Рішення № 79033749, 21.12.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2018 Справа № 920/364/18м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Коваленко О.В., суддя Костенко Л.А., суддя Котельницька В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/364/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ- ПАРТНЕР», м. Суми

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська», с. Соснівка Конотопського району Сумської області

про зобов'язання вчинити дії, щодо оформлення (підписання керівником та скріплення печаткою) видаткової накладної № 55 від 03.04.2018,

за участю представників сторін:

від позивача - Бонтлаб В.В., довіреність від 10.09.2018 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Галян В.М. - директор;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 31.05.2018 було відкрито провадження у справі №920/364/18 за правилами загального позовного провадження (суддя Заєць С.В.).

09.08.2018 ухвалою господарського суду Сумської області призначено колегіальний розгляд справи №920/364/18 та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Котельницька В.Л., суддя Костенко Л.А., розгляд справи розпочато спочатку (ухвала від 10.08.2018).

20.09.2018 розгляд справи не відбувся, в зв'язку з перебуванням судді ЗаєцьС.В. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018, справу призначено до розгляду колегії суддів: головуючий суддя Коваленко О.В., суддя Котельницька В.Л., суддя Костенко Л.А.

Згідно ухвали господарського суду Сумської області від 21.11.2018 було закрите підготовче провадження, справу №920/364/18 призначено до судового розгляду по суті на 21.12.2018 р.

В судовому засіданні 21.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо оформлення (підписання керівником та скріплення печаткою ПСП АФ «СОСНІВСЬКА») та передачу ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» видаткової накладної №55 від 03.04.2018 р., покласти на відповідача судові витрати у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві №44 від 16.06.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що після внесення відповідачем повної оплати за насіння кукурудзи 2017 року урожаю (сорти: ЄС Астероїд, ЄС Конкорд, ЄС Кубус, ЄС Москіто) позивачем було поставлено, зокрема, насіння кукурудзи сортів ЄС Kубус 2015 року урожаю та ЄС Москіто 2016 року урожаю, що суперечило умовам домовленості (замовленню) між сторонами, у зв'язку з чим ПСП АФ «Соснівська» відмовилась розвантажувати з автомашини вищезазначене насіння кукурудзи і підписувати видаткову накладну №55 від 3 квітня 2018 року.

Позивачем подано відповідь від 20.07.2018 на відзив відповідача, в якому просив суд не брати до уваги викладені у відзиві заперечення на позов у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідачем 06.08.2018 надано заперечення №62 від 03.08.2018 на відповідь на відзив позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» і Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма «Соснівська» було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару - насіння кукурудзи (ЕС Астероїд у кількості 185 мішків; ЕС Конкорд у кількості 155 мішків; ЕС Кубус у кількості 155 мішків; ЕС Москіто у кількості 155 мішків) на загальну суму 2 156 802 грн. 06 коп., а відповідач у свою чергу забезпечує оплату вартості вказаного товару.

Враховуючи домовленість сторін, позивачем було виготовлено договір поставки товару №19 від 15 лютого 2018 року, яким передбачалися умови поставки зазначеного насіння кукурудзи, його кількість, ціна, умови поставки та строк оплати товару, два примірники якого було передано відповідачу на підписання.

Позивачем було виставлено рахунок №51 від 23.02.2018 р. на оплату відповідачем попередньо погодженого товару - насіння кукурудзи (EC Астероїд у кількості 185 мішків; EC Конкорд у кількості 155 мішків; ЕС Кубус у кількості 155 мішків; EC Москіто - у кількості 155 мішків) на загальну суму 2 156 802 грн. 06 коп.

В свою чергу, ПСП АФ «СОСНІВСЬКА» 23 лютого 2018 року сплатило на користь позивача 2 156 802 грн. 06 коп. із призначенням платежу: «згідно рахунку №51 від 23.02.2018 p., що підтверджується копією платіжного доручення від 23.02.2018 р. №612, яка міститься в матеріалах справи /т.1. а.с. 32/.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань та доставки зазначеного товару відповідачу ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» було укладено із ФОП П’явка В.М. договір-заявку №0204 від 02.04.2018 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого ФОП П’явка В.М. (перевізник) зобов'язувався здійснювати перевезення вантажу, наданого позивачем (замовником) транспортним засобом Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепом реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позивач наголошує на тому, що ним було забезпечено поставку відповідачу насіння кукурудзи (EC Астероїд у кількості 185 мішків; EC Конкорд у кількості 155 мішків; ЕС Кубус у кількості 155 мішків; EC Москіто у кількості 155 мішків) на загальну суму 2 156 802,06 грн. та разом із товаром, відповідачу було надано видаткову накладну №55 від 03 квітня 2018 року у двох примірниках для підписання, проте відповідач до цього часу не передав позивачу належним чином підписані примірники договору поставки товару №19 від 15.02.2018 та видаткову накладну №55 від 03.04.2018, що порушує права позивача та унеможливлює належне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві позивача та не відображає факт зміни майнового стану позивача та відповідача.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що сторони попередньо домовилися про поставку насіння кукурудзи 2017 року урожаю, відповідачем було здійснено оплату в повному обсязі, проте позивачем було поставлено 2 сорти насіння кукурудзи 2016 та 2015 року врожаю, грошові кошти за поставлене неналежної якості насіння кукурудзи позивач повертати не погодився, у зв'язку з чим відповідач відмовився відвантажувати насіння неналежної якості та затримав транспортний засіб, звернувшись до органів внутрішніх справ з відповідною заявою про вчинення злочину.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що не погодившись з редакцією надісланого позивачем договору поставки №19 від 15.02.2018, підготував протокол розбіжностей та надіслав його разом з договором 18.04.2018 на адресу позивача для підписання, проте до цього часу договір не підписано представниками сторін.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 181 ГК України вбачається, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що 23 лютого 2018 року позивачем та відповідачем було досягнуто домовленість щодо поставки насіння кукурудзи Євраліс (ЄС) різних сортів: насіння ЄС Астероїд - 185 мішків; насіння ЄС Конкорд - 165 мішків; насіння ЄС Кубус - 165 мішків; насіння ЄС Москіто - 165 мішків.

ТОВ «Агрохім-Партнер» 23 лютого 2018 року виставило рахунок на оплату №51 /т.1 а.с. 31/, який був сплачений відповідачем згідно платіжного доручення №612 від 23 лютого 2018 р. /т.1 а.с. 32/

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2018 між ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» і ФОП П’явка В.М. було укладено договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу 03.04.2018 насіння в мішках, вагою 18 тон транспортним засобом Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (причеп).

03.04.2018 перевізником на адресу відповідача було доставлено вантаж: насіння ЄС Астероїд - 185 мішків 2017 року урожаю; насіння ЄС Конкорд - 165 мішків 2017 року урожаю; насіння ЄС Кубус - 165 мішків 2015 року урожаю; насіння ЄС Москіто - 165 мішків 2016 року урожаю. Крім того, представником ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» Макаренко Р.В. було надано відповідачу для підписання договір поставки насіння кукурудзи від 15.02.2018, сертифікати якості насіння кукурудзи і видаткову накладну від 03.04.2018.

Під час огляду вантажу відповідачем було виявлено факт поставки позивачем насіння кукурудзи неналежної якості (невідповідність року врожаю насіння марок Москіто та Кубус умовам попередньої домовленості), а саме - насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року урожаю замість 2017 року урожаю та насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року урожаю замість 2017 року урожаю, про що відповідачем було складено відповідний акт від 03.04.2018 /т.1. а.с. 134/, за участю представника ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» Макаренко Руслана Васильовича, який від підпису акту відмовився.

Цього ж дня, 03.04.2018, відповідачем було затримано транспортний засіб з не прийнятим ним насінням кукурудзи та на адресу позивача надіслано вимогу №8 від 03.04.2018 про термінове повернення грошових коштів, сплачених за насіння кукурудзи ЄС Кубус 2015 року урожаю та насіння кукурудзи ЄС Москіто 2016 року, яка отримана позивачем 10.04.2018 /т.1. а.с. 123, 123 зв./

Вимоги аналогічного змісту також надсилалися відповідачем позивачу 06.04.2018 /т.1., а.с. 124/ та 10.04.2018 /т.1., а.с. 125/, в якій відповідач між іншим після повернення коштів просив позивача також забрати транспортний засіб Рено. Вимога отримана позивачем 03.05.2018, проте грошові кошти відповідачу повернуті не були.

Натомість позивач в листі №66 від 10.04.2018 вимагав від відповідача терміново підписати, скріпити круглою печаткою та направити поштою на адресу позивача підписані з боку відповідача примірник договору №19 поставки від 15.02.2018, рахунок №51 від 23.02.2018, видаткову накладну №55 від 03.04.2018, а також звільнити утримуваний автомобіль.

Відповідач, в свою чергу, надіслав на адресу позивача 18.04.2018 два примірники договору з протоколом розбіжностей /т.1. а.с. 118/, повторно надіславши їх 08.05.2018 з супровідним листом №30 від 08.05.2018, які було отримано позивачем 30.05.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи /т.1. а.с. 127 зв./

Крім того, 08.05.2018 відповідачем на адресу позивача повторно була надіслана вимога №32 про термінове повернення коштів за насіння кукурудзи 2015 року та 2016 року врожаю та необхідність забрати транспортний засіб Рено. Зазначена вимога також отримана позивачем 30.05.2018.

В той же час, судом встановлено, що грошові кошти відповідачу повернуті не були, спір щодо врегулювання розбіжностей у 20-тиденний термін позивачем до суду не передано, а позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо оформлення (підписання керівником та скріплення печаткою) та передачі видаткової накладної №55 від 03.04.2018.

Згідно сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння, вбачається, що рік урожаю кукурудзи сорту ЕС Конорд - 2017; сорту ЕС Астероїд - 2017; сорту ЕС Москіто - 2016; сорту ЕС Кубус - 2015 /т.1, а.с. 41-44/.

В матеріалах справи серед інших містяться докази звернення відповідача до органів внутрішніх справи у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань: копія заяви про вчинення злочину №11 від 05.04.2018, копія повідомлення про початок досудового розслідування №2913 від 10.04.2018, копія постанови слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області від 26.04.2018, з якої вбачається, що автомобіль Рено, днз ВМ 8786ВІ з напівпричепом днз НОМЕР_2 визнано речовими доказами, до Кнотопського міськрайсуду направлено клопотання про накладення арешту на вказаний транспортний засіб, копія ухвали Буринського районного суду Сумської області від 23.05.2018, якою накладено арешт на автомобіль марки Рено, днз ВМ8786ВІ та напівпричіп днз НОМЕР_2, якими здійснено поставку товару від позивача відповідачу, копія ухвали Путивльського районного суду Сумської області від 08.06.2018.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія протоколу одночасного допиту осіб від 15.05.2018, долучена до матеріалів справи за клопотанням відповідача, з якого вбачається, що представник позивача Макаренко Р.В. підтвердив те, що відповідачем замовлялося насіння кукурудзи врожаю 2017 року, а сертифікати якості надавалися йому вже під час поставки товару.

Суд не приймає до уваги в якості належного доказу поставки товару товарно-транспортну накладну № Р55 від 03 квітня 2018 року, в якій зазначено транспортний засіб ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_3, напівпричіп НОМЕР_4 /т.1., а.с. 122/, яка була надана позивачем відповідачу, оскільки за умовами договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.04.2018, укладеного між ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» і ФОП П’явка В.М., поставка відповідачу 03.04.2018 відбувалась транспортним засобом Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (причеп).

Відповідно до частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Кодексу).

Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, підписання покупцем накладної, яка фіксує здійснення господарської операції, є підставою для набуття продавцем права вимагати оплати товару, однак, момент виникнення у покупця такого обов'язку визначається в силу приписів статей 530 та 692 Цивільного кодексу України з врахуванням встановленого договором за взаємним волевиявленням сторін строку (терміну) виконання покупцем зобов'язання з оплати товару. В той же час, судом встановлено, що сторони фактично домовились про внесення відповідачем попередньої оплати за товар, що буде поставлений у майбутньому.

Оплата була внесена відповідачем в повному обсязі (23.02.2018) до поставки товару (03.04.2018).

Зі змісту ст. 599 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, загальний порядок виконання постачальником зобов'язань за договором поставки (домовленість) передбачає надання продавцем покупцю документів, що стосуються товару разом з товаром та, відповідно, фіксації відсутності таких документів покупцем при здійсненні прийомки товару в обумовлений договором чи законодавчо спосіб.

Відповідачем видаткова накладна не підписана, оскільки товар частково прийнятий не був у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, про що було складено відповідний акт, а також позивачу надіслано численні вимоги про повернення грошових коштів, які отримані позивачем, проте залишені без задоволення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим зазначеного пункту, забороняється (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складено в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи те, що судом не встановлено факт належного отримання відповідачем товару, суд приходить до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а отже позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача підписати видаткову накладну від 03.04.2018 є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ- ПАРТНЕР» до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська», про зобов'язання вчинити дії, щодо оформлення (підписання керівником та скріплення печаткою) видаткової накладної № 55 від 03.04.2018 - відмовити.

2. Судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ- ПАРТНЕР».

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 04.01.2019 р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) О.В. КОВАЛЕНКО

СУДДЯ: (підпис) В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА

СУДДЯ (підпис) Л.А. КОСТЕНКО