Ухвала суду № 79041058, 20.12.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/802/16-ц

Провадження № 6/204/133/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого по рішенню у цивільній справі № 204/802/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася Державна судова адміністрація України з заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого по рішенню у цивільній справі № 204/802/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заяви зазначено, що у виконавчому листі Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2017 у справі № 204/802/16-ц зазначено, що рішення набрало законної сили 10.05.2016 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання по 10.05.2017 року. Постановою Самарського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 29.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувану зазначено, що постанова повернута у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення до виконання. Вказана постанова надійшла до ДСА України 13.06.2017 року, тобто вже після закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Дану заяву просили розглянути без участі представника Державної судової адміністрації України.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року у цивільній справі № 204/802/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - було вирішено:

-Розірвати шлюб, зареєстрований 29 травня 2010 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 268, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

-ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити прізвище - ОСОБА_2.

-Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

-Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн.

Вказане рішення суду скасоване не було та набрало законної сили 10 травня 2016 року.

На підставі вищевказаного рішення суду, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 26.04.2017 року був виданий відповідний виконавчий лист, про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн.

Разом з тим, станом на дату розгляду даної заяви, вищевказане рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року у цивільній справі № 204/802/16-ц в частині стягнення в дохід держави судового збору не виконане.

Проте, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначає, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.

Окрім того, Європейським судом з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.

В свою чергу, згідно з ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

У зв'язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом встановлено, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року у цивільній справі № 204/802/16-ц не виконане, у зв'язку з чим вбачається порушення справедливої рівноваги між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав стягувача, який має право на отримання присудженого йому рішенням суду майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає можливим визнати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними і поновити Державній судовій адміністрації України строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 204/802/16-ц, виданого 26.04.2017 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. - протягом року з дати набрання законної сили даною ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 18, 76, 77, 81, 182-183, 258-261, 352-355, 433 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого по рішенню у цивільній справі № 204/802/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними і поновити Державній судовій адміністрації України строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 204/802/16-ц, виданого 26.04.2017 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. - протягом року з дати набрання законної сили даною ухвалою суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Самсонова