Рішення № 79030856, 04.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 січня 2019 р. Справа № 120/4357/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про: визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці, відповідач) про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 15.12.2016 йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Зазначає, що з 01.01.2018 змінились розміри суддівської винагороди працюючих суддів. У зв'язку з підвищенням розміру суддівської винагороди працюючого судді, 10.08.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018, однак таку заяву було задоволено частково: перераховане грошове утримання судді у відставці з 01.08.2018. Листом від 02.11.2018 за №356/С-1 відповідачем роз'яснено, що за положенням п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплаті щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 із подальшими змінами, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться 3 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Зазначено також, що оскільки норма Закону України від 15.05.2018 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" про застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, набрала чинності 22.07.2018, тому відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного грошового утримання проведено з 01.08.2018. Відмову відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 позивач вважає протиправною, такою, що порушує його конституційні права. Зазначає, що хоча Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 22.07.2018, проте він змінив розмір соціальної гарантії, яка має діяти з дати, на яку закон відсилає - з 01.01.2017. На переконання позивача, дію цього Закону в частині, що стосується дати дії встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмір 1762,00 грн., поширено в часі спеціальною вказівкою в Закону на 01.01.2017 та відповідно на 01.01.2018.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 03.12.2018 відкрито провадження у справі та, зокрема, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію зазначеної ухвали позивач отримав 10.12.2018, а відповідач - 07.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та розпискою.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. № 59335 від 21.12.2018), у якому УПФУ в м. Вінниці заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Свою позицію мотивує тим, що з 22.07.2018 набрав чинності Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415, яким внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774. Зазначеними актами, як вказує відповідач, передбачається, що до внесення змін до Законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. 22.07.2018 набрав чинності Закон України від 15.05.2018№ 2415-VШ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункову величину. Відтак, на думку відповідача, довічне щомісячне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахуванню з 01.08.2018, тобто з першого числа наступного місяця після набрання чинності Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив, що рішенням Вищої ради юстиції № 3166/0/15-16 від 08.12.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Апеляційного суду Вінницької області № 107/2-07к від 14.12.2016 позивач виведений зі штату Апеляційного суду Вінницької області 14.12.2016 як звільнений у зв'язку з поданням заяви у відставку. З 15.12.2016 позивачеві призначено щомісячне довічне грошове утримання.

10.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Вінниці з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці через зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Вінницької області від 10.08.2018 № 05-27/69/2018 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Однак таку заяву було задоволено частково: перераховане грошове утримання судді у відставці з 01.08.2018.

26.10.2018 позивач знову звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою, в якій просив пояснити причину часткового задоволення заяви від 10.08.2018 та здійснити йому правильний (з 01.01.2018) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді.

На вказану заяву листом від 02.11.2018 за №356/С-1 відповідачем роз'яснено, що за положенням п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплаті щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 із подальшими змінами, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться 3 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Зазначено також, що оскільки норма Закону України від 15.05.2018 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" про застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, набрала чинності 22.07.2018, тому відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного грошового утримання проведено з 01.08.2018.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України №1402-VІІІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною третьою статті 135 Закону України №1402-VІІІ встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VІ встановлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, пунктом 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

В подальшому Законом України №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", який набрав чинності 22.07.2018, внесено зміни до пункту 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII, зокрема, слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що починаючи з 01.01.2017 застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Процедура подання документів для перерахунку щомісячного грошового утримання визначається Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 (далі – Порядок №3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 Розділу 2 Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. №2246-VIII установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривні.

Отже, з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відтак, враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму змінився 01.01.2018, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці має бути здійснений з 01.01.2018.

Надаючи оцінку обставинам справи в сукупності із доказами, суд вважає, що оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, то наявні підстави для зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити щомісячне грошове утримання ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.01.2018.

Посилання відповідача на те, що Законом України від 15.05.2018 № 2415-VІІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, суд вважає необґрунтованим з оглядом на таке.

Закон України від 15.05.2018 №2415-VІІІ містить вказівку щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої обраховується суддівська винагорода, а саме не з 1600,00 грн., а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року.

З огляду на наведене, та з урахуванням невірного тлумачення відповідачем норм Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", суд приходить висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018, діяв протиправно чим порушив права позивача.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституції України (стаття 64 Конституції України).

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України визначає чітку правову позицію, згідно з якою він відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать судді (рішення Конституційного суду України Справа № 1-8/2016 від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці).

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України вказує на те, що за частиною першою статті 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Гарантії незалежності суддів встановлено у статтях 48, 52 розділу III, статті 117 розділу VII, розділах IX, X Закону №2453 в редакції Закону№192, зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. Конституційний Суд України вважає, що положення Закону № 2453 щодо належного матеріального та соціального забезпечення суддів повинні відображати положення Конституції України та міжнародних актів щодо незалежності суддів, бути спрямованими на забезпечення здійснення справедливого правосуддя та стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів. Матеріальне забезпечення суддів після виходу їх у відставку як складова їхнього правового статусу є не особистим привілеєм, а засобом конституційного забезпечення незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа №1-8/2016) наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя. Також Конституційний Суд України зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. Конституційний Суд України вказує, що у статті 141 Закону №2453 у редакції Закону №192, закріплювалося, що "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що "у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" (абзац другий частини третьої). З наведеного Конституційний суд дійшов висновку, що до визначеного у Законі №2453 порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання внесено зміни Законом №213, якими зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів та виключено положення про можливість здійснення його перерахунку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати стягуються із відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області від 10.08.2018 № 05-27/69/2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні сімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (21050, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович