Рішення № 79030340, 26.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6424/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ПАТ «Львівгаз»

представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про захист прав споживача та визнання протиправним і скасування рішення,

у с т а н о в и в:

08 серпня 2018 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат ОСОБА_2, пред’явила в суд позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі – ПАТ «Львівгаз», відповідач) про захист прав споживача та визнання протиправним і скасування рішення.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 у власному будинку (без адреси) та є споживачем послуг по газопостачанню ПАТ «Львівгаз» (о/р НОМЕР_1). З моменту встановлення газового лічильника (1995 року) є справним платником за ЖКП, в т.ч. газопостачання.

27 квітня 2011 року позивач передав прилад газового обліку на періодичну повірку відповідно до Акту АБ №10024 від 27 квітня 2011року. Згідно даного акту прилад обліку (газовий лічильник) було повірено і замінено на новий, при чому жодних зауважень не було зазначено та зафіксовано показник 84 144 куб.м.

15 листопада 2017 року без відома позивача було складено ОСОБА_4 про порушення №003163. В акті зазначено, що повірка відбувалася без участі споживача, шляхом самовільного вилучення приладу обліку з подвір’я позивача нач. лабораторії повірки ПАТ «Львівгаз» на адресу – м. Львів, вул. Золота, 42 з показами лічильника 90 504,16 куб. м. У даному акті вказано, що відбулося порушення Кодексу газорозпридільних систем, а саме: «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (нечіткий нижній відбиток заводської пломби)».

Тобто, при вилученні приладу обліку без відома позивача і без його участі із території власного подвір’я відповідач посилається на несанкціонований доступ у зв’язку з нечіткістю частини пломби, яка є наявна на приладі обліку і унеможливлює фактичний доступ до маніпуляцій з його механізмом, оскільки фактично не є зірваною і прилад є опломбований. Більше того у даному акті не вказано жодних інших деталей, об’ємів несанкціоновано спожитого газу, періодів, фото чи інших посилань, які б підтверджували втручання сторонніх осіб, натомість весь акт побудовано на візуальній нечіткості нижнього краю пломби, яка не зірвана. Проте, на час останньої повірки 2011 року жодних зауважень до даної пломби ПАТ «Львівгаз» не висував, що підтверджується актом вказаним вище.

Також у акті зазначено, що комісія оператора ТРМ з розгляду цього ОСОБА_4 буде проводити засідання, проте всі графи часу і місця засідання є пустими і незаповненими, так як і не є заповненими пункти, що стосуються споживача послуг і ознайомлення його з даним актом, а лише зазначено, що позивач відсутній.

Проте, вже 12 липня 2018 року відповідно до п.27 Протоколу №58/07-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 12 липня 2018 року за результатами обговорення ОСОБА_4 про порушення №003163 комісія одноголосно вирішила провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 07 травня 2017 по 06 листопада 2017 року в обсязі 2 040,20 куб. м на суму 15 883,07 грн. по споживачу ОСОБА_1

Засідання даної комісії відбувалося без виклику і участі споживача, що унеможливило надання ним пояснень по суті справи та будь-яким чином вплинути на таке протиправне рішення, а про це рішення споживач дізнався майже через місяць з моменту його прийняття.

Враховуючи вищевикладене вважає дане рішення від 12 липня 2018 року та акт №003163 на підставі якого його прийнято протиправним та не законним та таким, що порушує права споживача.

Враховуючи вищенаведене, просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати акт про порушення №003163 від 15 листопада 2017 року за о/р НОМЕР_1 та п.27 Протоколу №58/07-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 12 липня 2018 року.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позов підтримали, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, причину неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 у власному будинку та є споживачем послуг по газопостачанню ПАТ «Львівгаз» (о/р НОМЕР_1). З моменту встановлення газового лічильника (1995 року) є платником за ЖКП, в т.ч. газопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2011 року позивач передав прилад газового обліку на періодичну повірку, відповідно до Акту АБ №10024 від 27 квітня 2011року. Згідно даного акту прилад обліку (газовий лічильник) було повірено і замінено на новий, та жодних зауважень не було зазначено та зафіксовано показник 84 144 куб. м.

15 листопада 2017 року без відома позивача було складено ОСОБА_4 про порушення №003163. (а.с.9) Згідно вказаного акту, повірка відбувалася без участі споживача, шляхом самовільного вилучення приладу обліку з подвір’я позивача нач. лабораторії повірки ПАТ «Львівгаз» на адресу – м.Львів, вул. Золота, 42 з показами лічильника 90 504,16 куб. м. У даному акті вказано, що відбулося порушення Кодексу газорозпридільних систем (далі – Кодекс ГРС), а саме: «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (нечіткий нижній відбиток заводської пломби)».

З пояснень в судовому засіданні представників позивача та з матеріалів справи вбачається, що при вилученні приладу обліку без відома позивача і без його участі із території власного подвір’я, відповідач посилається на несанкціонований доступ у зв’язку з нечіткістю частини пломби, яка є наявна на приладі обліку і унеможливлює фактичний доступ до маніпуляцій з його механізмом, оскільки фактично не є зірваною і прилад є опломбований. Більше того, у даному акті не вказано жодних інших деталей, об’ємів несанкціоновано спожитого газу, періодів, фото чи інших посилань, які б підтверджували втручання сторонніх осіб, натомість весь акт побудовано на візуальній нечіткості нижнього краю пломби, яка не зірвана. Проте, на час останньої повірки 2011 року жодних зауважень до даної пломби ПАТ «Львівгаз» не висував, що підтверджується актом вказаним вище.

Також у акті зазначено, що комісія оператора ТРМ з розгляду цього ОСОБА_4 буде проводити засідання, проте всі графи часу і місця засідання є пустими і незаповненими, так як і не є заповненими пункти що стосуються споживача послуг і ознайомлення його з даним актом, а лише зазначено, що позивач відсутній.

12 липня 2018 року відповідно до п.27 Протоколу №58/07-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ПАТ «Львівгаз» від 12 липня 2018 року за результатами обговорення ОСОБА_4 про порушення №003163 комісія одноголосно вирішила провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 07 травня 2017 року по 06 листопада 2017 року в обсязі 2 040,20 куб. м на суму 15 883,07 грн. по споживачу ОСОБА_1

Абзацом 3 п.7 гл.10 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що при виявленні несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРС чи споживача може бути ініційована його експертиза у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи розрахунок не облікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Порядок та підстави забезпечення населення приладами обліку природного газу врегульований Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Законом України «Про ринок природного газу», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 року №259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладного) обліку природного газу», Главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620(далі - Тимчасове положення), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500.

Частина 3 ст.18 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. визначає, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку Згідно ч.1ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством.

Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов’язок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб’єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. При цьому, Законом також чітко визначені джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) населення: кошти суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, кошти відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством.

Абзацом 7 пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено: якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 15 до цього Кодексу.

Додаток 15 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8 м3 на людину в місяць.

Таким чином, для застосування такої санкції як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу, від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.

Згідно підпункту 5 пункту 2 глави 2 розділу ХI Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать: відмова в доступі до об'єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.

Відповідно до п. 6 глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати недопуску, визначеної в акті про порушення.

Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.

При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.

Аналіз змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв’язку із Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» дає підстави обґрунтовано стверджувати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.

Окрім того, як встановлено Кодексом ГРС правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.

Відповідно до глави 5 "Порядок оформлення акта про порушення" розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Як визначає п.2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Як вбачається з даних акту про порушення №003163 від 15 листопада 2017 року, вказані вище вимоги додержані не були, підпис споживача або іншої незаінтересованої особи відсутній, акт не містить відмітки про відмову споживача від підпису, відсутня пропозиція надати згоду на встановлення лічильника, тощо.

Крім того слід зазначити, що засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС 12 липня 2018 року відбулось без виклику та участі споживача, та Оператором ГРС не була ініційовано проведення експертизи щодо несанкціонованого втручання, яка визначена главою 10 розділу Х Кодексу ГРС щодо порядку проведення експертизи ЗВТ та пломб.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Рішення комісії про задоволення акту про порушення, яке оформлено протоколом №58/07-Н від 12 липня 2018 року, яким вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 07 травня 2017 року по 06 листопада 2017 року в обсязі 2 040,20 куб.м. на суму 15 883,07 грн., є внутрішніми документами підприємства і не встановлює для позивача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити вартість донарахованого об’єму та відповідно не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України. Такі документи, не є обов’язковими до виконання ненормативними актами, вони лише фіксують факти.

В силу положень п.1 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач є споживачем газу. Відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановлення газових лічильників у споживачів триватиме до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані в термін до 01 січня 2021 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, що забезпечить 100% облік спожитого природного газу населенням. При цьому у разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання встановленими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.3,4,7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору.

Відповідно до п. 32 Правил надання населенню послуг з газопостачання газопостачальне підприємство зобов'язане: забезпечити безперервне постачання газу з відповідними якісними показниками в порядку; неухильно дотримуватися вимог Правил безпеки систем газопостачання; розглядати в установленому порядку претензії споживача щодо нарахувань за надані послуги з газопостачання і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги; укласти договір із споживачем у письмовій формі; відкрити споживачеві особовий рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом, у справах, де захисту підлягають права споживачів, обов’язок доведення правомірності своїх дій покладений на виконавця послуг, до яких і відноситься Оператор ГРМ, який здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Отже, обов’язок доведення наявності складових умов несанкціонованого газопроводу у даній справі покладений саме на відповідача ПАТ «Львівгаз».

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За недоведеності факту неправомірних дій позивача, суд не може визнати законним акт про порушення №003163 від 15 листопада 2017 року, та відповідно п.27 порядку денного протоколу №58/07-Н від 12 липня 2018 року, тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача у заявлений спосіб.

Суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав, як споживач, та, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 207, 216, 525, 526, 527, 530, 536, 626 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати ОСОБА_4 про порушення №003163 від 15 листопада 2017 року за о/р НОМЕР_1 та п.27 Протоколу №58/07-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 12 липня 2018 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» судовий збір в доход держави в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 80713, Львівська область, Золочівський район, с.Бужок,

відповідач: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», (ЄДРПОУ 03349039, місцезнаходження: 79039, м.Львів, вул.Золота, 42).

Повний текст рішення складено 30 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_6