Ухвала суду № 79031444, 02.01.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1/19

Провадження №1-кс/463/47/19

У Х В А Л А

про накладення арешту на майно

02 січня 2019 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова Шеремета Г.І., за участю секретаря судових засідань Козак О.В., розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Щирука Т.Я., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Шарком Р.С., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню № 12018140000000677 від 30.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові за погодженням з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» IMEIНОМЕР_1 з сім карткою з номером абонента НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 сім карткою з номером абонента НОМЕР_4, які належать підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивує тим, що в провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000677 від 30.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом порушення ОСОБА_4 30.12.2018 року близько 06 год. 55 хв. по вул.Ів.Франка у м.Львові в сторону до вул.Вітовського, правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілої - пішохода ОСОБА_5. 31.12.2018 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України. Під час особистого обшуку затриманого 31.12.2018 з 18 год. 00 хв. до 18 год. 15 хв. вилучено належний йому на праві власності мобільний телефон марки «iPhone» IMEIНОМЕР_2 з сім карткою з номером абонента НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 сім карткою з номером абонента НОМЕР_4. 01.01.2019 року вищевказані мобільні телефони та сім картки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки можуть вказати на місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення та втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди. Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. А тому слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке просить задоволити.

Слідчий в судове засідання з розгляду данного клопотання не з'явився, про дату та час розгляду був поідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, підтримує його в повному обсязі та просить задоволити. У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Оглянувши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000677 від 30.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом порушення ОСОБА_4 30.12.2018 року близько 06 год. 55 хв. по вул.Ів.Франка у м.Львові в сторону до вул.Вітовського, правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілої - пішохода ОСОБА_5.

31.12.2018 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України. Під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 31.12.2018 з 18 год. 00 хв. до 18 год. 15 хв. було вилучено належний йому на праві власності мобільний телефон марки «iPhone» IMEIНОМЕР_1 з сім карткою з номером абонента НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 сім карткою з номером абонента НОМЕР_4, що стверджується долученим до матеріалів справи протоколом затримання особи від 31.12.2018 року.

01.01.2019 року вищевказані мобільні телефони та сім картки оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що було винесено постанову про визнання речей та предметів речовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням того, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть вказати на місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення та втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди, то суд вважає обгрунтованими покликання слідчого на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно, та вважає, що таке клопотання слід задоволити.

Керуючись вимогами ст. ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання - задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» IMEIНОМЕР_1 з сім карткою з номером абонента НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 сім карткою з номером абонента НОМЕР_4, які належать підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Шеремета Г. І.