалася на те, що позивачеві на праві приватної власності належить автомобіль марки «Рено», державний номер НОМЕР_1. 08 лютого 2018 року на вул. Набережна Заводська у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено», державний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_3 В результаті вищезазначеної пригоди автомобілю, належному ОСОБА_1, завдано механічних пошкоджень. Для визначення розміру шкоди судовим експертом Дроздовим Ю.В. проведена експертиза транспортного засобу та висновком судової автотоварознавчої експертизи № 3802/18/18 від 21 березня 2018 року, вартість збитку становить 50 385 гривень 56 коп., який складається з вартості відновлювального ремонту у розмірі 48 193 гривень 64 коп. та втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 2 191 гривні 92 коп. Цивільно-правова відповідальність водія, що скоїв ДТП, застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі страхового полісу № АК/9875827 на суму 100 000 гривень, франшиза складає 2 000 гривень. Страховою компанією у строки, визначені законом, страхове відшкодування власнику пошкодженого майна сплачено не було. Позивач у заяві від 10 липня 2018 року, яка надійшла до суду 16 липня 2018 року, зазначила, що ОСОБА_2 після подання позову сплатив позивачу франшизу у розмірі 2 000 гривень, а заявою від 19 липня 2018 року, яка надійшла поштою до суду 25 липня 2018 року, відмовилась від позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування з ПАТ «НАСК «Оранта» у зв'язку із сплатою сум страхового відшкодування. Позивач у своїх уточнених позовних вимогах просила суд стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень та стягнути з ОСОБА_2 втрату товарного вигляду автомобіля у розмірі 2 191 гривні 92 коп. і витрати за проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 500 гривень, а також стягнути з відповідачів на свою користь судовий збір. Представник позивача у своїй заяві до суду просив розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» у встановлений строк надав суду відзив, у якому зазначив, що позивач звернулась до страхової компанії 09 лютого 2018 року із письмовим повідомленням про ДТП. 20 лютого 208 року відповідач направив представника для огляду пошкодженого транспортного засобу, що належить позивачу. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача витрат за проведення авто товарознавчої експертизи. Страхове відшкодування у розмірі 39 813 гривень 73 коп. сплачено на користь ОСОБА_1 добровільно у досудовому порядку без отримання страховиком копії ухвали про відкриття провадження у справі. Окрім цього, відповідач заперечував щодо розміру адвокатського гонорару (витрат на правничу допомогу) та зазначив, що він є таким, що не співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконаних робіт, а також ціною позову. Просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги та вирішити питання про розподіл вказаних витрат між сторонами. Представник відповідача у своїй заяві просила розглянути справу без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 про час та дату судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, відзив на позов суду не надав. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Рено», державний номер НОМЕР_1 (а.с. 8).

08 лютого 2018 року в районі будинку № 33а на вул. Набережна Заводська у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено», державний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_3

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 205/1166/18 від 02 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с. 7).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/9875827 (а.с. 9).

09 лютого 2018 року позивач звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про здійснення страхового відшкодування (а.с. 10).

10 лютого 2018 року за реєстровим № 1802 ПАТ «НАСК «Оранта» було отримано повідомлення про ДТП (а.с. 11).

20 лютого 2018 року ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснено огляд транспортного засобу, про що було складено відповідний протокол (а.с. 52).

Висновком експерта було визначено, що вартість матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП складає 41 738 гривень 74 коп., розмір втрати товарної вартості автомобіля складає 2 191 гривні 92 коп. (а.с. 12-16).

Вартість виконання послуг судового експерта авто товарознавчого дослідження щодо визначення суми матеріальної шкоди та складання висновку становить 1 500 гривень (а.с. 22).

Також, відповідачем ОСОБА_2 позивачеві було сплачено франшизу у розмірі 2 000 гривень.

16 травня 2018 року позивач звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою, в якій повторно просила виплатити їй страхове відшкодування (а.с. 53).

14 червня 2018 року страховою компанією було виготовлено розрахунок страхового відшкодування (а.с. 56), а 20 червня 2018 року затверджено страховий акт № ОЦВ-18-04-1802/2 (а.с. 55).

25 червня 2018 року ПАТ «НАСК «Оранта» на ім'я позивача було здійснено виплату страхового відшкодування двома заявами про видачу готівки у розмірі 32 711 гривень 24 коп. та 7 102 гривень 49 коп., а всього 39 813 гривень 73 коп. (а.с. 42, 43).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальний збиток - втрата товарної вартості автомобіля у розмірі 2 191 гривні 92 коп.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог унаслідок їх часткового задоволення відповідачем ОСОБА_2 у розмірі 2 000 гривень та відповідачем ПАТ «НАСК «Оранта» у розмірі 39 813 гривень 73 коп.

