Ухвала суду № 79030991, 04.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 січня 2019 року м. Київ № 320/7/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_3, у якому просить суд:

1) визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильвича, Броварської міської ради, Київської області, щодо надання умисно недостовірної інформації, що Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, не було погодження 22.03.2018 року, проекту землеустрою ОСОБА_3, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 через надання неповної назви земельної ділянки, з метою перешкодити позивачу в оскарженні протиправних дій;

2) зобов'язати міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильвича, Броварської міської ради, Київської області, вказати, що Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, було погодження 22.03.2018 року, проект землеустрою ОСОБА_3, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 через надання неповної назви земельної ділянки, та відповідно вказати в усіх рішеннях Броварської міської ради, що земельної ділянки в м. Бровари, вул. Дорошенко Петра кадастровий номер НОМЕР_1 є земельною ділянкою в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1

3) визнати неправомірними дії Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, щодо погодження 22.03.2018 року, проекту землеустрою ОСОБА_3, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1

4) зобов'язати Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, скасувати погодження проекту землеустрою ОСОБА_3, від 22.03.2018 року, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1

5) визнати неправомірними дії Відділу Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Дердгеокадастру у Київській області, щодо реєстрації земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3

6) зобов'язати Відділ Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Дердгеокадастру у Київській області, скасувати реєстрацію земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3

7) зобов'язати Відділ Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Дердгеокадастру у Київській області, зареєструвати земельну ділянку в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

8) визнати протиправними дії Броварської міської ради від 21.06.2018 року, щодо затвердження проекту землеустрою, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3, який було затверджено під адресом вул. Дорошенко Петра, кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3

9) зобов'язати Броварську міську раду скасувати рішення від 21.06.2018 року, щодо затвердження проекту землеустрою, щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3, який було затверджено під адресом вул. Дорошенко Петра, кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3

10) зобов'язати Броварську міську раду затвердити проект землеустрою, ОСОБА_1 щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1.

11) визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари- землеустрій», щодо несвоєчасного виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1, згідно договору №423-фо-пз-17, та неповідомлення ОСОБА_1 про те, що земельна ділянка в АДРЕСА_1, станом на 02.05.2018 року зареєстрована за іншою особою.

12) визнати протиправними дії Броварської міської ради, щодо умисного надання позивачу недостовірної інформації в відповіді від 27.06.2018 року, та в відповіді від 30.07.2018 року.

13) зобов'язати Броварську міську раду надати до суду та позивачу достовірну інформацію, якої позивач не отримав в відповіді від 27.06.2018 року, та в відповіді від 30.07.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши підстави позову у взаємозв'язку з позовними вимогами та доказами, на які позивач посилається в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позовна заява містить позовні вимоги, не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами.

Крім того, позивачем у позові об'єднано позовні вимоги, що належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та позовні вимоги, підсудні місцевому загальному суду, розгляд яких повинен здійснюватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним публічно - владних функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів, серед іншого, належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2018 у справі №296/7213/14-а зазначено, що не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Верховний Суд у низці постанов висловив правову позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб'єктів владних повноважень.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 523/16876/14-а, від 31 липня 2018 року справа №495/8001/16-а, від 12 липня 2018 року у справі №296/7213/14-а та багато інших)

У позові позивач, серед іншого, просить визнати неправомірними дії Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_3 та просить скасувати вказану державну реєстрацію та зареєструвати земельну ділянку за позивачем (позовні вимоги 5-7).

Одночасно з цим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Броварської міської ради від 21.06.2018 яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 та зобов'язати Броварську міську раду надати аналогічне погодження позивачу (позовні вимоги (8-10).

У якості підстави позову у цій частині позивач зазначає, що ОСОБА_3 не міг отримати спірну земельну ділянку у власність, оскільки позивач раніше отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим єдиною особою, якій могла бути відведена у власність вказана земельна ділянка, є позивач.

Отже, позовними вимогами у цій справі є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішень (дій) суб'єкта владних повноважень. Однак підстави, з яких позивач просить визнати протиправним та скасувати оспорюване рішення обумовлені не порушенням суб'єктом владних повноважень - Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області чи Броварською міською радою вимог закону при реалізації ними публічно-владних управлінських функцій у правовідносинах з позивачем, а порушенням нібито речових прав позивача на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1

Таким чином, спір між позивачем та Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Броварською міською радою має очевидну приватно-правову природу, розв'язання якого неможливе без надання правової оцінки тому, хто є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1

Однак адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на будь-яке майно тій чи іншій особі.

