Ухвала суду № 79033486, 28.12.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1407/15

за скаргою Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

за участі прокуратури Київської області,

про стягнення 92987429,60 грн.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

суддя В.М. Антонова

суддя А.Ф. Черногуз

секретар судового засідання: Демідова А.А.

за участю представників:

від стягувача: Рацун О.В. (ордер серії КС № 484313 від 27.12.2018 р.);

від боржника (скаржника): Матросов Р.Ю (довіреність № 1-246 від 12.10.2018 р.);

від третьої особи: Єгоров В.С. (довіреність № 14-77 від 14.04.2017 р.);

прокурор: Бондаренко І.В. (посвідчення № 029269 від 01.10.2014 р.);

від відділу ДВС: Кузьменко О.С. (довіреність № 3918/20.3-03 від 29.12.2017 р.)

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2016 р. (головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Щоткін О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" у справі господарського суду Київської області № 911/1407/15 за позовом ТОВ "Турботрейд" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за участі прокуратури Київської області, про стягнення 92987429,60 грн., були задоволені частково, з відповідача на користь позивача було стягнуто 46442482 грн. 80 коп. основного боргу, 41073098 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 4597764 грн. 85 коп. 3 % річних та 72393 грн. 05 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 р. рішення суду від 19.07.2016 р. було залишене без змін.

05.12.2016 р. на виконання рішення суду у справі № 911/1407/15 господарським судом Київської області було видано наказ.

До господарського суду Київської області 01.11.2018 р. АТ "УКРТРАНСГАЗ" подана скарга № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у даній справі, за якою АТ "УКРТРАНСГАЗ" просить суд: 1) зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. № 911/1407/15 до моменту повернення матеріалів виконавчого провадження № 53459827 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; 2) зобов'язати виконавців не вчиняти виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, пов'язаних із примусовим списанням коштів з розрахункових рахунків боржника, в тому числі арештованих, до моменту повернення матеріалів виконавчого провадження № 53459827 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; 3) визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 11.10.2018 р. № 53459827; 4) визнати неправомірними дії державного виконавця по направленню після 04.06.2018 р. платіжних вимог про списання коштів.

З огляду на перебування судді Конюх О.В. у відпустці, на підставі розпорядження № 83-АР від 02.11.2018 р. про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду скарги на дії ДВС у справі № 911/1407/15, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2018 р., для розгляду скарги на дії державного виконавця відділу ДВС у даній справі було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Щоткін О.В. та Антонова В.М.

У зв'язку з відпусткою судді Щоткіна О.В., на підставі розпорядження № 85-АР від 05.11.2018 р. про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду скарги на дії ДВС у справі № 911/1407/15, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 р., для розгляду справи № 911/1407/15 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Антонова В.М. та Конюх О.В.

На виконання розпорядження господарського суду Київської області № 86-АР від 05.11.2018 р. про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду скарги на дії ДВС у справі № 911/1407/15, у зв'язку з технічною помилкою при проведенні заміни у складі колегії суддів з розгляду скарги б/н, б/д (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) у справі № 911/1407/15, було здійснено заміну у складі колегії суддів з розгляду даної справи шляхом проведення автоматизованого розподілу для заміни судді Конюх О.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 р. для розгляду скарги № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії державного виконавця відділу ДВС у даній справі було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Антонова В.М. та Черногуз А.Ф.

Слід зазначити, що 17.07.2018 р. матеріали справи господарського суду Київської області № 911/1407/15, згідно супровідного листа № 02-04/911/1407/15 від 17.07.2018 р., були направлені до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на ухвалу суду від 20.06.2018 р. у даній справі.

Як було встановлено судом, на час надходження скарги АТ "УКРТРАНСГАЗ" № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у даній справі, матеріали справи № 911/1407/15 до господарського суду Київської області із суду вищої інстанції не поверталися, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2018 р. було відкладено вирішення питання щодо призначення до розгляду вказаної скарги АТ "УКРТРАНСГАЗ" до повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

09.11.2018 р. до господарського суду Київської області від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були подані заперечення № 911/1407/15 від 06.11.2018 р. (вх. № 31887/18 від 09.11.2018 р.), в яких зазначено, що державний виконавець вживав заходів щодо звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, яка змінила найменування на АТ «УКРТРАНСГАЗ», відокремленим підрозділом якої є філія "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс". Також виконавець зазначав про безпідставність скарги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки арешт на відкритий філією боржника в ПАТ "АБ «УКРГАЗБАНК» рахунок, згідно з оскаржуваною постановою від 11.10.2018 р., був накладений виконавцем за винятком коштів, звернення стягнення на які заборонено законом, що у повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, на даний час рішення суду виконано у повному обсязі згідно з наказом, арешти з коштів та майна, винесені при виконанні виконавчого документу, знято, у зв'язку з чим державний виконавець просив суд відмовити повністю в задоволенні скарги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. у справі № 911/1407/15.

Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

17.12.2018 р. матеріали даної справи повернулись до господарського суду Київської області.

Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2018 р. було призначено розгляд скарги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. у справі № 911/1407/15 на 28.12.2018 р.; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду письмові пояснення щодо скарги № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" у даній справі; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду матеріали виконавчого провадження ВП № 53459827 (в оригіналах - для огляду, в належним чином засвідчених копіях - для долучення до матеріалів справи).

28.12.2018 р. до господарського суду Київської області від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання № 911/1407/15 від 28.12.2018 р. (вх. № 35270/18 від 28.12.2018 р.) про долучення копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 53459827 до матеріалів справи. Матеріали виконавчого провадження оглядалися судом у засіданні 28.12.2018 р.

У судовому засіданні 28.12.2018 р. представник скаржника (відповідача) підтримував скаргу у повному обсязі; прокурор підтримував вимоги скарги частково, а саме - п.п. 3 та 4 відповідної скарги; представник третьої особи підтримував скаргу у повному обсязі; представник стягувача (позивача) заперечувала проти задоволення скарги у повному обсязі та зазначала про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з чим п.п. 1, 2 прохальної частини скарги, на її думку, є неактуальними; представник відділу ДВС заперечував проти задоволення скарги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості з боржника у виконавчому провадженні ВП № 53459827 щодо виконання рішення у даній справі, суд зазначає наступне.

У поданій скарзі скаржник просить суд зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. у справі № 911/1407/15 до моменту повернення матеріалів виконавчого провадження № 53459827 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; зобов'язати виконавців не вчиняти виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, пов'язаних із примусовим списанням коштів з розрахункових рахунків боржника, в тому числі - арештованих, до моменту повернення матеріалів виконавчого провадження № 53459827 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про арешт коштів боржника від 11.10.2018 р. № 53459827; визнати неправомірними дії державного виконавця по направленню після 04.06.2018 р. платіжних вимог про списання коштів, з огляду на наступне.

04.06.2018 р. слідчим Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Лабузовою Т.В. в межах кримінального провадження № 12018100100001707 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2018 р. у справі № 757/19399/18-к було вилучено у відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України оригінали матеріалів виконавчого провадження № 53459827 разом з оригіналом наказу, виданого 05.12.2016 р. господарським судом Київської області на примусове виконання рішення у справі № 911/1407/15.

Однак, незважаючи на відсутність у матеріалах виконавчого провадження оригіналу виконавчого документа, державний виконавець продовжив вживати заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду, що підтверджується надісланням платіжних вимог про списання коштів з рахунків боржника та винесенням 11.10.2018 р. постанови про арешт коштів, які містяться на рахунках філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ». АТ «УКРТРАНСГАЗ» не погоджується з вищевказаними заходами примусового виконання рішення, вважає дії виконавця по списанню коштів з арештованих рахунків та накладенню арешту на грошові кошти неправомірними, вчиненими з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією та законами України, у зв'язку з тим, що умовою вжиття заходів примусового виконання рішення у межах виконавчого провадження, на переконання скаржника, є наявність у матеріалах такого провадження виконавчого документа.

Як зазначається у скарзі, вказані вище обставини підтверджують необхідність зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. у справі № 911/1407/15 до моменту повернення матеріалів виконавчого провадження № 53459827 разом із оригіналом виконавчого документа до ВПВР Департаменту ДВС МЮУ та необхідність зобов'язання виконавців не вчиняти виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, пов'язаних із примусовим списанням коштів з розрахункових рахунків АТ «УКРТРАНСГАЗ», у тому числі - арештованих.

