Ухвала суду № 79039950, 04.01.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/27/19

Провадження № 2/496/45/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Драніков С.М.., вивчивши матеріали цивільного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту, в якій просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 321314,06 гривень.

Одночасно з позовною заявою представник позивача надав до суду заяву про відстрочення сплати судового збору в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення по справі. Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що позивач не може надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у зв'язку із важким фінансовим станом та відсутністю на даний час можливості сплатити судовий збір, оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та призначено Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик»». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2016 року № 913 здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року по 05.06.2018 року.

Перевіривши надані документи, суд вважає, що заява представника позивача про відстрочення сплати судового збору, не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заявника.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У зв'язку з цим сама лише обставина посилання на складне фінансове становище позивача, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Судом встановлено також, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в відстроченні оплати судового збору.

Згідно ст. 119 ЦПК України, крім іншого до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано, а саме: позивачем не сплачено судовий збір згідно до Закону України «Про судовий збір» , судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мінімум 1600,00 гривень та максимум не обмежено.

Оскільки ціна позову визначена у розмірі 321314,06 гривень, заявнику слід сплатити судовий збір у сумі 4819,71 гривень і надати суду докази на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

У випадку, якщо заявник виконає усі вимоги, передбачені ст.119 ЦПК України у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися поданою у день первісного звернення до суду.

Суддя роз'яснює, що у випадку, якщо позивач не виконає усі вимоги, передбачені ст. ст. 119,120 ЦПК України у встановлений судом строк, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню заяви із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» в відстрочці оплати судового збору за позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку щодо встановлення розміру судового збору.

Суддя Драніков С.М.