Ухвала суду № 79035392, 08.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 січня 2019 року м. Київ № 826/3052/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів,

встановив:

22.02.2018 ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (приватний нотаріус КМНО Кобелєва А.М.) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.03.2017, індексний номер 34301069, прийнятого приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М., щодо об'єкту: нежилі приміщення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (в літ. В.) загальною площею 265,4 кв. м. із місцезнаходженням: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт» (ТОВ «Бенефіт Істейт»), код ЄДРПОУ 39384460;

- скасування запису про право власності: №19476143, внесеного 16.03.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.03.2017, індексний номер 34301069, прийнятого приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М.;

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34301998 про заборону відчуження нерухомого майна до повного розрахунку, обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ТОВ «Кей-Колект»), особа, майно якої обтяжується - ТОВ «Бенефіт Істейт», що прийняте приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М.;

- скасування запису про обтяження: №19477065, внесеного 16.03.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34301998, що прийняте приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач в порушення вимог статей 18, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (Закон №1952-IV), статей 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV (Закон №898-IV) протиправно прийняв спірні рішення щодо реєстрації права власності на зазначені нежитлові приміщення за ТОВ «Бенефіт Істейт» та щодо обтяження вказаного нерухомого майна.

Позивач вважає рішення відповідача протиправними, позаяк така реєстрація вчинена за відсутності повноважень у відповідача, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 25.01.2017 №185/5 анульовано доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін'юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса.

Крім того, позивач наголошує, що відповідач у порушення статті 37 Закону №898-IV не перевірив чи направлено іпотекодержателем повідомлення про намір укласти договір про відчуження предмету іпотеки, а також не звернув увагу, що між позивачем та іпотекодержателем не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 у справі відкрито провадження та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бенефіт Істейт».

Від представника ТОВ «Кей-Колект» надійшло клопотання від 20.04.2018 про закриття провадження у справі №826/3052/18. Крім того, представником надано додаткові пояснення від 15.06.2018 до клопотання про закриття провадження у справі, з посиланням на підсудність справи суду загальної юрисдикції згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справах щодо оскарження рішень державного реєстратора, оскільки існує спір про право, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та третіми особами, суд врахував наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України, в редакції Закону №2147-VIII, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд ознайомившись із змістом клопотання ТОВ «Кей-Колект» про закриття провадження у справі №826/3052/18 встановив, що воно мотивовано тим, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, а отже, спір має розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник третьої особи - ТОВ «Кей-Колект» підтримав вказане клопотання та просив суд закрити провадження у справі.

Представник позивача надав письмові заперечення на розглядувану заяву та у судовому засіданні просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів. Стверджує, що спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем як суб'єктом владних повноважень прямих обов'язків, покладених на нього чинним законодавством, тобто діяв всупереч вимог Конституції України та Законів України №1952-IV й №898-IV.

Інші учасники справи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями позивача й присутніх представників, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев'ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, вирішуючи по суті заяву про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом адміністративного позову є рішення приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №34301069 від 16.03.2017 та рішення про заборону відчуження нерухомого майна, індексний №34301998 від 16.03.2017, а також відповідні записи: про реєстрацію права власності за третьою особою та про реєстрацію обтяження нерухомого майна.

У позовній заяві вказано про порушення відповідачем вимог Закону №1952-IV та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, а також наголошено на відсутності у відповідача повноважень на прийняття відповідного рішення та вчинення дій, у зв'язку з прийняттям Міністерством юстиції України рішення про анулювання доступу до державних реєстрів.

Згіднj статті 1 КАС України, цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, стороною, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд звернув увагу на те, що в межах даної справи виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на протиправності рішень приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону №1952-IV.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб'єкта владних повноважень та повинне прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Незважаючи на те, що оскаржувані реєстраційні дії вчинені за заявою третьої особи, втручання в права позивача, як стверджує позивач у позовній заяві, здійснено державним реєстратором шляхом прийняття оскаржуваного рішення без дотримання встановленої законом процедури.

Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом №1952-ІV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності у особи, яка звернулася за державною реєстрацією, права на подання відповідної заяви.

Таким чином, дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення відповідача щодо державної реєстрації речових прав, прийняті/вчинені відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Суд доходить висновку, що спір про право у цій справі відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М., яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Звернення позивача до суду направлене на встановлення відповідності вимогам чинного законодавства України рішень приватного нотаріуса (державного реєстратора) як суб'єкта владних повноважень при здійсненні реєстрації права.

Отже, даний спір по своїй суті є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Окрім того, судом враховано, що ОСОБА_1 звертався до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Кей-Колект», ТОВ «Бенефіт Істейт», приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, визнання незаконними нотаріальних дій, скасування рішення про державну реєстрацію прав та визнання права власності на об'єкт нерухомості.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.12.2017 №752/7947/17 провадження у даній справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 31.01.2018 №752/7947/17 ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14.12.2017 в частині закриття провадження щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та визнання права власності, скасовано і в цій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалу суду в частині закриття провадження в справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - залишено без змін.

Закриваючи провадження у справі, суди загальної юрисдикції обґрунтували свій висновок тим, що позовні вимоги в частині оскарження рішення державного реєстратора підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вказаних обставин, суд доходить висновку, що забезпечення права на доступ до правосуддя полягає у наданні особі реальної можливості оспорити рішення суб'єкта владних повноважень, адже у протилежному випадку, обмежується право на судовий захист особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав.

Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 №6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Отже, обсяг і зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішеннями суб'єкта владних повноважень, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Судом враховано, що у разі закриття провадження фактично унеможливиться доступ до правосуддя для позивача, який вважає, що його права та інтереси порушені рішеннями приватного нотаріуса, який діє у даних правовідносинах як суб'єкт владних повноважень.

Враховуючи зазначене, клопотання ТОВ «Кей-Колект» від 20.04.2018 про закриття провадження у справі № 826/3052/18 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про закриття провадження в адміністративній справі №826/3052/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Істейт», про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак