Рішення № 79041077, 11.12.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/6327/18

Провадження №2/204/1742/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», треті особи 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 18066,24 грн. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 14 листопада 2017 року в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 50 хв. у м. Дніпро на вул. Надії Алексеєнко біля буд. 112 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 350905, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля RENAULT MEGAN SCENIK, реєстраційний номер Литовської республіки НОМЕР_3, під керуванням позивача. Позивач, рухаючись по вул. Надії Алексеєнко у напрямку вул. Криворізька зупинився перед пішоходним переходом для пропуску пішоходів. Рухаючись позаду автомобіля позивача у цьому ж напрямку ОСОБА_2 не обрав безпечної дистанції та швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача. Внаслідок зазначеної пригоди автомобіль RENAULT MEGAN SCENIK отримав пошкодження. Позивач на підставі довіреності мав право керувати, користуватися та розпоряджатися зазначеним автомобілем та разом із ОСОБА_2 за взаємною згодою спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідальність водія автомобіля МАЗ 350905, реєстраційний номер НОМЕР_2, на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем. Автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, через що йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 18066,24 грн. Позивач звернувся до відповідача щодо виплати страхового відшкодування, однак останній надав відповідь, у якій зазначив про неможливість перерахування суми страхового відшкодування. Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

05 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 13 квітня 2018 року відповідачем було прийняте рішення про визнання події, а саме ДТП, що сталася 14 листопада 2017 року у м. Дніпро і внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб RENAULT MEGAN SCENIK, реєстраційний номер НОМЕР_3, страховим випадком та складено страховий акт. Також, враховуючи, що позивач користується пошкодженим автомобілем на підставі довіреності, відповідач направив позивачу запит з проханням надати копію легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (власника транспортного засобу), завіреного печаткою уповноваженого реєстраційного органу разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. До надання позивачем запитуваних документів у відповідача, з метою дотримання вимог ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відсутні правові підстави для здійснення фінансових операцій з виплати страхового відшкодування.

05 листопада 2018 року представником позивача було надано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що відповідач незаконно та необґрунтовано вимагає від позивача надати додаткові документи, тобто, на думку позивача, відповідач намагається відстрочити або усунутися від виконання власного обов'язку.

19 листопада 2018 року надійшли заперечення відповідача, у яких представник відповідача вказує, що позивач помилково вважає себе власником пошкодженого транспортного засобу, оскільки він належить на праві власності іноземній юридичній особі UAB «ANOTERA», що знаходиться у м. Вільнюс. На даний час достеменно не відомо, чи не припинила зазначена юридична особа своє існування, чи не скасовано або не відкликано довіреність, яку було видано на ім'я позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

07 грудня 2018 року представник позивача надав пояснення на заперечення, згідно яких зазначає, що позивач звернувся до суду не як власник, а як володілець автомобілю. Крім того, сам відповідач звертався із запитом, на який він посилається, саме до фізичною особи ОСОБА_1, а не до юридичної особи нерезидента.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2018 року до участі у розгляді справи в якості третіх осіб було залучено ОСОБА_2 та 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, відповідно до яких не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини.

14 листопада 2017 року в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 50 хв. у м. Дніпро на вул. Надії Алексеєнко біля буд. 112 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 350905, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля RENAULT MEGAN SCENIK, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням позивача (а.с.7-8).

Автомобіль RENAULT SCENIK, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить іноземній юридичній особі UAB «ANOTERA» (Литовська республіка), яка в свою чергу надала позивачу право представляти інтереси, встановлювати та підтримувати відносини з третіми особами, а також керувати, користуватися та розпоряджатися даним транспортним засобом (а.с.6-7).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля МАЗ 350905, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким є третя особа 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, застрахована відповідачем (а.с.35).

14 листопада 2017 року позивачем складено повідомлення про ДТП за договором обов'язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.7-8).

