Ухвала суду № 79034457, 08.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"08" січня 2019 р. справа № 0940/31/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-авто» до державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2018, скасування реєстраційного запису від 07.11.2018, -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-авто» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43994549 від 12.11.2018 щодо реєстрації виникнення права власності на торгове приміщення за №82, загальною площею - 198, 1 кв. м., за адресою: вулиця Тичини, 65, місто Івано-Франківськ, та скасування реєстраційного запису про право власності за № 28870555 від 07.11.2018 у Єдиному державному реєстрі речових прав та їх обтяження.

Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності на торгове приміщення за №82, загальною площею - 198, 1 кв. м., за адресою: вулиця Тичини, 65, місто Івано-Франківськ), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на торгове приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на таке приміщення від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права у ОСОБА_3 і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ОСОБА_3 щодо права на спірне торгове приміщення, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на торгове приміщення за №82, загальною площею - 198, 1 кв. м., за адресою: вулиця Тичини, 65, місто Івано-Франківськ має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на торгове приміщення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж торгового приміщення. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності вказаного торгового приміщення безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо торгового приміщення з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності того ж приміщення. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства, що в свою чергу виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, провадження №11-377апп18.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд, на виконання вимог частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2018, скасування реєстраційного запису від 07.11.2018повинні розглядатися у порядку господарського судочинства за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-авто» до державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2018, скасування реєстраційного запису від 07.11.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-авто» до державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина Андрія Богдановича про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2018, скасування реєстраційного запису від 07.11.2018.

Роз'яснити позивачу, що його позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею..

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Остап'юк С.В.