Рішення № 79040467, 18.12.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № № 201/2202/18

провадження 2/201/1333/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Хандога В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» про зобов'язання відкликати лікарське свідоцтво про смерть, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», в якому просить суд зобов'язати відповідача відкликати лікарське свідоцтво про смерть № 2603 від 16.01.2018р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2. помер син позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2. за фактом раптової смерті ОСОБА_4 складений рапорт старшим інспектором черговим Шевченківського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП ОСОБА_5 відповідно до заяви, зареєстрованій в ЄО за № 55207. 26.12.2017р. в 15:19:10 на підставі рапорту 55207 внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України, номер кримінального провадження 12017040640003724. 28.12.2017р. кримінальне провадження № 12017040640003724 було закрито в зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення. В постанові зазначено, що в ході досудового розслідування лікарським свідоцтвом про смерть № 2603 від 26.12.2017р. було встановлено, що померлий ОСОБА_4 не має ознак насильницької смерті та помер внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, а саме - отруєння інших і не уточнених хімічних та отруйних речовин. Таке ж саме лікарське свідоцтво про смерть № 2603 від 26.12.2017р. було видано позивачу разом з довідкою про смерть, в якій було зазначено, як причину смерті - отруєння невідомою речовиною. 16.01.2018р. відповідачем згідно "Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть" (наказ МОЗ від 08.08.2006р. № 545) направлено в місцеві органи державної статистики лікарське свідоцтво про смерть за тим же № 2603, але з іншою датою 16.01.2018p., в якому причина смерті була, на думку позивача, безпідставно змінена на іншу "отруєння наркотичною речовиною метадоном, отруєння (вплив) наркотиками та психодислептиками (галюциногенами), не кваліфікованим в інших рубриках, намір невизначений". За викладеного позивач вважає, що лікарське свідоцтво від 16.01.2018р., виписане відповідачем містить недостовірні відомості з приводу причин смерті померлого ОСОБА_4 (ст. 277 ЦК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові та згідно доказів наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданому до суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 помер (а.с. 6, 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2. за фактом раптової смерті ОСОБА_4 складений рапорт старшим інспектором черговим Шевченківського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП ОСОБА_5 відповідно до заяви, зареєстрованій в ЖЄО за № 55207 (а.с. 9).

26.12.2017р. о 15:19:10 год., на підставі вищевказаного рапорту, внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України, номер кримінального провадження № 12017040640003724 (а.с. 10).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2603 від 26.12.2017р. (попереднє) причина смерті ОСОБА_4 вказана, як смерть внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, а саме - отруєння інших і не уточнених хімічних та отруйних речовин» (а.с. 12).

28.12.2017р. постановою слідчого Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області Данова В.О. було закрите кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040640003724 від 26.12.2017р., у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а.с. 11).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №2603 від 16.01.2018р. з приміткою «замість попереднього» зазначена уточнена причина смерті ОСОБА_4: «отруєння наркотичною речовиною метадоном, отруєння (вплив) наркотиками та психодислептиками (галюциногенами), не кваліфікованими в інших рубриках, намір не визначений» (а.с. 14).

Згідно з п. 2.6 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої Наказом МОЗ України №545 від 08.08.2006р., лікарське свідоцтво про смерть видається обов'язково з поміткою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього", "замість остаточного".

Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "попереднє" видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Після уточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво з поміткою "замість попереднього" теж у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, перший примірник якого пересилається закладом охорони здоров'я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення "попереднього" лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладах охорони здоров'я.

Лікарське свідоцтво про смерть від №2603 від 26.12.2017р. з приміткою «попереднє» було видано у зв'язку з тим, що експертом ще не було проведено додаткові дослідження і в ньому попередньо було зазначено, що причиною смерті є отруєння (вплив) інших і не уточнених хімічних та отруйних речовин, намір не визначений. Тобто не було встановлено, внаслідок дії якої ж саме отруйної речовини було спричинено смерть ОСОБА_4

В подальшому, згідно з Висновком експерта №2603, складеного на підставі постанови СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Осика М.А. від 26.12.2017р. в приміщенні судово-медичного моргу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР судово-медичний експерт ОСОБА_8, лікар, судово-медичний експерт відділу експертизи трупів КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, стаж роботи 8 років, 2-ї кваліфікаційної категорії, 5 кваліфікаційного класу, провів судово-медичну експертизу за фактом смерті гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Експертиза була почата 26.12.2017р., а закінчена 16.01.2018р. (а.с. 53 - 66).

Як зазначено у Висновку експерта №2603 стосовно зовнішнього дослідження тіла ОСОБА_4: «…Між поясом спортивних штанів та трусами, праворуч, виявлено медичний шприц об'ємом 5 см, який розташований у непошкодженій фабричній упаковці...».

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа гр. ОСОБА_4 (акт № 12707 від 28.12.2017р., отриманий 29.12.2017р.) не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

При судово-токсикологічному дослідженні крові, слинних залоз та внутрішніх органів з група гр. ОСОБА_4 (акт № 12708 від 11.12.2018р., отриманий 12.01.2018 р.,) виявлена азотовмісна речовина, якою може бути метадон. Не виявлені похідні барбітурової кислоти, фенотіазіну, 1, 4 - бенздіазепіну; морфін, кодеїн, ефедрин, трамадол, дімедрол, амітриптілін, клозапін. В доставлених слинних залозах не виявлені канабіноїди.

При експертизі трупа зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень не виявлено. При експертизі трупа виявлено: у проекції лівої ліктьової ямки, ближче до зовнішньої бічної поверхні крапкову ранку. На передній поверхні лівого стегна, у верхній третині, у проекції нижнього краю пахової складки, ліворуч, синець, на тлі якого виявлено крапкову ранку та рубець. Виявлені при експертизі трупа вищезазначені тілесні ушкодження є слідами медичних маніпуляцій (внутрішньовенних ін'єкцій). Це підтверджується такими даними: характерною локалізацією (розташування їх у проекції вен), малі розміри синців та характерні для ін'єкцій крапкові ранки.

Висновком експерта №2603 ОСОБА_8 є констатація смерті, що наступила від гострого отруєння метадоном, що підтверджується вищезгаданими ознаками, характерними для даного виду смерті та даними судово-токсикологічного дослідження крові та внутрішніх органів - даними судово-медичної експертизи трупа.

На підставі Висновку експерта №2603 було складене лікарське свідоцтво про смерть №2603 від 16.01.2018р. з приміткою «замість попереднього», в якому було зазначена уточнена причина смерті ОСОБА_4: «отруєння наркотичною речовиною метадоном, отруєння (вплив) наркотиками та психодислептиками (галюциногенами), не кваліфікованими в інших рубриках, намір не визначений».

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009р., недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, на переконання суду, посилання позивача на те, що лікарське свідоцтво про смерть №2603 від 16.01.2018р. було видане неправомірно та в ньому міститься недостовірна інформація не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували Висновок експерта, на підставі якого видано свідоцтво про смерть №2603 від 16.01.2018р. (замість попереднього), клопотання про проведення судової експертизи в рамках даної справи стороною позивача не заявлялось.

Аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги результат вирішення справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду і пов'язаних з розглядом даної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 89, 141, 211, 247, 258 - 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» про зобов'язання відкликати лікарське свідоцтво про смерть - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2018 року.

Суддя С.С. Федоріщев