Страховим актом №ОЦВ-17-12101/1 від 16 квітня 2018 року відповідачем прийнято рішення про виплату позивачу суми страхового відшкодування у розмірі 18066,24 грн. за шкоду завдану майну дорожньо-транспортною пригодою від 14 листопада 2017 року, оформленою за європротоколом, де винною особою є ОСОБА_2 (а.с.34).

Однак зазначену виплату страхового відшкодування відповідачем на виконання вимог ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не було здійснено через не надання позивачем копії легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (власника транспортного засобу), засвідченого печаткою уповноваженого реєстраційного органу разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. Відповідачем повідомлено позивача, що відповідно до ч.3 ст. 9 зазначеного закону ідентифікація та верифікація здійснюється у разі виникнення підозри, а тому враховуючи викладене у страховика відсутні правові підстави для здійснення фінансових операцій з виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим здійснення фінансової операції призупиняється (а.с.9-10).

Вируючи пред'явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом ч. 2 ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 991 ЦК України умовами договору страхування можуть бути передбачені підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

З дослідженого в судовому засіданні Полісу №АК/2969817 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.35) судом не встановлено наявність узгодження будь-яких підстав для відмови у здійсненні страхових виплат. Також зазначеним договором не узгоджено можливість чи необхідність витребування додаткових документів для вирішення питання для виплати суми страхового відшкодування.

Також судом враховується, що ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон N 1702-VII) визначено, що фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону N 1702-VII суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону N 1702-VІІ визначено, що верифікація клієнта - це встановлення (підтвердження) суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним, а згідно п. 18 ідентифікація - це отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних.

Відповідно до ст. 9 Закону N 1702-VII суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Однак, сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті позивачу, не дорівнює чи перевищує 150000 грн., оскільки складає лише 18066,24 грн.

Статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Враховуючи, що отримавши перелічені в Страховому акті №ОЦВ-17-12101/1 від 16 квітня 2018 року документи відповідачу їх було достатньо для вирішення питання про виплату суми страхового відшкодування, то витребування у позивача додаткових документів є безпідставним та необґрунтованим.

Також судом враховується, що відповідач у своєму листі від 16 квітня 2018 року за вих.№187-08 посилається на те, що ним було витребувано у позивача копію легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (власника транспортного засобу), засвідченого печаткою уповноваженого реєстраційного органу разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою на виконання п.3 ч.3 ст.9 Закону N 1702-VII.

Пунктом 3 ч.3 ст. 9 Закону N 1702-VII передбачено, що ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі виникнення підозри.

Однак відповідно ст.12, 81 ЦПК України відповідачем належних та допустимих доказів існування такої підозри суду не надано.

Доводи відповідача щодо того, що позивач не має права на отримання спірної суми страхового відшкодування, оскільки він не є власником транспортного засобу, якому завдана шкода в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та не відомо чи не припинило UAB «ANOTERA» своє існування, чи не скасовано або не відкликано довіреність, яку було видано на ім'я позивача, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Відповідач своїм Страховим актом №ОЦВ-17-12101/1 від 16 квітня 2018 року фактично визнав, що довіреність видана UAB «ANOTERA» на позивача не є скасованою або відкликаною та відповідно те, що UAB «ANOTERA» не припинило своє існування, а тому в даній частині доводи відповідача спростовуються самим же відповідачем, який визнав подію страховим випадком та визначив суму страхового відшкодування, яка підлягає виплаті позивачу.

Пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 судам роз'яснено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Таким чином, позивач, як представник за довіреністю UAB «ANOTERA», має право на отримання спірної суми страхового відшкодування, докази протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача, оскільки відповідач безпідставно не здійснив виплату позивачу суми страхового відшкодування, а тому з відповідача на його користь підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 18066,24 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7Д, ідентифікаційний код 00034186), треті особи 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд.23, ідентифікаційний код 38299914), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2) про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 18066 (вісімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 24 (двадцять чотири) коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: