Рішення № 79030786, 19.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1678/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого – судді Кавацюка В.І.

при секретарі Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2 митниця Державної

Фіскальної служби України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

у с т а н о в и в :

06 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Як на підставу своїх вимог зіслався на наступне.

Частиною 1 ст.20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

27 лютого 2018 року ОСОБА_2 митницею Державної Фіскальної служби України було складено постанову у справі про порушення митних правил №0444/20900/18, відповідно до змісту якої його - ОСОБА_1 (далі по тексту - позивача) було притягнуто до відповідальності, відповідно до ч.3.ст.470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Вважає, що вищевказана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих ним доказів, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідно до обставин справи, 19 січня 2018 року у зоні митного контролю пропуску «Шегині - Медика», митного поста «Мостиська» ОСОБА_2 митниці, при в’їзді його, позивачем з Польщі в Україну на автомобілі «Опель» р.н. JGK274, Державною митною службою України було виявлено, що ним, позивачем пропущено строк транзитного перебування на території України іншого автомобіля - VIN J ZFA23000005874831 р.н. WY1775W який в’їхав в Україну 22.06.2016 року та складено протокол про порушення митних правил № 0444/20900/18 від 19 січня 2018 року.

Статтею 192 Митного Кодексу України встановлено, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

На виконання вищевказаного 02.07.2016 року, він, позивач письмово повідомив митний орган ввезений ним 22.06.16 року в режимі транзиту транспортний засіб WY1775 W не може бути вивезений ним за межі України внаслідок обставин непереборної сили (крадіжка документів та ключів запалення) даного транспортного засобу, щодо цього ним була подана відповідна заява до органів національної поліції України, і як наслідок дана заява була зареєстрована в Галицькому ВП ГУНП у Л/о та внесена до ЄРДР за № 12016140050002969 від 30.06.2016 року.

Частиною 1 ст. 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 469, статтею 470, частиною 3 статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст.268 цього кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.05.12 р. №657 (далі-Порядок №657), відповідно до якого обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо) сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових дій особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п.3 Розділу 8 Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку №657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконав вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії| обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено можливість не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили, за умови документального підтвердження факту дії обставин непереборної сили.

Отже, строки транзитного перевезення транспортного засобу та письмового повідомлення відповідача про ці обставини, були порушені без наявності умислу його, позивача, а в наслідок непереборної сили.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена відповідачем без з’ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, зокрема, при розгляді справи працівниками ОСОБА_2 митниці не були з’ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях його, позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, оскільки належним чином не перевірено чи дійсно було вкрадені документи на даний транспортний засіб, чи дійсно даний епізод , як кримінальне правопорушення, був зареєстрований за заявою його, позивача до ЄРДР 30.06.2016 року.

Більше того, докази його, позивача вказують, що крадіжка документів та ключів від даного транспортного засобу є належним чином підтвердженим, а відтак в силу непереборних і незалежних від нього причин, він, позивач не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це.

З огляду на такі обставини, просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0444/20900/18 від 27 лютого 2018 року про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

В судове засідання позивач не з’явився та ним подана письмова заява з проханням проводити розгляд справи без його участі та позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, та надіслав на адресу суду відзив на позов, згідно якого позов не визнав, покликаючись на доводи, які викладені в долученому до справи відзиві №12139/13-70-20/29 від 02 липня 2018 року.

У відповідності до положень ч.4 ст. 229 КАС України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 19 грудня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 466 Митного кодексу України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Приписами ст. 259 Митного кодексу України передбачено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Згідно ч.1 ст.22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що 19 січня 2018 року державним інспектором ВМО № 4 м/п «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 на позивача ОСОБА_1 було складено протокол № 0444/20900/18 про порушення митних правил за те, що 19 січня 2018 року близько 00.14год, в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Кравець-Корчава» митного поста «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «Opel Movano», VIN VN1F9CCH521542196, реєстраційний номер JGK274 (країна реєстрації – Литва), під керуванням громадянина ОСОБА_1, який слідував в Україну у приватну поїздку. В ході митного контролю за допомогою АСМО «Інспектор» ОСОБА_2 митниці ДФС та ЄАШС Держмитслужби України було встановлено, що гр.України ОСОБА_1 22.06.2016 року ввіз на митну територію України транспортний засіб VIN ZFA23000005874831, реєстраційний номер WY1775W (країна реєстрації – Польща), в зоні діяльності ОСОБА_2 митниці ДФС по смузі руху «червоний коридор» з метою особистого користування, в митному режимі «транзит». Згідно даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 00.13год 19.01.2018 року не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений. Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст.460 МК України, гр.ОСОБА_1 до митного контролю не надав, чим вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 МК України.

27 лютого 2018 року постановою заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 на підставі цього протоколу за перевищення встановленого строку доставки до митного органу вказаного транспортного засобу більше, ніж на десять діб, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

З позовної заяви та матеріалів справи випливає, що вищевказаний транспортний засіб позивачу ОСОБА_1 належить йому на праві приватної власності, використовувався виключно як транспортний засіб особистого призначення, та згідно довідки Галицького ВП ГУНП у Львівській області від 08.07.2016 року, 26 червня 2016 року близько 22.30год невідомі особи шляхом вільного доступу таємно викрали з чоловічої сумочки водійське посвідчення на ім’я заявника (ОСОБА_1С.), техпаспорт на автомобіль марки «Фіат Дукато» д.н.з. WY1775W та техпаспорт на автомобіль марки «Фольксваген Транспортер» на ім’я заявника. Дана заява була зареєстрована в Галицькому ВП ГУНП у Львівській області та внесена в ЄРДР за №12016140050002969 від 30 червня 2016 року (а.с.10).

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України митний режим транзиту - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 неодноразово в’їжджав на своєму автомобілі з Польщі до Львова і виїжджав у зворотньому напрямку виключно в особистих цілях.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не взято до уваги, що невивезення вказаного транспортного засобу відбулось не з вини позивача, а внаслідок протиправних дій третіх осіб, які проти волі позивача незаконно заволоділи документами на вказаний автомобіль та ключами запалення.

Частиною 1 ст. 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 469, статтею 470, частиною 3 статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

З приводу викрадення документів на вказаний вище автомобіль та ключів запалення, ОСОБА_1, звертався в правоохоронні органи, однак у встановлені строки викрадені речі знайдені не були та з відповіді ОСОБА_1 на відзив вбачається, що поліція вже має фото та адреси осіб, котрі викрали документи та ключі на автомобіль.

У відповідності до ч.1 ст. 467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, однак в ході судового розгляду справи встановлено, що в даному випадку з січня 2018 року такий строк минув, а тому позивач ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення. Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень до судового засідання не надано переконливих доказів правомірності свого рішення в частині призначеного адміністративного стягнення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 72, 73, 74, 75, 77, 229, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 4, 90, 93, 95, 200, 381, 467, 470, 494, 498, 500, 526 Митного кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил №0444/20900/18 від 27 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (вісім тисяч п’ятсот гривень) за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та провадження в справі про порушення митних правил – закрити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,06.06.1954р.н., адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП:НОМЕР_1;

відповідач: ОСОБА_2 митниця ДФС України, адреса: м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875.

Суддя ОСОБА_5