Суд також бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 11.11.2014 у справі №21-493а14, від 24.02.2015 у справі №21-34а15 та від 13.09.2017 у справі №21-2465а16, підтриману Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №2а-3100/11/2170 (К/9901/4856/18), відповідно до якої у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Тотожну приватноправову природу мають і правовідносини, що склались між позивачем та Комунальним підприємством Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», оскільки вони виникли на підставі договору та ним же опосередковуються.

Зокрема, позивач просить визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» щодо несвоєчасного виготовлення проекту землеустрою на підставі договору №423-фо-пз-17 та неповідомлення ОСОБА_1 про те, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 станом на 02.05.2018 року зареєстрована за іншою особою.

Суд зазначає, що КП Броварської міської ради «Бровари-землеустрій», як виконавець за договором №423-фо-пз-17, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та у відносинах, пов'язаних з виконанням зазначеного договору, не реалізує жодних публічно-владних управлінських функцій.

Таким чином, вимоги позивача, викладені у пунктах 5-10, де позивач оспорює правомірність виділення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 просить скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки за ОСОБА_3, а також вимоги, викладені у пункті 11 щодо визнання протиправними дій КП Броварської міської ради «Бровари-землеустрій» у зв'язку з неналежним виконанням договору №423-фо-пз-17, мають приватноправову природу і підсудні місцевому загальному суду.

Одночасно з вимогами цивільно-правового характеру, що зазначені вище, позивачем в адміністративному позові об'єднані вимоги публічно-правового характеру, які, разом з цим, не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами; не є основними та похідними.

Так, позовні вимоги, викладені у пунктах 1, 2, 12, 13 стосуються порядку розгляду та змісту звернень позивача, поданих у порядку, визначеному у Законах України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації».

Зокрема, позивач зазначає, що звернувся до міського голови м. Бровари Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради із запитами про надання інформації, у яких просив надати копію висновку про погодження проекту землеустрою ОСОБА_3 та роз'яснення щодо норм законів, якими керувалась рада, надаючи ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у відповідь на вказані запити міський голова міста Бровари та Броварська міська рада надали недостовірну інформацію, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3 не видавався та не погоджувався відповідний проект.

Тобто дані правовідносини виникли у зв'язку з реалізацією позивачем свого права на інформацію у спосіб, що визначені у Законах України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», а суть спору у цій частині полягає у незгоді позивача зі змістом відповіді на запити (звернення).

Натомість позовні вимоги, викладені у пунктах 3, 4 спрямовані на визнання протиправними дій Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради щодо погодження ОСОБА_3 проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 Зазначені правовідносини виникли у зв'язку з реалізацією позивачем та ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки із земель комунальної власності у порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Суд зазначає, що правовідносини, які стосуються розгляду інформаційних запитів позивача та правовідносини, що стосуються погодження проекту землеустрою ОСОБА_3, мають різні підстави виникнення, врегульовані різними нормативно-правовими актами, а спори, що стосуються таких правовідносин мають різний предмет доказування.

При цьому суд не вбачає ані правових підстав ані процесуальної можливості об'єднати вказані вимоги в рамках одного провадження, оскільки характер спірних правовідносин у розрізі позовних вимог, предмет доказування, обсяг доказів, який необхідно дослідити для прийняття рішення у такій справі унеможливить її розгляд у розумний строк.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Беручи до уваги, що позивач подав позов з порушенням вимог статей 21, 172 Кодексу адміністративного судочинства, а підстав для їх об'єднання суд не знаходить, позовна заява підлягає поверненню.

Суд роз'яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, висновки суду у цій ухвалі за жодних обставин не створюють перешкод для оскарження рішень дій чи бездіяльності відповідачів та не позбавляють позивача права на повторне звернення до суду.

Проте зазначає, що зазначене право має бути реалізоване з урахуванням вимог процесуального закону, у тому числі у частині правил підсудності та правил об'єднання позовних вимог, метою запровадження яких є забезпечення своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав особи.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив заборонити ОСОБА_3 та іншим відповідачам вчиняти дії шляхом продажу, поділу, обміну або будуванням споруд на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1

Оскільки заява про забезпечення позову стосується тієї частини позову, що підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а також беручи до уваги, що позивачем порушені правила об'єднання позовних вимог, що має наслідком повернення позовної заяви, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову також підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.