ПАТ «НАСК «Оранта» у своєму відзиві на позов просила суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат відмовити позивачеві у стягненні витрат на проведення судової авто товарознавчої експертизи, оскільки відповідачем самостійно було здійснено оцінку завданої позивачеві шкоди, та зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, оскільки сума, яку ОСОБА_1 просить стягнути на її користь, є безпідставно завищеною, а її вимоги про стягнення страхового відшкодування страховою компанією було задоволено незалежно від подання позову до суду, тому позов є передчасно поданим.

Однак, суд не може прийняти до уваги заперечення ПАТ «НАСК «Оранта», що позовні вимоги було задоволено добровільно, до отримання ухвали про відкриття провадження, оскільки ч. 3 ст. 142 ЦПК України встановлено, що судові витрати підлягають відшкодуванню у разі відмови позивача від позову унаслідок задоволення його вимог відповідачем після пред'явлення позову, тобто законодавець встановлює в якості виникнення підстав для відшкодування судових витрат сам факт пред'явлення позову до суду.

Крім того, в матеріалах справи є докази первинного звернення позивача до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 10) та повторного звернення 16 травня 2018 року (а.с. 53), на яке ПАТ «НАСК «Оранта» жодної відповіді позивачеві не надала. З позовом до суду ОСОБА_1 звернулась лише 11 червня 2018 року, тобто майже через місяць після звернення до страхової компанії із заявою від 16 травня 2018 року.

Позивач направила позов до суду 06 червня 2018 року, до суду він надійшов 11 червня 2018 року, ухвалою від 18 червня 2018 року цивільна справа була прийнята до розгляду, а грошові кошти страховою компанією було перераховано ОСОБА_1 лише 25 червня 2018 року, тобто після пред'явлення позову. Таким чином, суд приходить до висновку, що судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

У своєму уточненому позові позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 1 500 гривень, які нею були сплачено за квитанцією від 21 березня 2018 року (а.с. 22).

До ОСОБА_2 позивачем було заявлено вимоги про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 4 191 гривні 92 коп., згодом позовні вимоги внаслідок часткового погашення завданої шкоди, було зменшено до 2 191 гривні 92 коп.

Таким чином, для розрахунку розміру судових витрат, які підлягають стягнення з ОСОБА_2, судом за розрахункову складову приймається сума у розмірі 2 191 гривні 92 коп., адже стосовно цього відповідача позивачем після часткового погашення суми шкоди, позовні вимоги були уточнено, тому положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України застосовані бути не можуть.

Що стосується НАСК «Оранта», то в первинній редакції позову позивач просила стягнути на свою користь страхову виплату у розмірі 41 738 гривень 74 коп. страховою компанією на її користь було здійснено страхову виплату у розмірі 39 813 гривень 73 коп. У своїй заяві, поданій до суду 25 липня 2018 року, яка ухвалою суду від 30 липня 2018 року була задоволена, ОСОБА_1 повністю відмовилась від позовних вимог про стягнення страхового відшкодування.

Таким чином, хоча ПАТ «НАСК «Оранта» вимоги було задоволено частково, позивач повністю у цій частині відмовилась від своїх позовних вимог, тому для розрахунку розміру судових витрат, які підлягають стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта», судом за розрахункову сплату приймається сума у розмірі 39 813 гривень 73 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так позивачем в обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень було надано копію договору про надання професійної правничої допомоги (а.с. 23), копію ордеру (а.с. 24), копію детального розрахунку вартості гонорару (а.с. 24 оберт), а також копію квитанції про оплату послуг (а.с. 25 оберт).

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалося вище, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач у своєму уточненому позові ставить вимоги про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» витрат на професійну правничу допомогу, з ОСОБА_2 витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 500 гривень, судовий збір у розмірі 705 гривень стягнути з обох відповідачів.

