Рішення № 79032582, 30.11.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1154/18

Номер провадження 2-о/739/82/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючої судді – Кочура О.О.,

за участі: секретаря- Худорба Р.Г.,

представника заявниці - ОСОБА_1,

свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа – Блистівська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її постійного проживання разом із матір’ю ОСОБА_5,яка померла 12.11.2015 року.

Свою заяву мотивує тим, що її мати ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смертівідкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянкиз цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,0404 га на території Березовогатської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Після смерті матері заявниця прийняла її спадщину, оскільки на день її смерті постійно проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1. Що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов. Проте при зверненні до нотаріальної контори нотаріус пояснив їй,що за умови проживання спадкодавця разом із нею без реєстрації, факт постійного проживання спадкодавця разом із нею слід встановлювати в судовому порядку.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_7 заяву підтримав та просили її задовольнити посилаючись на обставини викладені у заяві та звернув увагу суду на те, що нотаріус при зверненні ОСОБА_4 щодо оформлення спадщини відмовив в прийнятті документів оскільки мати на день смерті хоча і проживала із заявницею, але не була зареєстрована. Підкреслив, що окрім доньки покійної – ОСОБА_4 більше ніхто не претендує на оформлення спадщини про що надав підтверджуючий документ.

Представник заінтересованої особи – Блистівської сільської ради у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву з проханням проводити розгляд цивільної справи без представника сільської ради, заперечень проти задоволення заявлених вимог не мають.

Свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона багато років знайома із заявницею та була знайома з її покійною матір’ю, яка проживала у доньки до самої смерті більше 7 років постійно. Вона часто бувала у їх будинку оскільки проживає поруч по вулиці Різдвяній будинок 35. Додала, що донька займалась похованням матері і інших спадкоємців крім ОСОБА_4 у покійної не було.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що вона проживає поруч з будинком заявниці по вулиці Різдвяній, 33. Більше 7 років з ОСОБА_4 без реєстрації проживала її мати - ОСОБА_5 до самої смерті. Похованням займалась донька, а вона особисто допомагала в організації поховання.

Вислухавши вступне слово заявниці, її представника, покази свідків та дослідивши докази по справі суд вважає за необхідне заяву задовольнити, оскільки заявлені вимоги і посилання заявниці знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме:

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2015 року в м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області померла ОСОБА_5 (а.с. 4).

Заявниця є донькою померлої ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕЛ №333535 від 01.10.1975 року відповідно до якого матір’ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 (а.с.11). Після укладення шлюбу, ОСОБА_8 змінила своє прізвище на «Позняк», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.6). Згідно копії паспорта, ОСОБА_4 з 20.07.2005 року по теперішній часзареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Як вбачається з акту обстеження жилово-побутових умов від 09.07.2018 року, депутатом Новгород-Сіверської міської ради, ОСОБА_9, в присутності сусідів-свідків ОСОБА_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 Михайлівнипроживаючої за адресою: м.Новгород-Сіверський, вул. Різдвяна, буд.33 проведено обстеження за участю власника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3. Внаслідок обстеження встановлено, що за вищевказаною адресою проживала ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з донькою ОСОБА_4 з 14.01.2007 року по 12.11.2015 року. Померла 12.11.2015 року (а.с.3).

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, щоІчанська ОСОБА_10, яка померла 12.11.2015 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, але з 14.01.2007 року до дня смерті 12.11.2015 року ОСОБА_5 проживала в будинку своєї доньки, тобто заявниці, за адресою: АДРЕСА_4, але не була зареєстрована за даною адресоюТой факт, що відсутні відомості прозареєстроване місце проживання ОСОБА_6, жодним чином не спростовує вказаних висновків, оскільки реєстрація місця проживання не позбавляє особу права вільно обирати місце проживання на території України.

Частиною другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи те, що заявниця є донькою ОСОБА_6 і згідно статті 1261 ЦК України її спадкоємцем за законом першої черги, то встановлення факту постійного проживання заявниці із ОСОБА_6 Андріївноюна день смерті останньої має важливе значення для заявниці, оскільки підтвердить факт прийняття нею спадщини своєї матері, тобто від встановлення зазначеного факту залежить виникнення у заявниці відповідних майнових прав.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтями ст.ст. 263-268, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Заяву ОСОБА_4, заінтересована особа – Блистівська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської областіпро встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживала разом зі своєю померлою матір’ю - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5, яка померла 12.11.2015 року, на день її смерті. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.О.Кочура