Ухвала суду № 79029360, 13.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/825/18 Справа № 711/7753/18 Категорія: 539 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкасиі від 28 вересня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким засудженому

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 за даною справою засуджений 21.02.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошенського районного суду Київської області від 16.03.2016р. та остаточно призначено до відбуття 03 роки 06 місяців позбавлення волі.

Початок строку:: 21.02. 2017 року.

Кінець строку: 28.05. 2020 року.

Засуджений ОСОБА_7 звернувся з заявою до Придніпровського районного суду м.Черкаси про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 вересня 2018 року в задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_7 відмовлено, з таких обставин.

Беручи до уваги комплексний підхід до особи засудженого, враховуючи наявність лише одного заохочення, що свідчить не про бажання стати на шлях виправлення, а про корекцію поведінки для можливості застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Суд першої інстанції також врахував погляд адміністрації установи, де відбуває покарання засуджений, на особу, яка відповідає характеристиці та довідці про стягнення та заохочення у повному обсязі.

.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, засуджений просить скасувати її та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання, замінити не відбуту частину покарання більш м’яким.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, думку засудженого ОСОБА_7, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Ухвала Придніпровського районного суду м.Черкаси вказаним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.3 ст.82 КК України умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_7 раніше судимий, в період іспитового строку знову вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України за що 21.02.2017 року Києво-Святошинським районним судом Кївської області на підставі ст.71 КК України був засуджений до 3 років 6 місяці позбавлення волі.

Під час утримання в СІЗО м. Києва характеризувався посередньо, порушень вимог утримання не допускав, стягнень не мав. До робіт не залучався, заохочень не мав.

В Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 14.06.2017 р. За час перебування в установі характеризується посередньо, встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем персоналу установи.

З 30.06.2017 р. був працевлаштований на виробництві установи, а саме на деревообробній дільниці, збивщиком лотків. До праці ставився задовільно. Встановлене змінне завдання виконує тільки під контролем персоналу установи, корисну ініціативу не проявляв. Не допускав порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, працював з корисливих для себе мотивів, мав лише одне заохочення надане правами начальника установи. З лютого 2018 р. на виробництві установи не працевлаштований за відсутністю бажання працювати. З 2017 року приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу за напрямом «Професія», навчається в навчальному центрі при установи за спеціальністю «Електрик». Зв’язки з рідними підтримує шляхом отримання від них посилок, стосунки добрі.

31.01.2018 року адміністративною комісією установи було відмовлено у застосуванні до засудженого ст. 101 КВК України, як засудженому, який не стає на шлях виправлення.

29.08.2018 р. адміністративною комісією установи було відмовлено у застосуванні до засудженого ст. 82 КК України, як засудженому, який не став на шлях виправлення.

Враховуюче вищевикладене і те, що заміна невідбутого покарання має надзвичайно важливе значення, колегія суддів, приходить до висновку про те, що засуджений ОСОБА_7 на шлях виправлення не став, а саме своєю поведінкою і ставленням до виконання обов’язків у період відбування покарання не засвідчив успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7, а тому ухвалу суду Придніпровського районного суду м.Черкаси слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 вересня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш мяким у виді обмеження волі – залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :