Ухвала суду № 79033640, 04.01.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

04 січня 2019 року Справа № 913/837/16

м. Харків Провадження № 5/913/837/16

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В., за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 19.12.2018 № 14/5-3338В на дії державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у справі № 913/837/16 за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до фізичної особи-підприємця Зліщевої Аліни Олександрівни, смт. Новопсков Луганської області

про стягнення 345 411 грн. 98 коп.

Орган виконання судового рішення - Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, смт. Новопсков Луганської області

в присутності представників учасників справи:

від позивача (стягувача) - Коваленко С.В. - адвокат, довіреність від 19.11.2018 № 14-215;

від відповідача (боржника) - представник не прибув;

від органу виконання судового рішення - Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 20.12.2018 звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до ст. 339 ГПК України зі скаргою від 19.12.2018 № 14/5-3338В, в якій просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області усунути порушення прав стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 13.09.2016 № 913/837/16 в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомити суд і стягувача про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На обґрунтування вимог за скаргою стягувач вказує, що 29.09.2016 на адресу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було надіслано для примусового виконання наказ Господарського суду Луганської області від 13.09.2016 у справі № 913/837/16. 29.11.2018, у відповідь на запит стягувача від 22.10.2018 № 14/5-2731В, Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надано відповідь № 24743/16/2.3, в якій зазначено, що 13.02.2018 державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з тим, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску. Дані дії державного виконавця є необґрунтованими, оскільки заява про відкриття виконавчого провадження направлена позивачем 29.09.2016, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" (05.10.2016), згідно із ст. 26 якого до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску. Згідно ст. 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В силу вимог ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Крім того, п. 7 Перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Відтак, при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був керуватися нормами редакції Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження", яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з вказаної підстави.

Також стягувач посилається на те, що згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим. Відповідно до п. 4 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа. Проте, а ні приписами п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", а ні приписами п. 4 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень не передбачено постанови про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, більш того, вказаними нормами передбачено прийняття відповідного рішення шляхом повідомлення стягувача про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Таким чином, за результатами розгляду заяви стягувача органом державної виконавчої служби прийнято рішення, яке не відповідає приписам Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" та п. 4 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Крім того, на момент звернення стягувача зі скаргою до суду постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.02.2018 та оригінал наказу Господарського суду Луганської області від 13.09.2016 не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналогічна норма міститься в ст. 31 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Тобто, законодавець закріпив чіткий порядок органу державної виконавчої служби у разі повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визначивши, що повідомлення про таке рішення направляється на протязі трьох днів, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Таким чином, оскільки на адресу стягувача за повних 10 місяців постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.02.2018 не направлена, державним виконавцем допущено грубе порушення приписів ст.ст. 4, 28 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 26.12.2018 вищевказану скаргу прийнято та призначено до розгляду на 04.01.2019, зобов'язано орган виконання судового рішення надати витребувані судом документи.

Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області витребуваних судом документів не надав.

Оцінивши надані докази і доводи представника стягувача, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Зліщевої Аліни Олександрівни про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 22.11.2013 № 1048/14-БО-20 в сумі 180 728 грн. 01 коп., інфляційних нарахувань в сумі 137 316 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 9 726 грн. 63 коп. та пені в сумі 17 640 грн. 75 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.08.2016 у справі № 913/837/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з фізичної особи-підприємця Зліщевої Аліни Олександрівни на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 180 728 грн. 01 коп., пеню в сумі 17 640 грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 137 316 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 9 726 грн. 63 коп. та судовий збір в сумі 5 181 грн. 18 коп.

На виконання рішення позивачу - Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" видано наказ від 13.09.2016 № 913/837/16.

29.09.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на адресу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області направило заяву про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 № 14/2-1851В та оригінал наказу від 13.09.2016 № 913/837/16.

У зв'язку з неотриманням у встановлений Законом України "Про виконавче провадження" строк рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з запитом від 22.10.2018 № 14/5-2731В.

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надано відповідь від 29.11.2018 № 24743/16/2.3, в якій зазначено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надходив наказ Господарського суду Луганської області № 913/837/16 про стягнення з фізичної особи-підприємця Зліщевої Аліни Олександрівни на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" боргу в сумі 350 593 грн. 15 коп. 13.02.2018 державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з тим, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску. Повторно зазначений виконавчий документ на виконання до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не надходив.

За поясненнями стягувача постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та оригінал наказу не надходили.

Суд витребовував від органу виконання судового рішення копію відповідної постанови, яка надана не була.

Не погоджуючись із діями державного виконавця щодо повернення виконавчого документа, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся зі скаргою в порядку ст. 339 ГПК України на неправомірні дії державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", згідно з якими втратив чинність, крім статті 4, Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Згідно пунктів 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 05.10.2016, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2018 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У розумінні Закону № 1404 виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження відповідно - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

З наведених норм вбачається, що лише за умови, якщо здійснення виконавчих дій розпочато до 05.10.2016, такі дії завершуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", який діяв до 05.10.2016.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла до 05.10.2016) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, до 05.10.2016 здійснення виконавчих дій по відповідному виконавчому документу розпочато не було.

Скаржиком докази, які б свідчили про початок здійснення виконавчих дій, не надано.

Направлення 29.09.2016 стягувачем поштою заяви про відкриття виконавчого провадження, тобто в період дії попередньої редакції Закону, не свідчить про початок виконавчих дій до набрання чинності нової редакції Закону. Подання заяви про відкриття виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є дією стягувача, направленою на ініціювання вчинення уповноваженим суб'єктом виконавчих дій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2017 у справі № 29/441-09, від 17.08.2017 у справі № 910/2483/15-г, від 09.11.2017 у справі № 908/1149/15-г.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у державного виконавця після 05.10.2016 були відсутні підстави відкривати виконавче провадження за нормами Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону № 1404 "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 42 вказаного Закону авансовий внесок стягувача входить до складу коштів виконавчого провадження і за його рахунок здійснюють витрати виконавчого провадження, зокрема: виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; проведення розшуку боржника, його майна; послуги перевезення, зберігання арештованого майна тощо (Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5).

Таким чином, на момент винесення оспорюваної позивачем постанови сплата стягувачем авансового внеску забезпечувала реалізацію виконавцем своїх обов'язків щодо примусового виконання рішення у спосіб, визначений Законом № 1404.

Отже, з урахуванням викладених обставин, враховуючи приписи Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) та ненадання стягувачем доказів сплати авансового внеску, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

У відповідності до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки постанова про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання прийнята державним виконавцем в межах повноважень, визначених Законом № 1404, у задоволенні скарги стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на неправомірними дії державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 19.12.2018 № 14/5-3338В на неправомірні дії державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

3.Повний текст ухвали складено та підписано - 08.01.2019.

Суддя С.В. Вінніков