Разом з тим, понесені позивачем судові витрати повинні стягуватися з обох відповідачів пропорційно заявленим і задоволеним до них вимогам, але як зазначалося вище, позивач просить стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» витрати на професійну правничу допомогу, а з ОСОБА_2 витрати на проведення автотоварознавчої експертизи.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 74 гривень 84 коп. (41 738 гривень 74 коп. + 2 191 гривня 92 коп. х 1 500 гривень : 43 930 гривень 66 коп. = 74 гривні 84 коп.). В іншій частині ці витрати стягненню не підлягають, оскільки позивач просила їх стягнути лише з ОСОБА_2

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях 30 липня 2018 року та 21 вересня 2018 року не брав, надавши суду заяви про розгляд справи у його відсутність (а.с. 58, 76), тому заявлена сума у 6 000 гривень є завищеною. Окрім цього, розрахунок вартості гонорару не містить детальної фіксації та опису послуг, що надаються в межах ведення відповідної судової справи, їх обсяг (витрачений час на прибуття адвоката до місця розгляду справи) і вартість (якщо окремі послуги мають різну вартість); витрати, що понесені адвокатом у зв'язку з наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи (участь у судових засіданнях, час, витрачений на складання процесуальних заяв, в яких виникла необхідність), також до матеріалів справи стороною позивача не надано підписаного акту прийнятих робіт ОСОБА_1

Оскільки фіксування судового засідання не здійснювалося, визначити фактичний час, витрачений на перебування представника в суді неможливо. Враховуючи, що представником позивача було складено заяву про зменшення позовних вимог та заяву про відмову від частини позовних вимог, відповідь на відзив, та заяви про розгляд справи без участі сторони позивача надавалися до канцелярії суду особисто, то ним було витрачено на здійснення цих дій певний час, тому суд вважає необхідним визначений розмір фіксованої ставки зменшити до 2 600 гривень. Правничу допомогу у вигляді надання клієнтові розгорнутої консультації та аналізу судової практики у розмірі 600 гривень та підготовку до суду позовної заяви у розмірі 1 500 гривень вважає обґрунтованою. За таких обставин, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 4 200 гривень. В іншій частині стягнення цих судових витрат позивачу слід відмовити, оскільки нею ставиться питання про їх стягнення лише з ПАТ «НАСК «Оранта».

Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, у зв'язку із участю у справі двох відповідачів, стягнути з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 806 гривень 40 коп. (41 738 гривень 74 коп. + 2 191 гривня 92 коп. = 43 930 гривень 66 коп.; 39 813 гривень 73 коп. х 4 200 гривень : 43 930 гривень 66 коп. = 3 806 гривень 40 коп.).

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 705 гривень. Разом з тим, судовий збір, який підлягав оплаті, при поданні цього позову, складає 704 гривні 80 коп. З урахуванням того, що ПАТ «НАСК «Оранта» вимоги позивача було задоволено після подання позову, на загальну суму 39 813 гривень 73 коп., у зв'язку з чим позивач відмовилася від своїх позовних вимог в цій частині та інших вимог щодо стягнення страхового відшкодування у розмірі 1 925 гривень 01 коп. за власним бажанням, а уточнені вимоги до ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 638 гривень 75 коп. (41 738 гривень 74 коп. +2 191 гривня 92 коп. = 43 930 гривень 66 коп.; 39 813 гривень 73 коп. х 704 гривні 80 коп. : 43 930 гривень 66 коп. = 638 гривень 75 коп.), стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 35 гривень 17 коп. (41 738 гривень 74 коп. +2 191 гривня 92 коп. = 43 930 гривень 66 коп.; 2 191 гривня 92 коп. х 704 гривні 80 коп. : 43 930 гривень 66 коп. = 35 гривень 17 коп.).

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає 2 301 гривня 93 коп. (2 191 гривня 92 коп. + 74 гривні 84 коп. + 35 гривень 17 коп. = 2 301 гривня 93 коп.), а з ПАТ «НАСК «Оранта» - 4 445 гривень 15 коп. (3 806 гривень 40 коп. + 638 гривень 75 коп. = 4 445 гривень 15 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, ч. 1 ст. 133, ст. 137, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у вигляді втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 2 191 (дві тисячі сто дев'яносто одна) гривні 92 коп., судові витрати на проведення експертизи у розмірі 74 (сімдесят чотири) гривень 84 коп., судовий збір у розмірі 35 (тридцять п'ять) гривень 17 коп., а всього 2 301 (дві тисячі триста одна) гривня 93 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, юридична адреса: 02081, м. Дніпро, вул. Здолбунівська, буд. 7-д) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 806 (три тисячі вісімсот шість) гривень 40 коп. та судовий збір у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 75 коп., а всього 4 445 (чотири тисячі чотириста сорок п'ять) гривень 15 коп.

У задоволенні інших вимог щодо стягнення судових витрат ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя: