Ухвала суду № 79041434, 26.12.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 818/1482/16

Провадження № 2-а/591/7/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про стягнення вихідної допомоги при звільненні -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про стягнення вихідної допомоги при звільненні і свої вимоги мотивує тим, що в період часу з 13.10.2010 року по 03.11.2014 року, він на підставі наказу УМВС №239 о/с, перебував на посаді заступника начальника УМВС України в Сумській області - начальником міліції громадської безпеки, а службу в органах внутрішніх справ розпочав ще з 28.04.1993 року.

27.10.2014 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №2239 о/с «По особовому складу», яким згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ та пунктом 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішило звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника УМВС України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки. На підставі вище зазначеного наказу, 03.11.2014 року УМВС України в Сумській області видало наказ №327 о/с, аналогічного змісту, про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Вище зазначені накази, були оскарженні ним до Сумського окружного адміністративного суду, а саме, 18.11.2014 року було подано адміністративний позов, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року позов ОСОБА_1 був повністю задоволений, накази про його звільнення від 27.10.2014 року №2239 о/с, та від 03.11.2014 року №327 о/с, були визнанні протиправними, суд постановив поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд постановив допустити негайне виконання постанови суди.

05.11.2015 року, на виконання постанови суду, Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 2292 о/с по особовому складу, про поновлення полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки.

06.11.2015 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 2381 о/с по особовому складу, де зазначено, що згідно з пунктами 10 та 11 розділу 11 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Управління МВС України в Сумській області начальника міліції громадської безпеки.

Враховуючи ту обставину, що 06.11.2015 року його було звільнено з підстав скорочення штатів, то відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, зі змінами від 23.12.2015 року, він мав право на отримання вихідної допомоги у розмірі 50 % від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Дана вихідна допомога не була йому виплачена при звільненні, а тому просить стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу при звільненні в розмірі 4 967 грн. 42 коп..

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в письмовій заяві позов підтримав, просить його задовольнити, справу просить розглядати без його участі та участі позивача.

Відповідач Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про день на час слухання справи повідомлено належним чином, представник в судове засідання не з'явився. В письмовому відгуку наданому до суду, просять відмовити у задоволення позову, посилаючись на те, що оскільки, ОСОБА_1 був поновлений на посаді, а наказ про його звільнення визнаний у судовому порядку протиправним та є скасованим, він не має права на одноразову грошову допомогу при звільнені. Справу просять розглядати у відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що в період часу з 13.10.2010 року по 03.11.2014 року, позивач на підставі наказу УМВС №239 о/с, перебував на посаді заступника начальника УМВС України в Сумській області - начальником міліції громадської безпеки, а службу в органах внутрішніх справ розпочав ще з 28.04.1993 року.

27.10.2014 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №2239 о/с «По особовому складу», яким згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ та пунктом 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішило звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника УМВС України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки. На підставі вище зазначеного наказу, 03.11.2014 року УМВС України в Сумській області видало наказ №327 о/с, аналогічного змісту, про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади (а.с.8).

Вище зазначені накази, позивачем ОСОБА_1 були оскарженні до Сумського окружного адміністративного суду, а саме, 18.11.2014 року ним було подано адміністративний позов, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року позов ОСОБА_1 був повністю задоволений, накази про його звільнення від 27.10.2014 року №2239 о/с, та від 03.11.2014 року №327 о/с, були визнанні протиправними, суд постановив поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд постановив допустити негайне виконання постанови суди (а.с.9-12).

05.11.2015 року, на виконання постанови суду, Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 2292 о/с по особовому складу, про поновлення полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Сумській області - начальника міліції громадської безпеки (а.с.13).

06.11.2015 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 2381 о/с по особовому складу, де зазначено, що згідно з пунктами 10 та 11 розділу 11 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Управління МВС України в Сумській області начальника міліції громадської безпеки (а.с.13).

Таким чином, оскільки 06.11.2015 року ОСОБА_1 було звільнено з підстав скорочення штатів, то відповідно до вимог ст. 44 Кодексу законів про працю України, роботодавець має сплатити працівникові вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, зі змінами від 23.12.2015 року, позивач мав право на отримання вихідної допомоги у розмірі 50 % від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до довідки УМВС України в Сумській області від 04.11.2014 року (а.с.7), загальна заробітна плата за останні шість місяців роботи ОСОБА_1 становить 59 609 грн. 11 коп.. Таким чином, середньомісячна заробітна плата становить: 59 609,11 грн. /6 місяців = 9 934 грн. 85 коп..

Враховуючи, що за період часу з 27.10.2014 року по 06.11.2015 року (рік служби), ОСОБА_1 вихідної допомоги не отримав, то відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» він мав право на отримання вихідної допомоги у розмірі - 4 967 грн. 42 коп. (50% від 9 934 грн. 85 коп.).

Дана вихідна допомога не була сплачена ОСОБА_1 при звільненні.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 229, 242-246, 264 КАС України, ст. 44, 116 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000 Сумська область, місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд.№23, Код ЄДРПОУ 08592299) про стягнення вихідної допомоги при звільненні - задоволити.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000 Сумська область, місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд.№23, Код ЄДРПОУ 08592299) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) - 4967 грн.42 коп. вихідної допомоги.

Рішення суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів в порядку, передбаченому ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 08 січня 2019 року.

СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.