Скаржник вважає, що вчинення будь-яких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53459827 після вилучення 04.06.2018 р. оригіналу наказу № 911/1407/15 суперечить вимогам ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», та ст.ст. 6, 19 Конституції України, а дії державного виконавця щодо арешту коштів та направлення платіжних вимог на списання коштів АТ «УКРТРАНСГАЗ» створюють явну небезпеку щодо заподіяння скаржнику шкоди у зв'язку з можливістю незаконного списання коштів з арештованих рахунків та свідчать про те, що державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки останні зобов'язаний діяти на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Також скаржник зазначав, що рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2016 р. у справі № 911/1407/15, на примусове виконання якого видано наказ від 05.12.2016 р., стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь ТОВ «Турботрейд» 46442482,80 грн. основного боргу, 41073098,25 грн. інфляційних втрат, 4597764,85 грн. 3 % річних та 72393,05 грн. судового збору. Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та судового рішення, прийнятого за результатом їх розгляду, відповідачем у даній справі, так само як і боржником у виконавчому провадженні, є філія «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код 00156127). Господарським процесуальним кодексом України та Законом чітко визначено порядок заміни сторони виконавчого провадження, однак з матеріалів справи та виконавчого провадження не вбачається, що державний виконавець звертався до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з цим його дії щодо зміни назви боржника, а фактично - заміни сторони виконавчого провадження, є неправомірними та суперечать вимогам законодавства, які регулюють примусове виконання судових рішень. Таким чином, державний виконавець своєю постановою від 01.06.2018 р. № 53459827 про зміну назви сторони виконавчого провадження фактично замінив сторону даного виконавчого провадження, а саме - визначив боржником АТ «УКРТРАНСГАЗ» (код 30019801), чим вийшов за межі наданих повноважень та порушив вимоги ст. 334 ГПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, у постанові про арешт коштів від 11.10.2018 р. № 53459827 державним виконавцем зазначено декілька боржників, а саме - АТ «УКРТРАНСГАЗ» та 14 філій АТ «УКРТРАНСГАЗ». Разом з цим, відповідно до положень Закону у виконавчому провадженні не передбачено участі декількох стягувачів чи боржників. Отже, зазначення виконавцем у постанові про арешт коштів від 11.10.2018 р. декількох боржників порушує вимоги ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню.

Поряд з цим, скаржник зазначав, що постановою про арешт коштів від 11.10.2018 р. було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № 26008924441675.980 філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «УКРТРАНСГАЗ» в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», які використовуються в тому числі - для оплати праці працівників, а також інших пов'язаних з цим платежів (єдиний соціальний внесок, лікарняні, соціальне страхування тощо). Накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на товаристві. На підставі наведеного вбачається, що дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ в частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «УКРТРАНСГАЗ» в ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» є такими, що порушують передбачені нормами ст.ст. 43, 46 Конституції України гарантії працівників товариства на своєчасне одержання винагороди за працю.

Таким чином, на думку скаржника, дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ по винесенню постанови від 11.10.2018 р. про арешт коштів та виставлення після 04.06.2018 р. (дати вилучення оригіналів матеріалів виконавчого провадження співробітниками правоохоронних органів) платіжних вимог про списання коштів є неправомірними та прийнятими з перевищенням повноважень, наданих Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали скарги АТ "УКРТРАНСГАЗ" № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.), заперечення державного виконавця, вивчивши позиції сторін виконавчого провадження та інших учасників справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вказаної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно частини першої статті 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як встановлено судом, 21.02.2017 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виданим господарським судом Київської області 05.12.2016 р. наказом на виконання рішення у даній справі. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі - ПАТ "Укртрансгаз".

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2017 р. у справі № 911/1407/15 було відстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 19.07.2016 р. у справі № 911/1407/15 на 1 рік - до 27.02.2018 р.

На підставі ухвали господарського суду Київської області від 27.02.2017 р. у справі № 911/1407/15 ПАТ "Укртрансгаз" до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України було подано клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій.

Враховуючи положення пункту 6 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 20.03.2017 р. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

У зв'язку із закінченням відстрочки виконання рішення суду, державним виконавцем 30.05.2018 р. було винесено постанову про продовження вчинення виконавчих дій. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження слідує, що при виконанні рішення суду державним виконавцем було встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) змінило найменування на Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ", що підтверджується статутом АТ "УКРТРАНСГАЗ".

Згідно з ч. 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, державним виконавцем 01.06.2018 р. було винесено постанову, якою змінено назву сторони виконавчого провадження, а саме - боржника у виконавчому провадженні, з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801).

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

З огляду на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 30019801 значиться юридична особа - Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ". Водночас, дані про відокремлені підрозділи вказаної юридичної особи містять інформацію про філію "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс", у зв'язку з чим державний виконавець, за його поясненнями, дійшов висновку, що філія "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" з податковим кодом 00156127 не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", що наділена майном юридичної особи, яка її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

З огляду на викладене, боржником за виконавчим документом у даній справі, враховуючи положення статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», є юридична особа - Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" з кодом ЄДРПОУ 30019801, інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», разом з боржником - юридичною особою відповідальність у вигляді звернення стягнення на кошти несуть також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичної особи.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно наявної в матеріалах виконавчого провадження інформації Державної фіскальної служби України державним виконавцем було встановлено, що АТ "УКРТРАНСГАЗ" має рахунки у банківських установах.

