Вирок № 79030237, 20.12.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/289/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Репета К.І.

за участю прокурора Ліховина І.І.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12017140090000047 від 17.01.2017р. про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця , гр. України, з освітою неповною середньою , неодруженого, працюючого експедитором ПП «Федорович» , проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимого :

-03.03.2005 р. Франківським районним судом м.Львова з урахуванням подальших змін ,внесених постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 10.04.2006 р. за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік,

-30.08.2007 р. Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі,

-15.03.2011 р. Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185,ч.1 ст.121 КК України на 6 років позбавлення волі,

-11.05.2012 р. Галицьким районним судом м.Львова за ст.395 ч.4 на 6 років позбавлення волі,

-22.06.2015 р. Бориспільським районним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки,

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в

ОСОБА_2 05.01.2017 р. близько 10-45 год. ,знаходячись на перехресті вулиць Джерельна та Водна у м.Львові, неподалік ТЦ «Антей», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , за допомогою заздалегідь заготовленого пристрою, відсканував сигнал сигналізації автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» д.н.з. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_4, після чого відчинивши замки дверей, проник в салон вказаного автомобіля, та намагався викрасти майно, належне потерпілому, а саме: сумку для ноутбука вартістю 500 грн., два записники вартістю по 100 грн. кожен, чоловічу сумку \борсетку \ із грошовими коштами в сумі 1652 грн., мобільним телефоном марки «Нокія -8» вартістю 1500 грн.,паспортом громадянина України, посвідченням водія, пенсійним посвідченням, посвідченням ветерана МВС на ім‘я ОСОБА_4, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Однак злочин до кінця не довів та не зміг розпорядитись викраденим майном з причин, незалежних від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, від дачі пояснень у судовому засіданні відмовився згідно ст.63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість його у вчиненні кримінального правопорушення стверджується :

-показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що йому належить автомобіль «Сузукі ОСОБА_3» д.н.з.НОМЕР_2. 05.01.2017 р. зранку біля 10 год. він припаркував свій автомобіль біля ТЦ «Антей» ,що на перехресті вулиць Джерельна та Водна у м. Львові. Борсетку, у якій знаходились грошові кошти, документи та мобільний телефон поставив на заднє сидіння. Там же була сумка із ноутбуком. Зайшов в магазин на кілька хвилин. А коли повернувся, до нього підійшли працівники поліції, які повідомили, що невідома особа шляхом сканування сигналізаціїї його автомобіля, відкрила замки автомобіля та проникла всередину, звідки намагалась викрасти його майно, однак була затримана працівниками поліції. Із його автомобіля було викрадено : сумку для ноутбука вартістю 500 грн., два записники вартістю по 100 грн. кожен, борсетку , у якій були грошові кошти в сумі 1652 грн., мобільний телефон марки «Нокія -8» вартістю 1500грн., паспорт громадянина України, посвідчення водія, пенсійне посвідчення, посвідчення ветерана МВС на ім‘я ОСОБА_4 ,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а всього майна на суму 3852 грн. Після цієї події вимушений був поміняти сигналізацію, оскілько його була поламана. На даний час все викрадене йому повернуто, матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

-показаннями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні про те, що він працює на посаді оперуповноваженого ГУ НП у Львівській області. 05.01.2017 р. він у групі з іншими працівниками ГУ НП ОСОБА_6, ОСОБА_7 проводили відпрацювання району вул. Джерельної-Водної м. Львова на предмет виявлення крадіжок із автомобілів. Вони зауважили ОСОБА_2, який вів себе підозріло, заглядав у автомобілі, зокрема автомобіль «Сузукі ОСОБА_3»,який був припаркований біля ТЦ «Антей». Вони вирішили за ним спостерігати і побачили, як він за допомогою якогось пристрою, схожого на пульт сигналізації, зісканував сигнал сигналізаціїї автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» д.н.р. ВС 7787 АН, відкрив замки дверок , проник в автомобіль, звідки викрав речі власника автомобіля. Однак ,викраденим не встиг розпорядитись, оскільки був затриманий.

-показаннями свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні про те, що він працює на посаді оперуповноваженого ГУ НП у Львівській області. 05.01.2017р. він у групі з працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проводили відпрацювання району вул. Джерельної-Водної м.Львова на предмет виявлення крадіжок із автомобілів. Вони зауважили ОСОБА_2, який вів себе підозріло, заглядав у автомобілі, які були припарковані біля ТЦ «Антей» .Після цього за допомогою якогось пристрою, схожого на пульт, ОСОБА_2 зісканував сигнал сигналізації автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» д.н.з.НОМЕР_2, відкрив замки дверок, проник в автомобіль, звідки викрав майно, належне власнику автомобіля. Коли він із викраденими із автомобіля двома сумками відійшов від автомобіля потерпілого - його було затримано. У сумках були виявлені речі ,які він викрав із автомобіля «Сузукі ОСОБА_3».

-показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що він працює на посаді оперуповноваженого ГУ НП у Львівській області. 05.01.2017р. біля 10 год. він у групі з ОСОБА_5, ОСОБА_6 – працівниками поліції проводили відпрацювання району вулиць Джерельної, Водної та інших у м.Львові на предмет виявлення крадіжок із автомобілів. Вони зауважили мужчину, який вів себе підозріло, заглядав у автомобілі, які були припарковані біля ТЦ «Антей» .За допомогою якогось пристрою мужчина зісканував сигнал сигналізації автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» д.н.з. ВС 7787АН , відкрив замки дверок , проник в автомобіль, звідки викрав речі власника автомобіля. Коли він намагався скритися із двома викраденими сумками , був затриманий. Затриманим виявився обвинувачений ОСОБА_2

-заявою ОСОБА_4 до Шевченківського ВП ГУ НП у Л\о від 05.01.2017 р. про вчинення замаху на крадіжку його майна із автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» д.н.з. НОМЕР_1., а саме : сумки для ноутбука вартістю 500 грн., двох записників вартістю по 100 грн. кожен, сумки із грошовими коштами в сумі 1652 грн., мобільного телефона марки «Нокія -8» вартістю 1500 грн., паспорта громадянина України, посвідчення водія, пенсійного посвідчення, посвідчення ветерана МВС на ім‘я ОСОБА_4 ,свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,

-рапортом помічника оперуповноваженого ОПВ УКР ГУ НП уЛ\о ОСОБА_8 на ім‘я начальника Шевченківського ВП ГУ НП у Л\о про затримання особи на ім‘я ОСОБА_2, який намагався вчинити крадіжку майна із автомобіля «Сузукі ОСОБА_3» на вул. Джерельній у м. Львові 05.01.2017 р. , після чого був затриманий працівниками поліції ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7

Зазначені докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, на переконання суду, є належними, оскільки прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та допустимими, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

В якості доказу винуватості обвинуваченого стороною обвинувачення надано суду протокол огляду місця події від 05.01.2017 р. - автомобіля «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3, проведеного на підставі письмового дозволу ОСОБА_2 на огляд автомобіля від 05.01.2017р. ,з якого вбачається, що при огляді вказаного автомобіля за участю ОСОБА_2 було виявлено майно потерпілого ОСОБА_4, а також предмет , ззовні схожий на сигналізаційний брелок.

Суд вважає, що цей доказ є недопустимим , оскільки отриманий з порушенням процедури, передбаченої КПК України. Так, у відповідності до ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Відповідно до ч.2 ст.233 КПК України під іншим володінням особи розуміються у тому числі транспортні засоби. Стороною обвинувачення не надано суду ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук автомобіля «Тойота Авенсіс» ВС 2013 АК.

Відтак, зважаючи на положення ч.1 ст.86 КПК України та керуючись ч.2 вказаної статті протокол огляду місця події від 05.01.2017 р. отриманий з порушенням порядку, встановленому цим кодексом, а тому вважається недопустимим доказом та не може бути використаний при ухваленні судового рішення.

Суд також вважає недопустимими доказами протокол огляду речей ,виявлених при огляді автомобіля «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3 , постанову про визнання виявлених речей речовими доказами від 05.01.2017 р. ,протокол огляду виявленого 05.01.2017 р. при огляді автомобіля «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_3 предмета , схожого на сигналізаційним брелок, та постанову про визнання зазначеного предмета речовим доказом від 05.01.2017 р.

Виходячи із практики Європейського суду з прав людини ,а саме з рішень «Шабельник проти України», «Балицький проти України» ,суд повинен визнавати недопустимими доказами доокази ,які отримані за допомогою відомостей ,джерелом яких є недопустимі докази. Положення ч.1 ст.87 КПК України повністю відповідають практиці Європейського суду з прав людини щодо допустимості доказів.

Оцінюючи надані суду докази ,які судом визнані допустимим та належними, суд прийшов до переконання, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, слід вважати доведеною, та його дії вірно кваліфікованими за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України ,оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна \крадіжку\, з кваліфікуючою ознакою повторності, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, що пом‘якшують покарання обвинуваченому – відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України –відсутні.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких воно вчинено, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, вину свою у вчиненні злочинів визнав частково, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України ,суд

у х в а л и в :

визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити обвинуваченому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а обвинуваченим – з дня отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_9