Рішення № 79031943, 30.10.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/186/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар КЛИМКО С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Львові справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м. Київ, вул. Борщагівська, 154) до ОСОБА_1 (м.Львів, вул. Крута, 22) про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

30.01.2018р. ПРАТ «СК «Арсенал Страхування»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 49 5208,30 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 04.08.2015 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 408/15-Т/ЛВ, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota Avensis», д.н ВС8591ВВ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

03.04.2016 року в місті Львові по вул. Б.Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Avensis»під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Fiat Dukato», д.н ВС8406СХ, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок даної ДТП автомобілю марки «Toyota Avensis», д.н ВС8591ВВ, були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток. Відповідно до Рахунку № 3683 від 11.04.2016 року вартість відновлювального ремонту складає 49508,30 грн.

26.04.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим в ДТП, що мала місце 03.04.2016 року.

Власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, не була застрахована.

ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» для досудового врегулювання спору було направлено відповідачу, як винуватцю ДТП, претензію №1206/622379/К від 16.06.2016 р. з вимогою сплатити страхове відшкодування, але відповідач не відшкодував її в добровільному порядку, тому ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача разом з позовною заявою скерував до суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач копію позовної заяви з додатками і копію ухвали про відкриття провадження отримав, у встановлений строк відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 03.04.2016 року в місті Львові по вул. Б.Хмельницького, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Avensis»під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Fiat Dukato», д.н ВС8406СХ, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 26.04.2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вищевказаному ДТП.

Власником автомобіля «Toyota Avensis», д.н ВС8591ВВ є ОСОБА_4 Користується автомобілем ОСОБА_2

04.08.2015 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 408/15-Т/ЛВ, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota Avensis», д.н ВС8591ВВ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, на момент ДТП не була застрахована.

04.04.2018р. потерпілий в ДТП ОСОБА_2 звернувся до ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 408/15-Т/ЛВ.

На підставі Рахунку № 3683 від 11.04.2016 року, умов договору страхування наземного транспорту № 408/15-Т/ЛВ від 04.08.2015 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 19.04.2016р., страхового акту від 19.04.2016р. страховик виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 49508,30грн., що стверджується платіжним дорученням №14670 від 22.04.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

ЦК України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме: особисте, майнове та страхування відповідальності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Нормами цивільного законодавства передбачено право зворотної вимоги за декількома правовідносинами.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Позов заявлено з підстав ст.1116,1188,1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

В даному випадку, підстави для подання регресного позову, що передбачені ст. 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відсутні.

Суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами є суброгацією, а вимога ПРАТ СК «Арсенал Страхування» є не регресною вимогою, а вимогою, що є похідною від суброгаційних прав страховика.

Оскільки в даному випадку позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а саме виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування і зобов'язання з приводу відшкодування шкоди збереглося (шкода ще не відшкодована відповідальною особою), то відбулася заміна суб'єкта в такому зобов'язанні щодо відшкодування шкоди і до позивача перейшли суброгаційні права. Таким чином повернення сплачених позивачем коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту повинно відбуватися саме в порядку суброгації. Відтак, сума страхового відшкодування у розмірі 49 5208,30 грн. підлягає стягненню з відповідача саме в порядку суброгації.

Вищенаведене кореспондує правовій позиції колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2018 по справі № 910/8982/17.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,247,259,279,280,263,264,265,280,282ЦПК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (17.07.1985р.н., ІНПП суду не відомий, м.Львів, вул. Крута, 22) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, р/р №26505601339688 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) 49 5208,30 грн. страхового відшкодування та 1600,00грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5