Судом встановлено, що державним виконавцем виносились постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, відкритих в банківських установах.

Також виконавцем неодноразово до банківських установ надсилались платіжні вимоги щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак, кошти з рахунків боржника в повному обсязі списано/стягнуто не було, у зв'язку з чим 11.10.2018 р. державним виконавцем було винесено оскаржувану постанову про арешт коштів боржника від 11.10.2018 р. № 53459827.

Положення частини 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» надають право державному виконавцю звертати стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як зазначалось вище, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 30019801 значиться юридична особа - Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ». Водночас, дані про відокремлені підрозділи цієї юридичної особи містять інформацію про філію "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ", податковий код 41635376. Філія "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ" не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом АТ «УКРТРАНСГАЗ». Згідно інформації Державної фіскальної служби України, вказаною філією відкрито рахунки в ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", код банку 320478.

Враховуючи положення частини 2 статті 52, статей 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 11.10.2018 р. було винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках філії "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ" в ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", код банку 320478, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Викладене свідчить, що державний виконавець вживав заходів щодо звернення стягнення на кошти боржника юридичної особи - АТ «УКРТРАНСГАЗ», у тому числі - його відокремленого підрозділу - філії "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ", інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У подальшому, державним виконавцем 07.11.2018 р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Цією постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, знято арешт з усіх грошових коштів на рахунках у банківських установах та всього майна боржника і його відокремлених підрозділів. Копію цієї постанови надіслано до банківських установ, реєструючих органів та сторонам виконавчого провадження.

Стосовно посилань скаржника на неможливість вжиття заходів щодо виконання судового рішення у випадку вилучення оригіналів матеріалів виконавчого провадження, у тому числі - оригіналу наказу, суд вважає за необхідне відзначити таке.

Слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві 04.06.2018 р. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/19399/18-к було вилучено виконавче провадження № 53459827. Водночас, державним виконавцем при вилученні виконавчого провадження було виготовлено копії усіх документів виконавчого провадження № 53459827, які засвідчено належним чином. Тому виконавчі дії проводились як за оригіналами документів виконавчого провадження № 53459827, складеними до 04.06.2018 р., так і за копіями документів виконавчого провадження, які було виготовлено при їх вилученні, а також за оригіналами документів виконавчого провадження, складеними після 04.06.2018 р.

При цьому, судом враховано, що відкриття виконавчого провадження № 53459827 здійснювалося державним виконавцем на підставі та за наявності оригіналу наказу господарського суду Київської області від 05.12.2016 р. у даній справі.

Водночас, доводи скаржника щодо необхідності зупинення вчинення виконавчих дій у зв'язку з вилученням правоохоронними органами документів виконавчого провадження є безпідставними та помилковими, оскільки статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено виключний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, які не передбачають підстав для зупинення виконавчих дій у зв'язку з вилученням матеріалів виконавчого провадження правоохоронними органами.

Поряд з цим, слід зазначити, що нормами Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Зокрема, заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (абзац 2 частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно положень частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону (абзац 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Натомість, до відділу примусового виконання рішень не надходило від ПАТ "АБ «УКРГАЗБАНК» документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунках боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом.

Водночас, у постанові про арешт коштів від 11.10.2018 р. безпосередньо вказано, що арешт не накладається на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Окрім того, скаржником не надано жодних доказів, що підтверджують використання спірного рахунку для виплати заробітної плати працівникам чи інших обов'язкових платежів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Доказів протилежного матеріали виконавчого провадження та матеріали справи не містять.

Поряд з цим, слід зазначити, що на час розгляду даної скарги рішення суду виконано в повному обсязі, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 53459827 від 07.11.2018 р. щодо виконання рішення у даній справі № 911/1407/15, а також знято арешти з коштів та майна, винесені при виконанні наказу у даній справі.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на все викладене вище, вимоги Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", викладені у скарзі № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у даній справі, задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо відсутності підстав для задоволення скарги не спростовує.

Керуючись ст.ст. 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" викладені у скарзі № 1001вих-18-5380 від 30.10.2018 р. (вх. № 233/18 від 01.11.2018 р.) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у даній справі № 911/1407/15 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 08.01.2019 р.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

Суддя В.М. Антонова

Суддя А.Ф. Черногуз