Ухвала суду № 79030186, 29.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1028/18

У Х В А Л А

судового засідання

29 листопада 2018року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Білінської Г.Б.

при секретарі Окілка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за скаргою ЛМКП «Львівтеплоенерго» на рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів ГТУЮ у Львівській області Рибчак Анастасії Михайлівни, з участю заінтересованої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів ГТУЮ у Львівській області,-

встановив:

19 листопада 2018року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до суду із скаргою, в якій просить постановити ухвалу, якою визнати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01.06.2018р., винесене головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною - неправомірним та скасувати його;

зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною прийняти до примусового виконання судовий наказ 466/1028/18, 2-н/466/43/18 від 26.02.2018р., виданий Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній та інших (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 348,60 грн., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувана 176,20 грн. судового збору, відкрити виконавче провадження та забезпечити його примусове виконання;

зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рибчак Анастасію Михайлівну повідомити про виконання ухвали суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання копії ухвали суду.

В обґрунтування скарги зазначили, що 26.02.2018року Шевченківський районний суд м. Львова у справі №466/1028/18, 2-н/466/43/18 видав судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2., ІПН - відсутній, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3., ІПН - відсутній, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4., ІПН - відсутній, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості в розмірі 14348,60грн., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувана 176,20грн. судового збору, які супровідним листом №09-3169 від 22.05.2018року було направлено на адресу Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ.

14.11.2018року за вхід. №09-8437ЛМКП «Львівтеплоенерго» було отримано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01.06.2018року винесене головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною з примусового виконавчого судового наказу №466/1028/18, виданого 26.02.2018року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення 14 5424,80 грн. з боржника ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. (адреса: АДРЕСА_1) на користь стягувана ЛМКП «Львівтеплоенерго» , адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ: 05506460, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутній персональний ідентифікаційний номер боржника.

В даному повідомленні також зазначено, що рішення виконавця може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник скаржника ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Джус Б.Г. скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник зацікавленої особи Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області - Рослюк Т.С. заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 26.02.2018р. Шевченківський районний суд м. Львова у справі №466/1028/18, 2-н/466/43/18 видав судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2., ІПН - відсутній, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3., ІПН - відсутній, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4., ІПН - відсутній, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості в розмірі 14348,60грн., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувана 176,20грн. судового збору.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємству установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», який вступив в дію з 5.10.2016р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті цього Закону та за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

22.05.2018р. ЛМКП «Львівтеплоенерго» супровідним листом №09-3169 на адресу Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ для примусового виконання було направлено судовий наказ №466/1028/18, 2-н/466/43/18 від 26.02.2018р., виданий Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН - відсутній та інших (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 348,60грн., а також про стягнення солідарно з боржників на користь стягувана 176,20грн. судового збору, разом заявою прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження за №09-1641 від 14.02.2017року копією платіжного доручення №6434 від 08.06.2018року про оплату авансового внеску.

22.05.2018р ЛМКП «Львівтеплоенерго» даним супровідним листом на адресу Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ для примусового виконання було направлено аналогічні судові накази №466/1028/18, 2-н/466/43/18 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь стягувана вищезазначеної суми заборгованості.

14.11.2018року за вхід. №09-8437ЛМКП «Львівтеплоенерго» було отримано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01.06.2018року винесене головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною з примусового виконавчого судового наказу №466/1028/18, виданого 26.02.2018року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення 14 5424,80грн. з боржника ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. (адреса: АДРЕСА_1) на користь стягувана ЛМКП «Львівтеплоенерго» , адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ: 05506460, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутній персональний ідентифікаційний номер боржника.

В даному повідомленні також зазначено, що рішення виконавця може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.06.2018р., винесене головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області Рибчак А.М. в супереч пункту 3 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», в якому до речі зазначено наступне: «повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи», а також в супереч п.7 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, в якому зазначено: «У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків), місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувана і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти».

Таким чином, з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01.06.2018року, винесене головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції управління юстиції Рибчак Анастасією Михайлівною з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа є безпідставним, незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки пункти 3, 7 ч. 1 стаття 4 Закону України а Про виконавче провадження» не містить обов'язкової вимоги щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичної особи).

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Таким чином, державний виконавець може безоплатно та у визначений ним строки одержати інформацію про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

У відповідності з ч. 1, ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем, відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється начальником органу державної виконавчої служби, безпосередньо якому підпорядковуються державні виконавці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до п.7 постанови від 26.12.2003р. №14 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що скарга є підставна та підлягає до задоволення, оскільки стягувач обмежений у праві самостійно витребувати конфіденційну інформацію відносно боржника, проте державний виконавець відповідно до п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» наділений повноваженнями на збір інформації, у тому числі й конфіденційної, під час здійснення виконавчого провадження, а отже, винесене головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01.06.2018року з примусового виконання судового наказу №466/1028/18 від 26.02.2018р. є безпідставним та неправомірним.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірним повернення виконавчого документа стягувачу на підставі повідомлення про повернення виконавчого документа - судового наказу №466/1028/18, 2-н/466/43/18 від 26.02.2018року стігувачу без прийняття до виконання від 01.06.2018року, винесеного головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівській області Рибчак Анастасією Михайлівною.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.

Суддя: Г. Б. Білінська