Ухвала суду № 79036704, 04.01.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/169/19

Провадження 1-кс/127/98/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Гоздупа К.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Бєляєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області старшого лейтенанта юстиції Бойко Андрія Івановича, в рамках кримінального провадження № 42017020000000235 внесеного до ЄРДР 03.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянин України, народився в м. Харцизьк Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює директором ТОВ «Карбон - Інвест», раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 слідчий Бойко А.І. звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 42017020000000235 від 03.07.2017, за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що протягом 2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, будучи службовими особами виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Жмеринська дирекція), яке є юридичною особою публічного права, одержали неправомірну вигоду в особливо великих розмірах за надання переваг суб'єктам господарювання в подачі-прибиранні вантажних вагонів під навантаження-вивантаження, прискорення руху вантажних вагонів на проміжних станціях між вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Протягом 2017 року ОСОБА_5 згідно наказу №134/ОС від 15.01.2014 та ОСОБА_6 згідно наказу №1160/ОС від 22.11.2011 перебували на посадах заступника старшого диспетчера поїзного відділу перевезень Жмеринської дирекції та виконували згідно своїх посадових інструкцій організаційно-розпорядчі функції, зокрема:

- здійснювали контроль за роботою диспетчерів і чергових по дирекції, залізничних станцій, локомотивних депо по організації просування диспетчерськими дільницями поїздів підвищеної ваги і довжини, з негабаритними і небезпечними вантажами (п. 2.1. посадових інструкцій ОСОБА_5.);

- здійснювали контроль за своєчасним і якісним виконанням планів поїзної, вантажної роботи, графіка руху поїздів і змінно-добових завдань по навантаженню і вивантаженню (п. 2.2. посадових інструкцій ОСОБА_5.);

- розраховували потрібну кількість локомотивів та локомотивних бригад по стиковим пунктам (п. 2.9. посадових інструкцій ОСОБА_5.);

- направляли навантажені та порожні вагонопотоки (п. 2.10. посадових інструкцій ОСОБА_5.).

Під час досудового слідства встановлено, що ПАТ «Українська залізниця», її структурними підрозділами, в тому числі Жмеринською дирекцією та різними суб'єктами господарської діяльності (Вантажовласник) було укладено договори про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Відповідно до положень вказаних договорів, які є типовими, передбачено відкриття особового рахунку Вантажовласнику і присвоєння персонального коду для подальшої роботи та здійснення розрахунків за надані послуги, які відбуваються в безготівковій формі. Приймання до перевезення та видача вантажів Вантажовласника, подача під навантаження/вивантаження вагонів (контейнерів) здійснюється Жмеринською дирекцією на підставі затверджених планів і заявок Вантажовласника.

Однак, враховуючи об'єктивні та суб'єктивні причини (відсутність необхідної кількості вагонів (контейнерів) для повного забезпечення заявок Вантажовласника, відсутність палива, необхідної кількості працівників тощо), ряд Вантажовласників та/або інших осіб, які надають посередницькі послуги третім особам в організації вантажних перевезень залізничним шляхом, розуміючи та усвідомлюючи те, що надання або ненадання під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях залежить від конкретних службових осіб Жмеринської дирекції, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пропонували (обіцяли) та надавали вказаним службовим особам неправомірну вигоду.

Зокрема, протягом червня-грудня 2017 року, ОСОБА_1, діючи в інтересах ТОВ «Юрідікс» (код ЄРДПОУ 39559134), достовірно знаючи, що ОСОБА_5 є службовою особою Жмеринської дирекції залізничних перевезень, яке є юридичною особою публічного права, пропонував та надавав їй неправомірну вигоду за надання вищевказаному суб'єкту господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях за наступних обставин.

В червні 2017 року, ОСОБА_5, маючи злочинний умисел, корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, прийняла пропозицію неправомірної вигоди від ОСОБА_1 за надання переваг ТОВ «ЮРІДІКС» (код ЄРДПОУ 39559134) в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях.

З метою безпосереднього виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_5 номер її особистої банківської картки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_3 для перерахунку неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_1, використовуючи номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 у ході телефонних розмов та через соціальну мережу «Viber», надавав ОСОБА_5 інформацію щодо надання ТОВ «Юрідікс» переваг в подачі під навантаження/вивантаження, прискоренні/затримці необхідних вагонів або їх необхідної кількості по конкретним залізничним станціям. Одержавши вказану інформацію, ОСОБА_5, перебуваючи на чергуванні та виконуючи свої службові обов'язки, здійснювала вищевказані «замовлення» ОСОБА_1

Як результат виконаних дій в інтересах ТОВ «ЮРІДІКС», ОСОБА_1 та за його сприяння інші працівники вказаного підприємства, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, надавали ОСОБА_5 на вищевказаний банківський картковий рахунок неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.

Таким чином, у період червня-грудня 2017 року, ОСОБА_1, діючи умисно, надав ОСОБА_5 як службовій особі виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» неправомірну вигоду на загальну суму 144110,28 гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди службовій особі.

27.10.2018, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років та відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості. У відповідності до примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ст. 369 КК України відноситься до корупційних.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами:

- протоколом обшуку робочого кабінету ОСОБА_5 від 30.01.2018 під час якого зокрема, виявлено та вилучено її мобільний телефон;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 13.06.2018р., в ході якого виявлено контакти, листування СМС, «VIBER», «TELEGRAM» із співвиконавицею злочинів ОСОБА_6, ОСОБА_1 та іншими особами щодо конкретних обставин вчинення інкримінованих їй злочинів;

- протоколом тимчасового доступу до банківської таємниці від 24.07.2018 за результатами якого одержано інформацію щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_5;

- протоколом огляду носіїв інформації одержаних в результаті тимчасового доступу до банківської таємниці щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_5, в ході якого встановлено місце, час, спосіб, суми та конкретних осіб, які надавали неправомірну вигоду, а ОСОБА_5 її одержувала на власні карткові рахунки;

- протоколом тимчасового доступу ПрАТ «Київстар» від 02.08.2018 за результатами якого одержано інформацію щодо телефонних з'єднань ОСОБА_5;

- протоколом огляду носіїв інформації одержаних в результаті тимчасового доступу ПрАТ «Київстар» у ході якого встановлені телефонні з'єднання ОСОБА_5 з ОСОБА_1;

- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості корупційного злочину, частоту виїзду за межі України, наявність дозволу на перетин лінії розмежування із тимчасово непідконтрольною органам державної влади території Донецької та Луганської областей, наявність зареєстрованого місця проживання, а також родичів на вказаній вище території, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується дане клопотання, що свідчить про наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, досудовим слідством встановлено можливу наявність додаткових речових доказів, які наразі не досліджені органом досудового розслідування, зокрема документацію стосовно діяльності ТОВ «Юрідікс», в інтересах якого ОСОБА_1 надавав неправомірну вигоду, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, встановлено свідків, які можуть дати показання щодо протиправної діяльності ОСОБА_1, та які ще не допитані, а також свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, із якими підозрюваний ОСОБА_1 підтримує спілкування, також встановлено можливість незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема ОСОБА_5, спілкування із якою здійснювалось і у період часу поза інкримінованим ОСОБА_1, а саме - у 2018 році а тому перебуваючи на волі, остання може незаконно впливати на свідків та підозрювану ОСОБА_5 шляхом їх підкупу, що свідчить про наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі здобутих доказів, в тому числі на підставі протоколів негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_1 здійснював свою протиправну діяльність тривалий час, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1, будучи належним чином у розумінні ст.ст. 133, 135 КПК України повідомленим, за викликом до слідчого 18 грудня 2018 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, на зв'язок не виходив, при цьому о 06 год. 05 хв. 17.12.2018 року, керуючи автомобілем марки Toyota Highlander 2012 р.в. із д.н.з. НОМЕР_2, виїхав за межі території України у пункті пропуску «Нові Яриловичі» у напрямку Республіки Білорусь, а тому таким чином переховувався від органу досудового розслідування.

У відповідності до правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у справі «Синькова проти України» від 27.02.2018, важливим фактом при вимірі ризику того, що особа переховується від правосуддя являється фактична поведінка підозрюваного. Таким чином, факт свідомої неявки за викликом у порядку, передбаченому чинним законодавством та той факт, що ОСОБА_1 вибув поза межі України, а також не виходив на контакт і не повідомляв про причини своєї неявки, являється підтвердженням поведінки ОСОБА_1, спрямованої на переховування від правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, існує необхідність у призначенні застави у розмірі неправомірної вигоди, наданої підозрюваним, а саме 144 000 гривень.

Таким чином, на підставі вищевикладеного жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-2 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що підозрюваний працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання та на всі виклики слідчого з'являється.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_10 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.

Разом із тим, враховуючи характер кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, особу підозрюваного, наслідки кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України

В судовому засіданні встановлено, з наявних доказів кримінального провадження, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України є обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області старшого лейтенанта юстиції Бойко Андрія Івановича, в рамках кримінального провадження № 42017020000000235 внесеного до ЄРДР 03.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки визначені ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк покладених на підозрюваного обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, тобто на 40 (сорок) днів до 12 лютого 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваного ОСОБА_1, здійснює слідчий, який провадить досудове розслідування кримінального провадження № 42017020000000235, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя